В Україні величина прожиткового мінімуму не враховує низку життєво необхідних витрат.

Про це заявив сьогодні на прес-конференції в УНІАН директор програми “Верховенство права” Міжнародного фонду “Відродження” Роман РОМАНОВ.

За його словами, чиновники стверджують, що у 2011 році бідність в Україні скоротилася щонайменше на 2,3%, зокрема, внаслідок підвищення так званого прожиткового мінімуму. Однак, як зазначають експерти, така статистика є оманливою і не враховує того, що розміри прожиткового мінімуму орієнтуються на можливості державного бюджету, а не на потреби людей.

Відео дня

«Величина прожиткового мінімуму не враховує низку життєво необхідних витрат: на освіту, утримання дітей у дошкільних навчальних закладах, платні медичні послуги тощо. Розмір прожиткового мінімуму, який є на сьогодні, – це певна химера, завіса, якою держава намагається прикрити неспроможність виконання своїх обіцянок у соціальній сфері”, - зазначив юрист Української Гельсінської спілки з прав людини Максим ЩЕРБАТЮК.

При цьому він наголосив, що аби компенсувати низькі доходи населення, держава продовжує надавати своїм громадянам соціальні гарантії та обіцянки, які потім не виконує. Тож для того, аби отримати гарантовані державною кошти, люди змушені звертатися до юристів. За статистикою Центрів правових інформацій та консультацій, які працюють у 28 населених пунктах України за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”, прохання про допомогу в отриманні соціальних виплат складають більше 60% звернень. Проте останнім часом кількість звернень суттєво скоротилась.

”Сьогодні виплати практично є заблокованими, неофіційно їх призупиняють, а більшості й не виплачують. У такий спосіб порушується фундаментальне право людини - на справедливий суд. Юридичні питання вирішують переважно грошові купюри і потрібні знайомства”, - зазначила під час прес-конференції керівник Центру в м. Біла Церква Ольга НАСТІНА.

Також Р.РОМАНОВ наголосив, що дошки оголошень, рекламні сторінки газет по всій країні майорять інформацією про юридичну допомогу щодо отримання соціальних виплат із бюджету.

“Під шаблон, але за грошову винагороду тиражуються сотні тисяч позовних вимог, які спрямовуються в суди. За рішенням суду кошти на правову допомогу часто стягуються з відповідача, судова система паралізована, органи державної влади намагаються оскаржувати рішення, винесені не на їх користь, люди несуть витрати, протестують проти невиконання судових рішень. Така ситуація не має нічого спільного ані з правовою, ані з соціальною державою, якою є Україна відповідно до положень Конституції", - наголосив Р.РОМАНОВ.

Також він зазначив, що наближення виборів робить політиків щедрими на нові соціальні обіцянки, натомість потрібна об'єктивна оцінка ситуації і системний перегляд вже встановлених пільг. "Держава має розвивати надання соціальних послуг, адже грошові виплати далеко не завжди є ефективним засобом допомоги. В багатьох населених пунктах відсутній доступ до медичних або юридичних послуг як такий, інфраструктура для людей з інвалідністю", - заявив Р.РОМАНОВ.

“Органи державної влади діють взаємоузгоджено, але переслідуючи свою мету – зменшення витрат з держбюджету. Так, Верховна Рада України приймає закон, яким надає право Кабміну встановлювати розміри соціальних доплат окремим категоріям громадян (чорнобильці, діти війни тощо), а Кабмін одразу встановлює ті розміри, які суттєво не обтяжуватимуть витрати держбюджету Натомість пільги за професійною ознакою залишаються, і питання про їх скасування хоча і дискутується, але суттєвих змін не відбувається”, - наголосив керівник “Центру громадської адвокатури” (м. Львів) Леонід ТАРАСЕНКО.