В 2021 році українцям обіцяють підвищення суми гарантій за банківськими вкладами до 400 тисяч гривень, а надалі поетапно довести його до європейського рівня у 100 тис євро в еквіваленті. Експерти кажуть, що це надасть імпульс для розвитку банківської системи, оскільки сприятиме підвищенню довіри вкладників і притоку ресурсів до банків. Така тенденція вже була зафіксована в Україні у 2012 р., коли приріст депозитів у вітчизняній банківській системі за рік перевищив 50 млрд грн, і більшість експертів називали однією з причин такого зростання підвищення гарантованої суми вкладів зі 150 000 грн до 200 000 грн. Причому тенденція до збільшення депозитної маси зберігалась ще щонайменше рік, навіть при суттєвому зниженні відсоткових ставок за депозитами.
Однак плани можуть так і залишитися планами через затягування процесу реструктуризації боргів ФГВФО. В чому суть?
До 2031 року Фонд гарантування вкладів повинен буде перерахувати уряду більше 111 мільярдів гривень – 47 мільярдів основного боргу та понад 60 млрд грн відсотків. Борги Фонду виникли внаслідок безпрецедентної банківської кризи 2014−2017 років, коли з ринку було виведено більше половини банків, і для виплати їх вкладникам довелося залучити 80 млрд грн від НБУ та Мінфіну під ринкові відсотки. На сьогодні Фонд повністю розрахувався із НБУ, виплативши 25,6 млрд грн, з яких 5,5 млрд грн – нараховані відсотки, а також перерахував Міністерству фінансів 19,6 млрд грн, з яких майже 7 млрд грн – нараховані відсотки.
Однак понад стомільярдний залишок боргу – камінь спотикання для подальшого розвитку банківської системи. Зокрема, для підвищення гарантованої суми, якої, за даними різних соціологічних опитувань, очікує українське суспільство. Більш того, розв’язання цього питання - серед вимог у рамках співпраці України з МВФ, за якими питання боргів Фонду має бути вирішене до кінця 2021 р.
Механізм напрацьовано…
Ще у вересні минулого року Рада з фінансової стабільності схвалила механізм реструктуризації боргів ФГВФО та обговорила питання підвищення гарантованої суми і включення Ощадбанку до системи гарантування вкладів. Важливо, що ці питання мають вирішуватись комплексно
«Реструктуризація передбачає, що погашення тіла позики буде прив’язано до регулярних внесків банків-учасників, а відсотки за боргом – до надходжень від повернення коштів, виведених пов’язаними особами неплатоспроможних банків. Від реалізації цієї моделі виграють усі: борг Фонду перед держбюджетом не списується, а банківська система отримує імпульс для розвитку. Оскільки реструктуризація дозволить підвищити гарантовану суму, а це, у свою чергу, сприятиме зростанню довіри до банків та притоку коштів вкладників», - говорить фінансовий директор ФГВФО Олена Нужненко.
«Запропонований План для ФГВ — комплексна та досить складна реструктуризація, яка вимагала тривалих переговорів, що тривають майже 3 роки. Програма не передбачає списання боргу. В її основу закладено принцип паритетності, коли навантаження розрахунку за боргами покладається не тільки на державу та діючу банківську систему, а і на пов’язаних осіб банків, що ліквідуються, причетних до неплатоспроможності цих фінустанов. Реалізація цієї угоди сприятиме зміцненню довіри до банківського сектору та країни загалом» — зауважила партнер, керівник практики банківського та фінансового права Aequo Юлія Кирпа.
Як наголошують фахівці, поєднання всіх перелічених компонентів, починаючи з реструктуризації боргів Фонду, дозволить розвиватись банківській системі. За інформацією джерел, наближених до уряду, нині триває робота над відповідним комплексним законопроєктом, що одночасно вирішуватиме питання підвищення гарантованої суми та дасть старт реструктуризації боргів.
