Член ЦВК Леонтій Шипілов: Верховний суд «знищив» докази, згідно яких Центрвиборчком спочатку не зареєстрував Клюєва і Шарія кандидатами в депутати

Член Центральної виборчої комісії Леонтій Шипілов в інтерв’ю УНІАН розповів, яким чином стала можливою реєстрація кандидатами в народні депутати одіозного екс-глави АП Януковича Андрія Клюєва та скандального відеоблогера Анатолія Шарія, які питання у ЦВК виникають до Михеїла Саакашвілі і його політичної сили, чи можна перемогти у бюлетенях «атаку клонів», та що може зірвати дострокові парламентські вибори.

Центральна виборча комісія 3 липня пізно ввечері одноголосно скасувала реєстрацію кандидатами в народні депутати екс-глави Адміністрації колишнього президента Віктора Януковича Андрія Клюєва і відеоблогера Анатолія Шарія. Напередодні активісти під гаслом «Терпіти більше не можна» на Майдані Незалежності у Києві вимагали скасування реєстрації цих діячів. На вашу думку, чому ця тема викликала таке громадське обурення?

Дуже добре, що ця тема викликала суспільне збурення, тому що хоча б завдяки суспільному збуренню починає щось рухатись і органи державної влади починають реагувати. Наприклад, голова Верховної Ради Андрій Парубій під час пленарного засідання парламенту виступив із запитом до відповідних органів державної влади щодо надання інформації щодо Клюєва, Шарія, Кузьміна, та протягом дня відповідні матеріали були надані.

Ми, загалом, розуміємо, що їх на території України немає. Всі це розуміють, всі це знають, але, коли ми доходимо до виборчого процесу, починається якійсь сюр...

…Почнімо з Клюєва…

Як учасник Майдану, я пам’ятаю, як і з ким Клюєв втік з території України. Факт, здається, очевидний. Але, коли починається виборчий процес, Ліберальна партія України висуває його кандидатом в народні депутати України по одному з одномандатних виборчих округів Донецькій області і подає документи для реєстрації, де зазначає місце проживання – Донецьк, згідно з його реєстрацією  за паспортом.

Відповідно, ми робимо запити у всі можливі державні органи – Державну прикордонну службу, Генеральну прокуратуру України, Службу безпеки України, щоб отримати інформацію та підтвердити очевидний факт, що він на території України не проживає. Ми отримали лист з ГПУ, в якому зазначається, що,  згідно з наявними у них кримінальними провадженнями, дійсно, підтверджується факт не проживання Клюєва протягом останніх п’яти років на території України.

Стаття 9 Закону України про вибори народних депутатів України встановлює, що особа може бути обраною у разі, якщо вона не має погашеної судимості (а по Клюєву, на жаль, ще немає судових вироків, відбуваються лише слідчі дії), яка є дієздатною, є громадянином України і останні 5 років проживає на території України. Ось, підтверджується те, що Клюєв не проживає на території України, і ЦВК ухвалює рішення про відмову в реєстрації зазначеної особи.

Минає певний час і з боку Ліберальної партії подається апеляція до Шостого апеляційного адміністративного суду. Ми демонструємо, доводимо…суд не бере до уваги нашу позицію і відмовляє нам. Ми подаємо апеляцію до Верховного суду, він розглядає і відмовляє нам, в результаті виносячи рішення – повторно розглянути документи, подані на реєстрацію кандидатом в народні депутати Клюєвим.

Але, коли Комісія відмовляє в реєстрації тій чи іншій особі кандидатом, вона має, згідно з законом, продемонструвати вичерпний перелік підстав, чому вона відмовляє. Оскільки Верховний суд вважає наші докази неналежними, недоведеними, виникає питання – розглянути знову документи? Тобто, що ми маємо зробити, коли нам банально «відрубали руки» рішенням Верховного суду? Що значить розглянути повторно? Ми, за законодавством, не можемо, керуючись тими самим доказами, прийняти щось інше. А докази наші Верховний суд «знищив».

Верховний суд говорить про те, що він не зобов’язували реєструвати кандидатом в депутати Клюєва…

Ми в своїй апеляційній скарзі просили Верховний суд скасувати рішення Шостого апеляційного адміністративного, підтвердити наше рішення про те, що відмова в реєстрації є законною. Що робить Верховний суд? Він каже – ні, те, що відмовили (в реєстрації Клюєва кандидатом в депутати, – УНІАН) – це незаконно, а от законно – це розглянути знову. Питання: що хотів сказати цим Верховний суд?

Сумнівів не довіряти ГПУ, яка здійснює процесуальні дії, особисто в мене немає. Чому є сумніви з цього приводу у Верховного суду?

ЦВК може скасувати реєстрацію кандидата в народні депутати, якщо будуть виявлені підстави, які унеможливлять перебування в такому статусі, зокрема, будуть виявлені факти не проживання на території України протягом останніх п’яти років аж до дня виборів. Добре, що з’явилися відповідні матеріали з правоохоронних та безпекових органів.

Проясніть, чому був зареєстрований кандидатом в депутати Анатолій Шарій?

Є інформація, що Анатолій Шарій не проживає на території України не 5 років, а значно більше, але є проблема з Державною прикордонною службою, яка полягає в тому, що вони мають базу перетину кордону лише за останні 5 років.

Він залишив межі України раніше, ніж почалися анексія Криму і частини Донбасу. Який тоді був кордон з РФ? Такий самий, який раніше був у нас президент. Але такі органи як СБУ, очевидно, повинні володіти певною інформацією про місцеперебування пана Шарія.

Станом на момент винесення рішення 2 липня, інформації, яка б підтверджувала не перебування Шарія в Україні, з боку СБУ не було. Але нам було відомо з відповідних відео, які розміщувалися на Youtube, з пояснень дружини Шарія на нараді ОБСЄ, що вони протягом останніх семи років проживають поза межами України. На підставі даної інформації нами було прийнято рішення, що дана особа не проживає в України. Для Шостого апеляційного адміністративного суду та Верховного суду цього виявилось не достатньо.

Чи може ЦВК приймати рішення, які йдуть всупереч з судовим рішенням?

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України, судове рішення є обов’язковим. Згідно з кодексом адміністративного судочинства України, рішення, прийняті Касаційним адміністративним судом у складі Верховного суду є остаточними і оскарженню не підлягають.

Якщо ми приймаємо рішення, яке йде всупереч Верховному суду, ми скоюємо правопорушення.

А ухвалені рішення ЦВК щодо повторного скасування реєстрації Андрія Клюєва та Анатолія Шарія кандидатами в народні депутати можуть бути знову оскаржені?

Безумовно, так.

До Шостого апеляційного адміністративного суду, а потім до Верховного суду?

Дивіться, алгоритм такий – надійшли документи, які підтверджують факт не проживання в Україні Клюєва та Шарія протягом останніх 5 років. ЦВК на підставі цих документів ухвалила рішення про скасування їх реєстрації. Рішення прийнято, проте протилежна сторона може оскаржити це рішення.

Враховуючи практику винесення рішень Верховним судом протягом останніх днів, мені важко прогнозувати, яке рішення він може винести.

Єдине, в чому я переконаний і по Клюєву, і по Шарію - коли ми їм відмовляли в реєстрації, ці наші рішення були правомірні та законні. Натомість, судові інстанції вважають протилежне.

ЦВК звернулася до всіх належних органів з приводу реєстрації Кузьміна / фото УНІАН

А як щодо ситуації з реєстрацією кандидатом в депутати колишнього першого заступника генерального прокурора Рената Кузьміна?

На мою особисту думку, в цьому випадку ситуація тотожна до ситуації з паном Клюєвим, тільки Кузьмін йде по списку. Коли стояло питання про реєстрацію виборчого списку «Опозиційної платформи – За життя», я утримався, тому що я особисто маю сумніви щодо проживання пана Кузьміна на території України. Голоси по цьому питанню – чи реєструвати список «Опозиційної платформи – За життя» чи ні – розділилися. Десять на шість.

ЦВК звернулася до всіх належних органів з цього приводу. Усі вони повідомили, що не володіють інформацією, лише висловлювалися гіпотези, що він «може переховуватися на території Російської Федерації», або «на теперішній час встановити фактичне місцеперебування на території України не виявилося за можливе». Сюр, абсурд – так.

Ми можемо зняти з реєстрації кандидата за умови появи доказів, які підтверджують, що цей кандидат не відповідає встановленим вимогам, зокрема щодо проживання в Україні останні 5 років. Якщо такі докази з’являться, це стане підставою для скасування реєстрації конкретного кандидата.

А якби Ліберальна партія, чи якась інша висунула б кандидатом в депутати Віктора Януковича або Миколу Азарова? Чи могла б ЦВК, в теорії, зареєструвати і їх?

ЦВК ані в теорії, ані на практиці не могла б зареєструвати їх, а про думку Верховного суду я говорити не буду.

На моє особисте переконання і, я думаю, усіх членів ЦВК, підстав для реєстрації Віктора Януковича суб’єктом виборчого процесу в Україні немає. Яку б позицію зайняв би Верховний суд, враховуючи казус Клюєва і Шарія, я не знаю.

Суд встановив юридичний факт проживання протягом останніх 5 років Саакашвілі в Україні / фото УНІАН

Проясніть ситуацію із реєстрацією Саакашвілі, оскільки він, зважаючи на примусову депортацію, не перебував в Україні з лютого минулого по травень поточного року?

ЦВК не досліджувала факт проживання чи не проживання Михеїла Саакашвілі, так само, як і Давида Сакварелідзе, в Україні протягом останніх п’яти років.

Поясню чому. ЦВК отримала відповідні документи, подані на реєстрацію виборчого списку і кандидатів в одномандатних округах від політичної партії «Рух нових сил Михеїла Саакашвілі». Ми переглянули той перелік документів, який є обов’язковим.

Одним із таких документів є заява про реєстрацію кандидатів. Вимоги до цієї заяви – в ній має бути обов’язково зазначено, що рішення про висування має бути прийнято відповідно до статуту цієї партії.  Партією був наданий такий статут і в ньому зазначається, що з’їзд цієї політсили скликається у певних випадках, у даному випадку, йшлося про позачерговий з’їзд. У протоколі проведення позачергового з’їзду написано, що він був скликаний радою партії (рішення має бути прийняте не раніше, ніж за 5 днів до самого проведення з’їзду).

Партія, разом з документами, надала протокол ради партії, яка скликає з’їзд. Дивимося на дату – 8 травня 2019 року.

Однак, нагадаю, що інавгурації Президента України Зеленського 8 травня ще не було. А саме під час інавгураційної промови він вперше заявив, що має намір достроково припинити повноваження Верховної Ради, а сам указ про розпуск ВР датований 21 травня.

Документ РНС говорить, що рада партії 8 травня скликає позачерговий з’їзд на 8 червня, на якому розглядатиметься питання щодо участі, формування списку та висунення кандидатів на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня. І тут виникає низка запитань. Зокрема, як можна було тоді здогадатись, що будуть вибори? Тому виникли сумніви в достовірності цього документу. І у ЦВК виникли обґрунтовані підозри щодо фальшування або щодо непроведення з’їзду.

На підставі цього було прийнято рішення про відмову в реєстрації, але Шостий апеляційній адміністративний суд та Верховний суд вважають інакше.

Іншого способу реалізації рішення Верховного суду, аніж через реєстрацію даної партії на виборах, у Комісії не було.

Водночас, партією були подані документи з рішенням Печерського районного суду міста Києва, який встановив юридичний факт проживання протягом останніх 5 років Саакашвілі в Україні. Наскільки мені відомо, на момент прийняття рішення ЦВК про реєстрацію партії, це рішення ніким оскаржене не було.

Партія «Слуга народу» подала позов до ЦВК з вимогою вказати у виборчих бюлетенях інформацію про безпартійність кандидатів-клонів, які збрехали про свою належність до партії. Яка ваша позиція щодо кандидатів-клонів?

Кандидати-клони на цих виборах бувають двох типів. В одному випадку – це ті, які мають однакові прізвища або подібні прізвища. У нас неоднорідна практика Верховного суду з цього приводу. В одних випадках, коли ми виключали кандидата-клона, він приймає рішення його зареєструвати, в інших випадках – відмовити в реєстрації кандидата-клона. Тому зрозуміти логіку Верховного суду складно.

В деяких ситуаціях особи спеціально змінюють прізвища напередодні виборів, щоб мати однакове прізвище з кандидатом, який має рейтинг або вже є народним депутатом і, прогнозується, що він буде висуватись. З цією метою ЦВК дала роз’яснення, щоб в автобіографіях зазначалися усі попередні прізвища. Втім, практика Верховного суду в даній ситуації полягає в тому, що наша позиція порушує права особи бути висунутою, через те, що ми вимагаємо таку інформацію. Тому складно боротися з кандидатами-двійниками. В декількох округах кілька осіб мають однакові прізвища і будуть розташовані в бюлетені поруч.

Є клони, які мають різні прізвища, але в автобіографії зазначають, що вони є членами політичної партії, наприклад, «Слуга народу» або «Голос». Одна із граф, яка має бути в автобіографії, це партійність, ми вимагаємо, що кандидати зазначали партійність чи безпартійність. Коли ми відмовляли реєструвати кандидатів на підставі відсутності вказівки про партійність, нас суд зобов’язував їх знову реєструвати.

Тобто людина пише, що вона є членом політичної партії «Слуга народу». І як ми можемо це перевірити, коли нам суд каже, що це право самого суб’єкта - зазначати або не зазначати партійність? Потім з’являється позиція партії, наприклад, «Слуга народу» чи «Голос», що особа не є членом партії. Виникає ситуація, коли партія каже, що у нас немає такого члена, а особа каже, що вона - член партії… Я особисто вважаю, що політична партія краще знає, хто в неї є член, а хто ні. Тому інформація уповноваженого партії про те, що дана особа не є членом партії, є достатньою підставою, щоб приймати рішення.

Які основні загрози проведенню дочасних парламентських виборів бачать в ЦВК?

Друк виборчого бюлетеня – це тривалий процес, тому що треба понад тридцять мільйонів бюлетенів роздрукувати по багатомандатному округу, і, окремо, - в одномандатних. Причому в різних округах різна кількість кандидатів: в деяких – 6-7, але це рідкість, в деяких – 25-30 кандидатів в депутати. Відповідно, треба визначити розмір бюлетеня, визначити, хто в цьому бюлетені зазначається. Якщо йдуть суди, хтось може зникнути з бюлетеня, а хтось з’явитися, а це все впливає на поліграфію та час друку.

У вівторок, 2 липня, був запущений друк бюлетеня для голосування у загальнодержавному багатомандатному окрузі. Щойно був на нараді з представниками поліграфкомбінату «Україна», у них темп - видавати щогодини по 120 тисяч бюлетенів, і це відбувається цілодобово, поки все не буде видруковано. Вони зупиняються лише на декілька годин вночі, десь о третій ночі. Повинні встигнути впритул до дня виборів.

Зривати друк бюлетенів – це означає зривати вибори. Уявимо ситуацію, коли ми відмовляємо в реєстрації кандидату, а потім це рішення оскаржується. Враховуючи практику Верховного суду, він постановляє знову або розглянути, або зареєструвати цих кандидатів, а їх в бюлетені немає, тому що він вже надрукований. Що роботи з бюлетенем? Це вже зрив виборів.

Таким чином, однією із загроз цієї передвиборчої кампанії є незрозуміла практика Верховного суду по застосуванню виборчого законодавства. Ми досі ще знаходимося в певних судових процесах і виходить, що ми не можемо по тих округах надрукувати бюлетені, поки не буде зрозумілою остаточна позиція суду  – чи буде ця особа в списку, чи не буде.

Також можна говорити про фактор російського впливу. Ми живемо в такий час постправди, коли будь-яка істина відносна і йде фейкизація будь-чого. Тому існує ситуація політичного булінгу, політичного цькування державних інституцій, зокрема і ЦВК.

Зважаючи на кількість «мінувань», які зараз ширяться Україною, наскільки високо в ЦВК оцінюють ймовірність терактів на виборчих дільницях в день голосування?

З метою протидії таким сценаріям ми взаємодіяли і взаємодіємо з відповідними державними органами, які покликані боротися з тероризмом для унеможливлення зазначених терористичних загроз – і СБУ, і підрозділами Нацполіції. З ними проводяться навчання щодо того, як діяти в тих чи інших умовах та обставинах.

В останні дні реєстрації кандидатів були телефонні дзвінки, що ЦВК «заміновано». Відповідно, мають прийти сапери і перевірити. Ми, завдяки цьому,  з красивими та розумними песиками познайомилися.

Чи можлива ситуація, коли хтось буде телефонувати по окружним чи дільничним комісіям і казати, що все заміновано? Чи в цей час буде припинено голосування? Це питання безпеки, життя людей. Такі загрози є і вони нікуди не дінуться. Питання лише в тому, щоб ми були готові реагувати на такі виклики.

Процес зміни місця голосування йде не так екстремально, як це було під час президентських виборів / REUTERS

Яким чином можуть реалізувати своє конституційне право на виборах внутрішньо переміщені особи?

Так само, як і інші громадяни України, які проживають за місцем реєстрації. Є тільки одне виключення – вони голосують лише за списки політичних партій. Чому так? Тому що для того, щоб голосувати за кандидата в одномандатному виборчому окрузі, потрібно там бути зареєстрованим, тобто мати виборчу адресу. В умовах війни, люди були вимушені покинути своє місце проживання, але, маючи статус внутрішньо переміщеної особи, вони не реєструються за місцем перебування зараз. Це питання, на жаль, не до нас, так визначив і вирішив законодавець.

Раніше для того, щоб змінити виборчу адресу, вимагались документи, що підтверджують, чому ти будеш в день голосування в іншому місці – квитки, документи про відрядження, направлення на лікування. ЦВК це все скасувала. Достатньо прийти за п'ять днів до дня голосування за місцем нинішнього проживання/перебування, і подати до відповідного відділу державного реєстру виборців заяву про зміну місця голосування. Вони приймаються, одразу опрацьовуються, і видається посвідчення про зміну місця голосування з вказівкою дільниці, де ти голосуєш.

Загалом, процес зміни місця голосування йде не так екстремально, як це було під час президентських виборів.

Яким чином будуть голосувати військові на цих виборах?

На цих виборах, на відміну від виборів президента України, не створювались спеціальні дільниці для голосування військових на лінії розмежування. Тоді ця можливість була надана - за поданням Міністерства оборони була створена система спеціальних дільниць по лінії фронту. На парламентських виборах такої можливості  законом не передбачено. Ба більше, ми подавали законопроект, щоб це питання врегулювати і надати таку можливість, але, на жаль, він не був розглянутий. Тому військові [якщо зможуть] голосуватимуть на звичайних виборчих дільницях в населених пунктах.

Костянтин Гончаров

УНІАН в Google News