Перехідна святість. Як у регіонах проходить зміна підпорядкування православних громад

​​​​​​​Після одержання Україною Томосу про автокефалію новостворена Православна церква України вже почала поповнюватися новими парафіями. Це явище ще не носить масового характеру, але вже зараз можна спостерігати окремі конфлікти та цікаві технології на місцях.

Колишня Українська православна церква (Московського патріархату), яка неминуче втрачає свій вплив у країні, звинувачує владу і різноманітних «активістів» у провокаціях, стверджуючи, що українці нібито не бажають зміни підлеглості релігійних громад. Однак процес невпинно йде: віряни та їхні духовні лідери змінюють «прописку».

17 січня, Верховна Рада України ухвалила закон «Про внесення змін до деяких законів України (щодо підлеглості релігійних організацій та процедури державної реєстрації релігійних організацій зі статусом юридичної особи)» (№ 4128-д), який має на меті впорядкувати процес зміни підпорядкування церковних приходів та попередити можливі протистояння на релігійному ґрунті.

Поки ситуація залишається неврегульованою, окремі громади на місцях намагаються діяти на свій розсуд, але не завжди це виходить цивілізовано. Інколи силового протистояння вдається уникнути лише через втручання правоохоронних органів.

Зокрема, у селі Красноволя Маневицького району Волинської області 13 січня громада, яка перейшла до ПЦУ, не пустила до Свято-Михайлівського храму єпископа колишньої УПЦ московського патріархату Нафанаїла та інших священиків. Так само діяли того ж дня у Житомирській області – у селі Ворсівка Малинського району громада, яка перейшла до Православної церкви України, не пустила до Свято-Миколаївського храму «конкурентів».

Як повідомив у Facebook місцевий житель і громадський активіст з Малинщини Євгеній Купневич, 13 січня громада села Ворсівки Малинського району, за підтримки Спілки ветеранів АТО «Схід», активістів та інших небайдужих громадян – «не допустили проведення служби в храмі села священиками московської церкви. Попи провели богослужіння та співали на дорозі. За перебігом подій спостерігали і забезпечували порядок працівники відділення поліції Малина. Після масового виконання Гімну України, мирна акція протесту була завершена», - написав він.

Причина таких рішучих дій у тому, що колишній священик УПЦ МП потрапив у лікарню, а замість нього у Ворсівку прибув новий – тож громада села й виступила проти того, щоб він служив у церкві. За два дні до цих подій, 11 січня, церковна громада Ворсівки перейшла до складу Православної церкви України. За свідченням очевидців, на місцевих жителів тоді чинився тиск з боку священиків колишньої УПЦ Московського патріархату.

«Був приємно вражений тим, що, не дивлячись на досить потужну команду підтримки з боку московських попів, люди одноголосно проголосували за перехід. До речі, люди мене запросили після того, як місцевий батюшка почав лякати людей пацанами в балаклавах. Але, слава Богу, все обійшлось без ексцесів», - написав того дня громадський активіст з Малинського району Микола Поліновський на своїй сторінці у Facebook.

Активісти не допустили проведення служби в храмі села священиками московської церкви / фото facebook.com/evgeniy.kupnevsch

Після конфлікту у селі місцеві жителі почали цілодобово охороняти свою церкву, аби з неї не зникло церковне майно. Наразі громада села прагне не допустити тут нового конфлікту.

Вже 16 січня релігійна громада Ворсівки офіційно приєдналась до ПЦУ: того дня в облдержадміністрації було підписано розпорядження «Про реєстрацію Статуту релігійної організації у новій редакції», яке узаконює бажання релігійної громади Ворсівки змінити канонічну підлеглість.

Попи провели богослужіння та співали на дорозі / фото facebook.com/evgeniy.kupnevsch

Також не досить мирно розпочався процес переходу громад у ПЦУ у Чернігівській області.

Зокрема, першою на Чернігівщині до ПЦУ перейшла релігійна громада у с. Оленівка Борзнянського району, де проживають близько тисячі місцевих жителів, і раніше Свято-Вознесенська парафія цього села належала до колишньої Ніжинської єпархії УПЦ МП в Україні. Рішення було схвалено 15 січня під час сходу в Оленівці. Водночас, про першу громаду, що приєдналася до ПЦУ у Чернігівській області, спочатку повідомили активісти націоналістичної організації С-14, а потім вже відреагував настоятель Катерининської церкви у Чернігові о. Євген (Орда) – представник ПЦУ.

«Чернігівщина долучилася до процесу об’єднання – с. Оленівка Борзнянського району повернулась до ПЦУ. Молодці! Зважилися», – написав священик на своїй сторінці у мережі Facebook.

С. Оленівка Борзнянського району перейшло до ПЦУ / фото facebook.com/Євген Орда

За інформацією голови Борзнянської районної ради Віктора Горбащенка, який був присутнім на сході в Оленівці, місцеві жителі самі вирішили стати частиною ПЦУ.

«Дійсно, питання було внесене до порядку денного, обговорювалося і було прийнято рішення. Не виступали ані представники ПЦУ, ані РПЦ. Ніякого примусу чи протистояння не було. Виступали люди, які вважають за необхідне перейти у лоно Української Церкви», - сказав він. Горбащенко також наголосив, що рішення було добровільним, а все інше – «політичні інтриги і бажання зберегти, що маєш».

Такий тон заяви пояснюється тим, що місцевий священик колишньої УПЦ МП Олександр Гладиш напередодні заявив журналістам: нібито за рішення перейти до ПЦУ голосували не місцеві жителі. На думку настоятеля храму, за перехід до ПЦУ голосували тільки 4-6 жителів Оленівки. «Бог дав їм це несвідомо», - заявив священик. Гладиш також підкреслив, що не був присутнім на сільському сході, оскільки релігійні питанні там не планувалося розглядати. За інформацією Оленівського сільського голови Володимира Кривця, на сході були присутні 72 людини, у тому числі 25 гостей. За перехід до ПЦУ голосували 37 учасників зібрання.

На думку настоятеля храму, за перехід до ПЦУ голосували тільки 4-6 жителів Оленівки / фото facebook.com/Євген Орда

Це і стало підставою для інформаційних повідомлень окремих ЗМІ про захоплення храму на Чернігівщині групою невідомих. Так, архієпископ Ніжинський і Прилуцький Климент (Вечеря) – представник Російської православної церкви в Україні (колишньої УПЦ МП) – в ефірі телеканалу «112» заявив, що «до храму в супроводі бойовиків С-14 та інших радикально налаштованих молодиків прийшли священики ПЦУ, не маючи жодних документів, статутів, реєстрацій про те, що вони мають право заходити до цього храму і претендувати на майно цього храму». Крім того, за його даними, за приєднання до ПЦУ голосували начебто тільки 26 людей, а в протокол чомусь внесли 37.

Священик відслужив літургію українською мовою / фото facebook.com/Євген Орда

Між тим, у храмі цього тижня почав службу священик Православної церкви України, благочинний Чернігівської області отець Сергій Чечин. Він відслужив літургію українською мовою.

Водночас, представники проукраїнської чернігівської інтелігенції вважають символічним, що першою до нової Української Церкви долучилася саме громада в Оленівці, адже цей населений пункт пов'язаний із діяльністю письменника Пантелеймона Куліша, який перекладав Біблію українською мовою.

Представники центральної української влади, коментуючи ці події, кажуть, що священики, які не можуть знайти порозуміння із громадою, мають шукати собі інші громади.

Зокрема, 14 січня в ефірі одного з телеканалів про це сказав керівник головного департаменту з питань гуманітарної політики Адміністрації президента України Юрій Рубан.

У деяких районах триває церковне протистояння / фото УНІАН

«Я думаю, якщо виникає конфлікт такого роду між священиком і громадою, і громада не підтримує священика, тоді, мені здається, священику краще пошукати собі іншу громаду», - заявив він. «Значить, він не зумів знайти слова віри, слова навчання, які б повели за собою громаду. Якщо священик не розуміє, що громада хоче української церкви, а він їм товче далі мантри про те, що ніяк ми без [предстоятеля РПЦ] Кирила не обійдемося, то, звичайно, що такий результат очікуваний», - додав Рубан.

Тим часом церковне протистояння у регіонах тривало. 18 січня львівська єпархія колишньої УПЦ МП заявила про «самовільне захоплення храму владою району та мешканцями села Шандровець Турківського району» - із перепідпорядкуванням його ПЦУ.

Церква Архистратига Михаїла – одна в селі. Майже вся громада підтримала перехід, окрім кількох сімей / фото decerkva.org.ua

«Голова селищної ради за підтримки голови Турківського району захопили храм в с. Шандровець. На зборах, за відсутності настоятеля храму та парафіян, громада села вирішила про перехід в ПЦУ. 16 січня агресивно налаштовані люди на чолі з головою села виламавши двері у будинку священика захватили помешкання та після цього пішли до храму зрізати замки на вхідних дверях. Після чого повідомили священику, щоб він залишив парафію», - зазначається у повідомленні на сайті єпархії.

Священики колишньої УПЦ МП стверджують, що «ні парафіяни, ні настоятель храму не погоджуються з рішення громади села про перехід до ПЦУ» і просять компетентні органи влади втрутитися в ситуацію. Водночас, місцеві ЗМІ пишуть, що ці заяви не відповідають дійсності – і що селяни намагалися знайти порозуміння із місцевим священиком, який їм відмовив.

«У Шандровці живе 1200 людей. Церква Архистратига Михаїла – одна в селі. Майже вся громада підтримала перехід, окрім кількох сімей. Парафіяльна громада села Шандровець просила настоятеля храму, отця Уруського Іллю, перейти разом з ними до новоствореної канонічної помісної Української православної церкви. Священнослужитель відмовився надати ключі від церкви та парафіяльного будинку. Це збурило церковну громаду, бо як церква, так і парафіяльний будинок – це їхня власність. Вони зламали замки в парафіяльному будинку та відкрили замки в церкві», - пояснює місцеве видання «Бойківська правда».

УНІАН продовжуватиме стежити за ситуацією в регіонах.

УНІАН

УНІАН в Google News