«Ми не знаємо, як довго це триватиме, наразі ми не можемо спекулювати щодо цього. Але ми тут з ранку і готові залишатися довше. Ми сподіваємо побачити більше відведення озброєнь упродовж наступних днів», – сказала Ґаґнон у п’ятницю, 27 лютого, побіля Артемівська, пише Радіо Свобода.
Читайте такожГолова ОБСЄ: Криза в Європі є найгіршою з часу Холодної війни
Речник Генштабу Збройних Сил України Владислав Селезньов, який разом з Ґаґнон спілкувався журналістами наголосив, що українська сторона зацікавлена, щоб процес відведення важких озброєнь на Донбасі був максимально швидким.
«Цей процес свідчить про те, що, по-перше, ми зацікавлені у тому, щоб ситуація на сході України була у максимально короткі терміни приведена до ладу, стабілізована, а по-друге, ми розуміємо, що лише завдяки відведенню озброєння та військової техніки ми зможемо забезпечити мир та спокій в регіоні», – зазначив Селезньов.
26 лютого у зоні АТО українські військові почали відводити важке озброєння. Президент України Петро Порошенко заявив, що українські військові готові повернути важку техніку на колишні позиції у разі загострення конфлікту на Донбасі.
24 лютого в угрупованні «ДНР» заявили, що з 09:00 вівторка почали відведення важкого озброєння згідно з мінськими домовленостями. Натомість речник АТО Андрій Лисенко повідомив, що бойовики здійснюють передислокацію та перегрупування своїх сил на інших напрямках, заявляючи про начебто відвід важкого озброєння.
В ОБСЄ заявили, що сторони конфлікту на Донбасі досі не надали інформації про їхнє важке озброєння та плани його відведення.
Відведення важкого озброєння від лінії зіткнення на Донбасі передбачено мінськими домовленостями. Про це домовилися лідери України, Росії, Німечини та Франції. Мінські угоди підписали також проросійські сепаратисти.
