Директор департаменту грошового обігу НБУ Віктор Зайвенко: За кольором та розміром нова банкнота у 1000 гривень чітко відрізняється від інших, що допоможе українцям краще визначати номінал

НБУ презентував нову банкноту номіналом тисяча гривень, що буде в обігу з 25 жовтня. Директор департаменту грошового обігу НБУ Віктор Зайвенко в інтерв’ю УНІАН розповів про засоби захисту нової купюри від підробок, популярні банкноти серед фальшивомонетників та вилучення з обігу дрібних гривневих банкнот і монет.

Національний банк України оголосив кілька важливих для повсякденного життя українців рішень у сфері готівкового обігу. З початку жовтня НБУ виводить з обігу дрібні монети номіналами 1, 2 і 5 копійок та припиняє виготовлення монет номіналом 25 копійок, а з 25 жовтня - вводить в обіг нову банкноту номіналом тисяча гривень.

Востаннє Нацбанк вводив в обіг новий номінал тринадцять років тому. Випущені того часу 500 гривень за офіційним курсом складали еквівалент 100 доларів США, у той час як нинішня нова банкнота не дотягує навіть до 50 доларів. Тобто, необхідність укрупнення номіналу банкнот через знецінення гривні за роки її існування назріла вже давно.  

Нові купюри доповнять номінальній ряд гривні, на даний час представлений банкнотами від 1 до 500 гривень, а також монетами. Окрім нових тисяч, також до кінця року будуть випущені в обіг монети номіналом 5 гривень, а наступного року - 10 гривень.

Директор департаменту грошового обігу Національного банку України Віктор Зайвенко в інтерв’ю УНІАН розповів про засоби захисту нової купюри від підробок, які можна перевірити вручну, а також про популярні серед фальшивомонетників номінали гривні та вилучення з обігу дрібних гривневих банкнот і монет.

Розкажіть про нову банкноту номіналом 1 тисяча гривень, що буде в обігу з 25 жовтня. Які елементи захисту вона містить?

Банкнота має основний блакитний колір. Її розмір – 75 на 160 міліметрів. За кольором та розміром ця банкнота чітко відрізняється від банкнот інших номіналів, що допоможе українцям краще визначати номінал.

На лицьовому боці банкноти розміщене портретне зображення академіка Володимира Вернадського та його висловлювання "Я вірю у величне майбутнє України", надруковане фарбою темно-коричневого кольору. 

Банкнота містить елемент для людей з послабленим зором у вигляді трьох паралельних вертикальних ліній темно-бірюзового кольору у лівому нижньому куті.

На зворотному боці банкноти зображено будівлю президії Національної академії наук України, три цифрових позначення номіналу та два серійних номери - горизонтальний червоного та вертикальний чорного кольорів.

Востаннє НБУ вводив в обіг новий номінал тринадцять років тому / фото УНІАН

Банкнота містить водяний знак, що повторює портретне зображення Володимира Вернадського та видимий при її розгляді проти світла.

Є захисна полімерна стрічка, на якій під час розгляду банкноти проти світла видно зображення номіналу. Є віконна полімерна захисна стрічка пурпурного кольору з кінетичним ефектом – руху фонового зображення.

Оптично-змінний елемент дизайну, що також має кінетичний ефект. При зміні кута нахилу банкноти на ділянках стилізованих зображень кристалічної решітки та рослинного орнаменту спостерігаються поступові переходи кольору від золотистого до нефритового.

Латентне зображення – приховане в орнаменті зображення цифрового позначення номіналу – стає видимим під час розгляду банкноти під гострим кутом до джерела світла.

Рельєфні елементи дозволяють відчути надрукований номінал банкноти на дотик. 

Всі ці елементи належать до публічних та легко розпізнаються без спеціальної техніки. Але також банкнота має флуоресцентний, інфрачервоний та магнітний захист, які визначаються портативними детекторами, настільними лічильниками та швидкісними сортувальними машинами.

Які номінали банкнот наразі найбільш популярні серед фальшивомонетників?

Банкноти номіналами 500, 100, 200 та 50 гривень – якщо у порядку спадання популярності. Але загальна кількість підроблених банкнот гривні дуже мала – 2,5 штуки на один мільйон справжніх гривень за підсумками 2018 року. І динаміка позитивна – у 2017 році було 3,6 підробки на мільйон справжніх гривень.

У нас був стрибок два роки тому – вилучалася поліграфічна підробка банкноти номіналом 500 гривень зразка 2006 року. Ми про це розповідали. І ми з цим боролися і боремося, зокрема, вводимо в обіг нові банкноти з посиленим ступенем захисту від підробок. Тому і кількість підробок зменшується. Так, за підсумками 2018 року кількість підроблених банкнот номіналом 500 гривень зменшилася удвічі.

Новій купюрі підробки не загрожують - підробляють здебільшого старі банкноти / фото УНІАН

Додам, що підроблялися головним чином старі банкноти. Нові банкноти більш захищені, і їх підробок майже не було – лише незначні випадки грубої імітації, яку можна відрізнити неозброєним оком.

Чому ви не вилучаєте з обігу паперові банкноти 1 та 2 гривні? Після припинення їх випуску більшість цих банкнот знаходиться у жахливому стані.

Ми фактично проводимо м’яку грошову реформу. Ці банкноти продовжують перебувати в обігу, але прийде час, коли вони зникнуть природнім шляхом. Ми розраховуємо, що це станеться протягом двох-трьох років.

До того ж, їх потрібно замінити на монети. Ми ще не випустили достатню кількість монет відповідних номіналів, аби повністю замістити паперові гроші в обігу. 

Ми припинили друкувати ці банкноти ще у 2018 році та вилучаємо зношені купюри. Але наразі в обігу лишається десь половина випущених банкнот. І на жаль, вони повертаються дуже повільно. Не тільки в Україні, але й у світі населення не любить розраховуватись монетами. Але поступово люди звикають.

Але ж Нацбанк прийняв рішення про примусове вилучення з обігу дрібних монет номіналами 1, 2 та 5 копійок з 1 жовтня. Це не створить незручностей при розрахунках?

Національний банк ще у 2018 році оголосив про припинення карбування монет дрібних номіналів та запропонував застосовувати правила заокруглення загальної суми покупки в чеку. Рішення це було прийнято після детального та всебічного вивчення цього питання.

Нагадаю, що право Національного банку вилучати з обігу банкноти та монети передбачено Законом "Про Національний банк України".

Одна з найголовніших переваг вилучення монет номіналом 1, 2 та 5 копійок – підвищення зручності розрахунків. Готівкові розрахунки стануть простішими, а середня кількість монет, що припадають на одного українця, зменшиться майже удвічі.

Не тільки в Україні, але й у світі люди не люблять розраховуватись монетами / фото УНІАН

Зокрема, ще однією підставою прийняття цього рішення була наявність нарікань на плутанину через схожість цих монет на нові монети номіналами 1 та 2 гривні, які ми випустили в обіг минулого року. Тому навпаки, так буде зручніше.

До того ж, дрібні монети ще можна буде безкоштовно обміняти упродовж наступних трьох років: до 30 вересня 2020 року – у будь-яких відділеннях українських банків, до 30 вересня 2022 року – в Національному банку та відділеннях "Ощадбанку", "ПриватБанку" і "Райффайзен Банку Аваль".

Також ми припинили виготовлення монет номіналом 25 копійок, проте на відміну від монет номіналами 1, 2 і 5 копійок вони поки що залишаться в готівковому обігу. Але поступово вони також зникнуть, оскільки після надходження в банки ці монети не повертатимуться в обіг.

Коли Національний банк випустить в обіг монети номіналом 5 та 10 гривень, анонсовані ще у минулому році?

Монету номіналом 5 гривень заплановано до введення у 2019 році, 10 гривень – у 2020 році. Про введення в обіг буде повідомлено додатково після відповідного рішення правління НБУ.

Днями я не змогла розрахуватись карткою, купуючи жетон у Київському метрополітені. Каса була обладнана терміналом, але касир вимагав сплатити готівкою. На вашу думку, це законно?

Дійсно, правом споживача є вільне користування безготівковими платіжними засобами. Але у цьому питанні Національний банк не є контролюючим органом. Безготівкові розрахунки зараз приймаються суб’єктами господарювання, виходячи з їх можливостей, наявності обладнання, його стану.

Якщо б касир відмовився приймати готівку – банкноти чи монети – тоді це було б точно питання до Національного банку. Суб’єкти господарювання повинні без обмежень приймати банкноти чи монети.

Іноді є навіть інша ситуація – коли їдеш у міському тролейбусі, маєш і платіжну картку, і готівку, але немає де сплатити за проїзд ані карткою, ані готівкою. Це, звичайно, шкодить рентабельності комунального транспорту. Але це вже зовсім інше питання, не до Національного банку.

Ольга Гордієнко

УНІАН в Google News