Відкриття Одеського кінофестивалю: вітання від Януковича і мальви для Малковича

Ходять чутки, що цього року опинитись на червоній доріжці можна було й без запрошення...  Голова жюрі Єжи Штур відчув справжнє дежа вю... Попереду дев’ять днів кінофестивалю і сотня стрічок...

В Оперному театрі Одеси відбулася церемонія відкриття Другого Одеського міжнародного кінофестивалю, що проходить цього року з 15 по 23 липня.
Червона доріжка ОМКФ-2011 зібрала чимало знайомих облич – від культового американського актора Джона Малковича до не менш відомого російського лауреата премії Оскар Микити Міхалкова.

Вишукані смокінги, вечірні та коктейльні сукні, оркестри, коньяк “Шустов” – повний курортний гламур.

Мабуть, врахувавши тогорічні помилки з ведучими (тоді публіку намагались незграбно веселити Ольга Фреймут і Олександр Педан), організатори до основних мікрофонів запросили Марію Єфросініну і Олександра Гордона. Традиційно на сцену запросили майже всіх найіменитіших гостей, кожного примусивши сказати хоч по кілька слів.

А згодом зачитали вітальні телеграми – серед них і телеграму від президента України Віктора Януковича, який “покладає великі надії на майбутнє Одеського кінофестивалю”. Менш лаконічною і більш дотепною виявилась промова корінного одесита Михайла Жванецького, який просто не міг пропустити таке свято:

- Загалом кінофестивалі – це свято режисерів. Адже режисер – це, як правило, особистіть маловідома, стомлена й бородата, - розповідає письменник. – А життя акторів часто залежить саме від режисерів. От, наприклад, Інна Чурікова – вона не те, щоб красуня, але який у неї талант! На екрані завдяки маніпуляціям режисера вона перетворюється на сексуальну, фатальну жінку. Вона феноменальна. І як ми намагаємося зрозуміти весь світ, так і весь світ намагається зрозуміти одну людину.

Віддали належне й самій Одесі, котра минулого зачарувала майже всіх іноземних гостей – голова жюрі польський актор і сценарист, режисер і продюсер Єжи Штур згадував своє перше перебування тут:

- Ще в далекому 1988-ому році я знімався у кримінальній комедії “Дежа вю”, зйомки якої проходили тут, в Одесі, - згадує Штур. – 24 роки тому я й не міг подумати, що повернуся в Одесу за таких умов. І для мене це – справжнє дежа вю. Але для мене велика честь бути головою жюрі, і я впевнений, що цього року ми оберемо дійсно найкращий фільм.

Позитивне враження про місто склалось і в американського актора, зірки як комерційних, так і незалежних проектів, Джона Малковича:

- Сьогодні у мене була екскурсія містом – і воно мені надзвичайно сподобалось. Ні, це не просто слова чи спроба полестити одеситам, - запевняє актор. – Чомусь мені найбільше запам’яталися великі червоні мальви, насаджені майже по всьому місту. До того ж, я привіз в Одесу свій найулюбленійший фільм – “Бути Стенлі Кубриком”. Сподіваюсь, що глядачам він сподобається так само сильно, як подобається і мені.

Актор роздавав автографи своїм фанатам, підписуючись кому на своїх фото, кому на папірцях і в зошитах, кому просто на руках. Щоправда, була в діях і словах Малковича деяка змушеність – чи то актор втомився після туру на честь прем’єри “Трансформерів-3”, чи просто йому незвична така спека, але на запитання відповідав наче через силу, а на червоній доріжці посміхався менше, ніж не надто люб’язний Микита Міхалков, котрий не випускав із рук мобільний телефон – може, очікував запрошення ще на який-небудь кінофест?

Останньому, до речі, вручили премію “За вклад у культурне життя Одеси”. Міхалкову, який уже не перший рік обіймає посаду президента ММКФ, усього кілька тижнів тому випала честь вручати Джону Малковичу приз від Московського кінофестивалю, і ось в Одесі український приз режисер отримав з рук Малковича. Режисер зізнався, що для нього це – повна неочікуваність:

- Я дійсно ніколи не думав, що отримаю саме такий приз, але для мене це дійсно честь, - розчулився Міхалков. – Я бачу, що у кінофесту є потенціал, тож хочу передати привіт від трохи старшого брата ОМКФ – Московського міжнародного кінофестивалю. Займатись такою справою – організацією кінофестивалю – нелегко, але водночас і приємно.

Сповнена оптимістичних надій і Віторія Тігіпко, президент ОМКФ:

- Мабуть, багато хто з вас був упевнений, що другий Одеський кінофест не відбудеться, - посміхається вона. – Але я рада вітати вас тут – другий Одеський міжнародний кінофестиваль відкриває свої двері. Цього року ми майже вдвоє збільшили свої об’єми, тож тепер на глядачів і гостей чекають аж сто стрічок, які або змусять вас сміятись до сліз, або ж сміятись крізь сльози. Майстер-класи, зустрічі з культовими акторами, режисерами та сценаристами, інтенсив-курс для сценаристів, ретроспективи, серед яких і ретроспектива українського кіно – все це не залишить байдужим жодного глядача.

Ходять чутки, що цього року опинитись на червоній доріжці можна було й без запрошення, а просто купивши vip-абонемент, який коштує... 20 000 гривень. Судячи з того, що, у порівнянні з минулим роком, кількість незнайомих облич зросла мало не втроє, такою можливістю не погребували чимало шукачів слави.

Попереду  - дев’ять днів кінофестивалю, сотня стрічок, серед яких світова прем’єра, кілька національних, покази під вікритим небом на Потьомкінських сходах і Ланжеронському узвозі, зустрічі з культовими особистостями кіно і просто чудова неформальна атмосфера. Кажуть, що Одеса – не просто місто, а посмішка Бога. Тож, можливо, саме це і створює позитивний і добродушний настрій майже всіх учасників і гостей кінофестивалю.

Катерина Зінов’єва

Одеса – Київ (Міжнародний Одеський кінофестиваль)

Фото - УНІАН і організаторів ОМКФ

УНІАН в Google News