Маршрутизація пацієнтів з гострим мозковим інсультом наразі працює "не ідеально".
Як передає кореспондент УНІАН, про це на прес-конференції заявив керівник експертної групи з питань розвитку екстреної допомоги Директорату медичного забезпечення МОЗ Олександр Данилюк.
Читайте такожЛікар розповів, які ознаки вказують на появу тромбозу
За словами куратора інсультного напрямку Вінницького обласного центру екстреної медичної допомоги, президента ГО “Українське товариство інсультної медицини” Сергія Московка, минулого року НСЗУ уклала контракти на надання допомоги при інсульті зі 192 закладами охорони здоров'я.
"На жаль, у перший рік роботи системи фінансова сторона стала провідним мотивом закладів - було законтрактовано 192 заклади, у більшості з яких не було досвіду сучасної організації допомоги при інсульті", - пояснив він.
Московко підкреслив, що загалом медична спільнота розцінює результати першого року дії програми в цілому як позитивні, адже була привернута увага лікарів, суспільства та влади до проблеми надання допомоги при інсульті та розпочато реформування системи.
"Чи отримали пацієнти кращу допомогу? Загалом, не думаю. Але наприкінці року вже почало відчуватися поліпшення логістики служби екстреної медичної допомоги, покращення маршрутів пацієнта, доправлення їх до лікарні - це ключовий момент… Тому що час - це життя, а кваліфікована допомога тут є критичним моментом", - наголосив медик.
Він також додав, що кількість медичного персоналу та рівень кваліфікації фахівців наразі є "далеким від ідеального".
Своєю чергою Данилюк розповів, що маршрутизація пацієнтів "ще працює не ідеально" через людський фактор, адже поки працівники "швидких" та диспетчерських центрів звикають до нових маршрутів та не завжди правильно їх виконують.
За його словами, з 1 червня буде діяти підвищений тариф за правильну маршрутизацію пацієнтів при інсульті, тому у МОЗ сподіваються, що ситуація покращиться.
Як зазначила директор департаменту моніторингу НСЗУ Оксана Сухорукова, минулого року закладам за надання допомоги при інсульті заплатили 1 млрд 360 млн грн, а запланована на 2021 рік сума становить 2 млрд 570 млн грн.
Вона повідомила, що цьогоріч 259 медзакладів подали заявки на укладення договорів з НСЗУ для лікування інсульту, однак 34 з них не відповідають умовам щодо медичного персоналу.
За даними НСЗУ, за рахунок того, що "швидкі" доправляли хворих одразу до спеціалізованих закладів, за 9 місяців роботи системи нових маршрутів пацієнтів у законтрактованих НСЗУ закладах смертність від інсультів знизилася на 6,2%.
Загалом за цей час в електронній системі охорони здоров’я містяться дані про 81 тис. інсультів, а 64 тис. 822 пацієнта потрапили саме до профільних лікарень.
Як уточнила перший заступник міністра охорони здоров’я Ірина Садов’як, з цього року до тарифу, який покриває Програма медичних гарантій, включили й витрати на закупівлю альтеплази, яка необхідна для надання допомоги при інсульті.
Завдяки цьому заклад охорони здоров'я може закуповувати цей препарат самостійно, а не чекати розподілу державних поставок у регіони.
Крім того, вона зазначила, що до Кабміну вже поданий проект постанови щодо включення альтеплази до Національного переліку лікарських засобів.
Своєю чергою, директор Південного міжрегіонального департаменту НСЗУ Дмитро Самофалов додав, що у Програмі медичних гарантій на 2021 рік також закладений й тариф на реабілітацію пацієнтів з інсультом.
Як повідомляв УНІАН, з квітня 2020 року надання медичної допомоги при гострому мозковому інсульті входить в Програму медичних гарантій та оплачується Національною службою здоров’я України, тобто є безкоштовним для пацієнтів.
За даними МОЗ, щороку в Україні стається близько 130 тисяч інсультів, інсульт залишається основною причиною смертності та інвалідності в нашій країні.
