Про це в коментарі Європейській правді заявив суддя Суду ЄС (розташований в Люксембурзі), який попросив не називати його ім’я.
"Ми повністю незалежні від Брюсселю і не маємо проблем із тим, щоби винести рішення проти Єврокомісії чи Ради ЄС", - запевнив суддя, визнавши, що останнім часом дві іранські компанії виграли позови проти Євросоюзу щодо накладення на них санкцій.
Читайте такожГенпрокуратура розслідує нову справу проти Януковича і Азарова
За словами судді, є дві типові підстави, через які суд скасовує санкції Євросоюзу, введені проти чиновників чи компаній з країн з диктаторським режимом.
"Перш за все, в ЄС є чітка процедура, яка має бути дотримана, щоби особа потрапила в санаційний список. І якщо хоч один пункт не дотримано, то це - підстава для скасування обмежень. Далі ми перевіряємо, чи були у ЄС достатні підстави для того, щоби накласти санкції. Рада може довести свою правоту, пояснивши: ось у нас документи, що він фінансував те і те. Але у представника позивача є такі самі права, він також може доводити протилежну позицію", - пояснив суддя.
Водночас, практика свідчить, що навіть після рішення Суду на користь позивача Євросоюз може поновити санкції.
"Рада ЄС може ухвалити таке саме рішення. І це стосується не лише заморозки активів. Нещодавно були такі рішення щодо незаконності надання державної допомоги. Французький уряд тоді хотів надати підтримку суднобудівній компанії, а Єврокомісія заборонила це робити.
Париж оскаржив це рішення в суді і виграв, довівши, що Комісія порушила процедуру. Але вже за два тижні Єврокомісія видала точно таке рішення, яке було скасоване. Але тепер – з дотриманням процедурних моментів", - переповів суддя.
"З українськими санкціями може бути точно така ситуація", - зазначив він.
Як відомо, наразі в суді ЄС зареєстровані позови Віктора Януковича, його синів Олександра і Віктора Януковича; Миколи Азарова та його сина Олексія Азарова, Віктора Пшонки, братів Сергія та Андрія Клюєва; Сергія Арбузова, Олександра Клименка, Едуарда Ставицького, Сергія Курченка та Андрія Портнова.
У Люксембурзі прогнозують, що проміжне рішення щодо них буде ухвалене 2016 року, кінцеве (у разі апеляції) - у 2018 році.
