27 вересня – Всесвітній день боротьби зі сказом.
Як повідомив сьогодні на прес-конференції в УНІАН, перший заступник Держветфітослужби Володимир ГОРЖЕЄВ, випадки захворювання на сказ фіксують на усіх континентах світу.
«Понад 55 тисяч людей у світі помирають щороку внаслідок сказу. В основному на території Африки та Азії. Але ця проблема є актуальною і для України. Сказ, як зоонозна хвороба, внесена до найпоширеніших зоонозних хвороб (спільних для людей і тварин),» - зазначив В.ГОРЖЕЄВ, підкресливши, що такі хвороби вирізняються тривалим латентним перебігом – час, коли вірус потрапив до організму людини і до прояву клінічних ознак.
«Сказ свого часу був дуже поширений на території Європи, його осередки були і у Франції і у Німеччині. Пізніше ця хвороба перемістилася до кордонів Росії, України, Білорусі. На території України сказ підтримують близько 28 видів диких тварин,» - сказав В.ГОРЖЕЄВ.
За його словами, основним джерелом сказу в Україні є червона лисиця. «Водночас хворіють і підтримують цей епізоотичний ланцюг бобри, вовки, куниці, миші та інші,» - зазначив В.ГОРЖЕЄВ.
ДОВІДКА УНІАН. Всесвітній день боротьби зі сказом, який проводиться за ініціативи благодійної організації «Альянс з боротьби зі сказом» і Центрів США з боротьби із хворобами і профілактики хвороб.
Всесвітній день боротьби зі сказом покликаний підвищувати інформованість про наслідки сказу у людини і тварин, про те, наскільки легко його попередити і як викоренити це захворювання серед людей, ведучи боротьбу з його збудником серед тварин.
За даними Альянсу з боротьби проти сказу і Центрів США з боротьби із хворобами і профілактики хвороб, щорічно 55 тисяч осіб помирають від сказу - в середньому одна людина кожні 10 хвилин. Причому, близько 95% смертельних випадків реєструється в Азії і Африці. Тим часом, є безпечні й ефективні вакцини, доступні для людей, покусаних тваринами, у яких може бути сказ, але через високу вартість вони мало застосовуються у країнах, що розвиваються.
Сказ - небезпечне вірусне інфекційне захворювання, що передається людині під час укусіу або контакту із слиною хворої тварини. Однією з основних ознак розвитку захворювання є водобоязнь, утруднення під час ковтання рідини, поява судом при спробі пити воду. Тому сказ називають ще й гідрофобією. З моменту появи ознак і симптомів хвороби сказ стає смертельним.
Перші симптоми сказу схожі з симптомами грипу, включаючи підвищену температуру, головний біль і втому. Потім хвороба поширюється на дихальну систему, шлунково-кишковий тракт та/або центральну нервову систему. У критичній стадії переважають ознаки гіперактивності (буйний сказ) або паралічу (тихий сказ). Як у випадку буйного, так і у випадку тихого сказу параліч розвивається і зрештою приймає форму повного паралічу з подальшою комою і смертю в усіх випадках, що зазвичай наступає унаслідок дихальної недостатності. Без інтенсивного лікування смерть наступає протягом перших семи днів хвороби.
За даними фахівців Всесвітньої організації охорони здоров`я, собаки, як і раніше, є основними носіями сказу в Африці і Азії, і винуватцями більшості випадків смерті людей від сказу в усьому світі . Від 30% до 60% жертв укусів собак - діти віком до 15 років.
Більш як 30 років продовжується епізоотія сказу природного типу в Європі, основними джерелами якого є дикі м`ясоїдні тварини, головним чином - лисиці. Епіцентром епізоотії залишаються країни Східної Європи: Україна, Литва, Латвія, Білорусь, Росія, Хорватія, епізоотична ситуація в яких визначає стан по сказу в Європі.
Як повідомили УНІАН у Міністерстві охорони здоров`я України, останнім часом у нашій країні збільшилася кількість випадків захворювань людей на сказ. Зараження людини відбувається в основному через укус хворою твариною або унаслідок попадання її слини на свіжі рани, подряпини шкіри або слизові оболонки. Інфікування людини сказом походить переважно від диких хижаків (вовки, лисиці - 41,4%) або домашніх тварин (коти - 21,8%, собаки - 15,3%) а також сільськогосподарських тварин (20,2%).
У разі вчасного звертання постраждалого до лікувальної установи проводиться щеплення антирабічною вакциною, яка попереджає захворювання і врятовує життя. У разі несвоєчасного проведення вакцинації після укусу інфікованої тварини хвороба закінчується смертю.
Щорічно в Україні реєструється приблизно 100-120 тисяч осіб, які звернулися до медичних установ з приводу укусів тваринами, з яких 60% одержують направлення за показниками підозри інфікування сказом.
Медики наголошують, що до лікаря потрібно звертатися відразу після контакту (укусу або ослинення) з підозрілою твариною, тому що при проявах клінічних ознак врятувати хворого, як правило, не вдається. Інкубаційний період сказу триває достатньо довго - в середньому 1-3 місяці (хоча може тривати і до року). Перші ознаки хвороби виникають пізно, коли в мозку вже відбулися руйнівні процеси (набряк, крововилив, деградація нервових клітин), які роблять лікування проблематичним. Для полегшення виснажливого стану хворого проводиться симптоматичне лікування.
Однією з головних причин, що приводить до захворювання і смерті укушених скаженими тваринами людей, є небажання або незнання про необхідність піддатися профілактичному лікуванню вакциною. Крім того, причиною смерті від цього страшного захворювання стають пізнє звернення до фахівців, і отже, пізній початок лікування, а також перерване профілактичне лікування або порушення режиму поведінки щепленого у період антирабічних щеплень (вживання алкоголю).
Тим часом, очищення рани та імунізація, зроблені якомога раніше після підозрюваного контакту з твариною і відповідно до рекомендацій ВООЗ, можуть запобігти розвитку сказу практично в 100% випадків.
Відразу ж після укусу тварини фахівці радять обробити рану. Заражену область потрібно негайно ретельно очистити 20% розчином м`якого медичного мила. Глибокі рани промивають струменем мильної води за допомогою катетера. Припікання рани або накладення швів під час місцевої обробки не рекомендуються.
З метою попередження сказу ветеринари ведуть боротьбу зі сказом серед собак, знищення бродячих тварин, профілактичну вакцинацію домашніх тварин. Головною ознакою захворювання диких тварин є зміна поведінки, перш за все, втрата відчуття страху. Звірі втрачають обережність і вдень з`являються у населених пунктах, нападають на людей і тварин.
Кожній людині, щоб запобігти захворюванню на сказ і смерті, необхідно дотримуватися наступних правил:
не контактувати з бездомними і дикими тваринами, пояснювати дітям небезпеку таких контактів;
якщо покусала або ослинила підозріла тварина, промити рану теплою кип`яченою водою (бажано з милом), а потім обробити йодом. Слід уважно оглянути дитину після прогулянки або контакту з підозрілою твариною;
необхідно своєчасно робити щеплення проти сказу домашнім тваринам.
