Бюджет-2012: показники свідчать про неефективність реформ
Бюджет-2012: показники свідчать про неефективність реформ

Бюджет-2012: показники свідчать про неефективність реформ

14:30, 27.12.2011
6 хв.

Закладені у бюджеті-2012 показники свідчать, що економічний розвиток України наступного року загальмується. І це вплине в т.ч. на надходження до держскарбниці. Закономірно виникає питання -  у чому ж тоді полягає результат реформ, що проводяться владою?..

Показники, закладені в прийнятому Верховною Радою урядовому законопроекті про держбюджет на 2012 рік, свідчать, що динаміка економічного розвитку України наступного року продемонструє зниження. Яке, в свою чергу, негативно позначиться і на надходженнях до держскарбниці. На фоні такої картини закономірно виникає питання про ефективність проведених за два роки реформ. Можна довго дискутувати щодо змістовної частини, але якщо в кінцевому підсумку економічне зростання сповільнюється, значить, більшість з них не принесли ніякого результату.

Наприкінці грудня після тримісячних роздумів і доопрацювань уряд подав до парламенту новий варіант державного бюджету на 2012 рік. Представляючи документ у Верховній Раді, міністр фінансів Федір Ярошенко заявив, що «формула успіху бюджету-2012 базується на соціальній захищеності громадян, інноваційно-інвестиційному розвитку економіки і стабільній, передбачуваній бюджетній політиці». Народні депутати, ймовірно, не захотівши обтяжувати себе аналізом того, яким чином пафосні декларації відображені в законопроекті, оперативно прийняли головний кошторис країни. Процес представлення та обговорення бюджету, який в західних країнах триває тижнями, в українському парламенті зайняв менше півтора години. Законопроект підтримали 250 народних обранців за 226 мінімально необхідних.

За місяць до подання документа у ВР, уряд почав готувати громадськість до того, що закон про державний бюджет буде досить консервативним, мовляв, негативно впливають очікуване уповільнення зростання ВВП США, боргові проблеми в ЄС, а також невизначеність щодо переговорів по ціні газу. І якщо останнє дійсно впливає на доходи бюджету, то про те, яким чином позначаються проблеми західних країн на економіці України, відомо, очевидно, тільки Кабміну.

Відео дня

У новій редакції державного бюджету парламент затвердив доходи казни в розмірі 332,8 млрд. грн., витрати – 358,1 млрд. грн. Варто нагадати, що 15 вересня до Верховної Ради було внесено проект держбюджету, що передбачає доходи - 337,6 млрд. грн. і витрати – 361,6 млрд. грн.

У порівнянні з плановими показниками бюджету на поточний рік, бухгалтерський кошторис на 2012 рік передбачає невелике збільшення як дохідної, так і видаткової частини. Водночас, враховуючи можливе перевиконання планів у п. р., ключові показники бюджету на наступний рік практично не зміняться, незважаючи на очікуване Кабміном зростання економіки.

Прогнозовані доходи і витрати державного бюджету в 2012 році:

 

2010
(факт)

2011
(план)

2012
(прогноз)

2012/2011

млрд грн

%

Загальні доходи держбюджету

234

302,4

332,8

30,4

10,1%

  Податкові надходження

166,9

255,5

286,1

30,6

12,0%

 - ПДВ

86,3

127

145,5

18,5

14,6%

 - Податок на прибуток

40

47,6

53

5,4

11,3%

 - Збори за використання природних ресурсів

2,9

1,8

2,1

0,3

16,7%

 - Внутрішній акциз

23,7

30,8

32,6

1,8

5,8%

 - "Імпортний" акциз

4,6

5,9

9,1

3,2

54,2%

  Неподаткові надходження

65,1

42,7

43,83

1,13

2,6%

Загальні витрати держбюджет

304,9

341,2

358,1

16,9

5,0%

Знаково, що попри те, що третій рік поспіль зростання витрат значно менше за зростання доходів бюджету і навіть номінального ВВП, уряд все ніяк не може вийти на збалансований бюджет. Його дефіцит на наступний рік встановлено на рівні 25 млрд. грн., що складає близько 1,7% ВВП, але дефіцит консолідованого бюджету істотно більший - близько 37 млрд. грн., або 2,5% ВВП. При цьому реальний дефіцит з урахуванням необхідності чергової рекапіталізації НАК «Нафтогаз України», дефіциту Пенсійного фонду і дуже ймовірного недобору доходів від приватизації, буде ще вищим - переступить позначку 3% ВВП.

Тим часом, в 2012-2013 рр. для західних країн точкою відліку виходу на нульовий дефіцит і переходу до політики оздоровлення державних фінансів, насамперед, є скорочення боргового навантаження на держбюджети. Український же уряд має намір зайняти наступного року додатково 100 млрд. грн., з яких 65 млрд. грн. підуть на погашення боргів попередніх періодів, решта - на фінансування нового дефіциту. Як результат - в 2012 році збережеться тенденція нарощування державного боргу.

До слова, цього року уряд вирішив пограти з цифрами: в законі про держбюджет Кабмін заклав граничний розмір лише прямого державного боргу, не включаючи держгарантій, які, як правило, також тиснуть на держскарбницю. У зв`язку з цим вимальовується така картина: рівень держборгу в 2012 році має знизитися до 27,6% ВВП з очікуваних 40% цього року. Насправді, рівень державного боргу щодо ВВП скоротиться несуттєво, і то тільки завдяки високому росту номінального ВВП.

Як свідчить практика 2009 року, песимістичний варіант бюджету все-таки краще надмірного оптимізму - у випадку проблем з виконанням дохідної частини не доведеться вичавлювати з економіки гроші, аби покрити непомірні зобов`язання. У той же час, склавши бюджет на дуже стриманих макроекономічних показниках, уряд загнав себе в пастку. Закономірно виникає питання - а де ж результат «активних» реформ 2010-2011 років? На даний момент вони не виявляються ні в збільшенні доходу бюджету, ні в зростанні економіки та інвестицій, ні в динаміці соціальних стандартів. Більше того, через дискусійну політику зниження податку на прибуток, бюджет наступного року втратить 8-9 млрд. грн. Тим часом, найбільш значне зниження ставок податків ще попереду, і якщо на фоні цього економіка продовжить знижувати темпи зростання, а бюджет буде все більше втрачати доходи, то резонно виникне ще одне питання - чи варто було взагалі починати такі реформи?

Олексій Левицький (для УНІАН)

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся