"Європейська зелена угода": виклик та шанс для економіки України

Уряд заявив про наміри зробити Україну частиною нового "Європейського зеленого курсу", націленого значно покращити екологічний стан континенту. УНІАН розбирався, як цей стратегічний напрямок розвитку вплине на економіку нашої держави та життя українців.

Минуло понад рік з моменту проголошення Європейською комісією нового "Європейського зеленого курсу", що має на меті у найближчі тридцять років зробити наш континент кліматично нейтральним. Наприкінці минулого року український уряд надіслав до ЄС позиційний документ щодо участі нашої країни в реалізації цього курсу.

Для України, як великої індустріальної держави, це дуже амбіційна ціль, тому що до цього ми більше століття тільки нарощували негативний вплив на довкілля і спромоглися перетворити частину нашої зеленої та квітучої землі на звалища сміття та промислову пустелю.

Багато українців ще не усвідомлюють наскільки зміняться завдання в економіці держави та їх особисте життя. Адже новий "зелений" курс вимагатиме кардинально нового ставлення громадян до навколишнього середовища.

"Впровадження "Європейського зеленого курсу" має широкі перспективи для ефективної роботи багатьох секторів економіки, включаючи енергетику, транспорт, енергоефективність, ресурсоефективність, будівництво і реконструкцію будівель, енергоефективність теплопостачання та інші напрямки економічної діяльності", - заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

У центрі "Зеленого курсу" для України буде знаходитись, в першу чергу, енергетика, яка є мотором розвитку національної економіки.

В.о міністра енергетики Юрій Вітренко зазначив, що "Зелений курс" Європи – це не просто питання енергетики. Це нова економічна парадигма для відновлення економіки нашої держави.

"В Сполучених Штатах під час великої депресії почався "Новий курс". Тоді президент Рузвельт казав, що для того, щоб економіка США повстала з депресії – потрібен новий економічний курс. Так само зараз Європа, частиною якої є Україна, каже, що через складну ситуацію з пандемією потрібен новий курс. Новий курс має бути "зеленим", - сказав він.

За словами голови Міненерго, Україні також потрібен "Зелений курс", щоб у сталий спосіб покращити життя людей.

"Ми не повинні нічого забирати у наступних поколінь, ми не повинні розвиватися шляхом значної шкоди екології. Ось в чому сенс "Зеленого курсу", - додав він.

Ключові аспекти нової стратегії

У грудні 2019 року Єврокомісія на засіданні Колегії ухвалила "Зелену угоду" - пакет заходів, спрямованих на модернізацію національних економік і соціальної сфери з метою перетворення Європи на "кліматично дружній" континент до 2050 року.

Ключовими напрямами документу є: чиста енергія, кліматична дія, будівництво та реновація, промисловість, зменшення забруднення довкілля, біорозмаїття та стійка аграрна політика.

Згідно з новим курсом, національні економіки країн учасниць угоди повинні бути циркулярними, виробничий процес не повинен утворювати залишків чи відходів.

З часом економіки країн відчують зниження попиту на промислову продукцію через продовження терміну використання товарів. З огляду на це та заохочення використання вторинної сировини, можна прогнозувати зниження попиту на сировину. Зрозуміло, що нашій державі, яка є великим постачальником сировини на світовий та європейський ринок, треба вже зараз готуватися до кардинальних змін.

Ініціативи в аграрній сфері та перехід до стійкої харчової системи ЄС також підвищить вимоги до сільськогосподарської та харчової продукції. А це може стати додатковим торгівельним бар’єром та негативно вплинути на український експорт. З іншого боку, популяризація органічної продукції у ЄС створить нові можливості для наших виробників.

Кліматичні зміни будуть призводити до зниження врожайності аграрних культур / REUTERS

Кліматичні зміни та акцент на органічних продуктах будуть призводити до деякого зниження врожайності аграрних культур та до зростання цін на продукти харчування.

Механізм вуглецевого коригування на кордоні (Carbon Border Adjustment Mechanism), що просувається Євросоюзом, також стане великим викликом для міжнародної торгівлі та України зокрема.

Наразі в нашій країні триває адаптація законодавства в екологічній сфері до норм і стандартів ЄС.

Треба також наголосити, що національні уряди країн Європи зараз знаходяться в процесі напрацювання чітких цілей обраної стратегії, і потрібен час для їх осмислення та погодження.

Головні завдання України

Заступник міністра економіки – торговий представник України Тарас Качка заявив, що головним економічним пріоритетом держави у 2021 році буде кліматична політика.

"Найбільший економічний пріоритет цього року все ж - кліматична політика. Від того, як вона сформується, залежатиме успіх нашої з ЄС співпраці на десятиліття", - сказав Качка.

За словами виконавчого директора енергохолдингу ДТЕК Дмитра Сахарука, вуглецева нейтральність є світовим трендом, який ніяк не омине бізнеси, які працюють в Україні. Підприємства та держава повинні готуватись до значних капіталовкладень в екологізацію виробництва. 

За його словами, дослідження показали, що до 2030 року Україні потрібно вкласти триста п’ятдесят мільярдів євро для того, щоб забезпечити вуглецевий перехід. А до 2050 року потрібно вкласти півтора трильйона євро.

Як і де знаходити гроші таких фантастичних масштабів для нашої не вельми багатої країни поки не зрозуміло.

Наразі в Європейському союзі розробляється методологія того, як можна організувати отримання цих коштів. Очікується, що це будуть інвестиції держави, міжнародних банків, приватний капітал, стратегічні інвестори, а також залучення коштів шляхом зміни податкової системи.

Зрозуміло, для багатих Німеччини чи Франції пошук джерел фінансування "Зеленого курсу" буде легшим, ніж для нашої держави, яка до того ще тільки стукає у двері Євросоюзу. Брати в борг у західних країн значні кошти для того, щоб модернізувати Україну – це також не вихід. Треба знайти можливість ці кошти заробляти.

Здається, зараз ми не знайдемо ні одного українського політика чи чиновника, який би мав розуміння, де і як знайти необхідні кошти на ці амбітні цілі.

Примирення з природою

Міністр захисту довкілля та природних ресурсів Роман Абрамовський, посилаючись на висновки ООН щодо зміни клімату, зазначив, що наразі жодна зі світових цілей щодо припинення деградації земельних і морських територій не була досягнута повністю.

В списку головних проблем, залишається вирубка лісів та втрата біологічного різноманіття. На нашій планеті Земля під загрозою зникнення знаходиться понад один мільйон видів рослин та тварин.

Жодна зі світових цілей щодо припинення деградації територій не була досягнута повністю / фото УНІАН

Крім того, близько чверті захворювань у світі пов'язані саме з екологічними загрозами. Забруднене повітря щороку передчасно обриває 7 мільйонів життів землян.

Між тим, українці на власні очі спостерігають погіршення стану природи та негативні наслідки зміни клімату.

"Поліпшити відносини з природою, та уникнути найгірших сценаріїв - все ще можна. Фахівці ООН називають це десятиліттям останнім, коли ще реально вплинути на надзвичайні екологічні ситуації. Однак, враховуючи взаємозв’язок між зміною клімату, втратою біорізноманіття, забрудненням повітря і води – розв'язати ці проблеми можна лише спільними зусиллями, скоординувавши свої дії", - зазначив голова міністерства.

Для розв'язання проблем змін клімату та досягнення цілей зменшення викидів вуглецю наша держава, як і інші країни Європи, має сформувати амбітний національний внесок. Тобто, взяти конкретні зобов’язання за кількістю зменшення викидів.

Важливі рішення України щодо початку запровадження "зеленої" трансформації  мають бути відображені у Державному бюджеті та стратегії розвитку громад в регіонах.

Держава повинна мати чіткі програми щодо поводження із відходами, зменшення забруднення води та атмосферного повітря, збільшення зелених насаджень. Потрібно домогтися виконання вже чинних програм по скороченню викидів великими забруднюючими підприємствами.

Також важливо створювати та розвивати новітні технології у сфері відновлювальної енергетики, зокрема водневі. Україна визначена стратегічним партнером Європи з виробництва водню, тому цей напрямок може стати локомотивом, який потягне за собою Україну у європейське екологічно чисте життя.

В нашій країні працюють потужні наукові та навчальні заклади, а українська молодь неодноразово дивувала світ технічними винаходами. Очевидно, що потрібно впровадити грантові програми, які б дозволили науковій спільноті вивчати та впроваджувати новий для всього світу та нашого європейського континенту напрямок.

Ганна Бредіхіна

УНІАН в Google News