Конституційний суд України, як перебірлива дівчина, спочатку сказав «ні» перенесенню розгляду справи про конституційність низки положень Закону «Про очищення влади». Хоча міністр юстиції України Павло Петренко просив суд перенести розгляд подань щодо закону про люстрацію, зазначивши, що зараз ряд депутатів подали до Верховної Ради законопроект про внесення змін до документу, а також очікуються офіційний висновок щодо закону від Венеціанської комісії (бо зараз, нібито, є тільки попередній). Втім, в КСУ відмовили без аргументації. Але пізніше вся кількагодинна катавасія закінчилася рішенням - задовольнити клопотання про відкладення судового засідання.
Сталося це після того, як в бій була кинута «важка артилерія»: народний депутат України - представник Верховної Ради у Конституційному суді під час розгляду справи щодо невідповідності Конституції ряду положень закону про люстрацію Леонід Ємець виступив з клопотанням, щоб сім суддів КС взяли самовідвід, оскільки саме вони ухвалювали в 2010 році рішення щодо скасування Конституції у редакції 2004 року і повернення до Основного закону в редакції 1996 року. Це надало «царські» повноваження тодішньому президентові України Віктору Януковичу, а таке рішення «було незаконним».
Серед цих суддів Ємець назвав і голову Конституційного суду України Юрія Бауліна, а також суддю Наталію Шаптало - доповідача у справі щодо двох подань Верховного суду України та ще одного подання 47 народних депутатів щодо конституційності ряду положень закону про люстрацію. Крім того, було названо суддів КСУ - Василя Бринцева, Сергія Вдовіченка, Михайла Гультая, Олега Сергейчука, Михайла Запорожця.
Представник парламенту розказав і про відкриття кримінального провадження СБУ щодо перевищення цими суддями КС повноважень. Ємець вважає, що за таких обставин виникає «потенційний конфлікт інтересів у сфері конституційного судочинства». Оскільки в разі, якщо буде доведено, що ці судді перевищили свої повноваження, то вони підпадають під закон про люстрацію. Тобто важко сподіватись на об’єктивність їх рішення щодо закону про люстрацію. Депутат зазначив, що саме тому ці судді мають заявити про самовідвід і повідомити Раду суддів України про «конфлікт інтересів».
Пізніше суддя Наталія Шаптало переконувала журналістів, що ніякого в неї конфлікту інтересів немає. І що про ніяке кримінальне провадження щодо суддів КС, серед яких названа і вона, нічого не знає.
Зрозуміло, що депутатські заяви були блефом. В українському законодавстві немає норми про самовідвід суддів КС. Якщо припустити, що з якогось дива сім суддів вирішили погратися в справедливість і звернулися із самовідводом по цій справі, то КС просто не міг би її розглянути, адже не вистачило б кворуму. Тобто, сьогодні в суді є 17 суддів, а для ухвалення рішення потрібно не менше 12 голосів суддів КС.
В кулуарах КС член громадської ради з питань люстрації при Міністерстві юстиції України Карл Волох зазначив, що з 26 квітня 2015 року вступає в дію норма закону України «Про запобігання корупції», відповідно до якої, зокрема, у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у осіб, серед яких названі і судді КС, вони не матимуть права брати участь у прийнятті рішення цим органом. «Тому поки що наша справа - потягнути до 26», - зазначив він.
З клопотань представників у КС було зрозуміло, що робиться все для того, щоб затягнути розгляд подань про люстраційний закон. Особливо «прикольним» було клопотання про необхідність залучення у якості свідків 231 народного депутата, котрі голосували за закон про очищення влади та Олександра Турчинова, який його підписував. На слуханнях це потішило всіх. Особливо, якщо уявити всю цю ватагу, котра розказує про те, чому голосувала за даний закон. КС відмовив.
І без Конституційного суду зрозуміло, що закон про люстрацію є більше політичним, аніж юридичним документом. І так, він має багато недоліків. Але якщо відмінити ті норми, які в трьох поданнях подаються як неконституційні, то закон буде повністю вихолощений. Бо йдеться, зокрема, щодо нібито неконституційності положень закону, наприклад, про заборону протягом десяти років з дня набрання чинності Закону обіймати посади, відносно яких здійснюється очищення влади (люстрація) для осіб, які обіймали сукупно не менше одного року у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року посади президента України, прем`єр-міністра України, першого віце-прем`єр-міністра України, віце-прем`єр-міністра України, міністра, голови Національного банку України, генерального прокурора України, голови Служби безпеки України, голови Служби зовнішньої розвідки України, секретаря Ради національної безпеки і оборони України, керівника адміністрації Президента України, начальника Генерального штабу – головнокомандувача Збройних Сил України та інші посади керівників та заступників керівників центральних і регіональних органів виконавчої влади.
Також оскаржується аналогічна заборона стосовно осіб, які обіймали зазначені керівні посади в органах влади в період з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року, працівників правоохоронних органів, слідчих, оперативних працівників, працівників органів прокуратури, які брали участь у затриманні осіб, звільнених від кримінальної або адміністративної відповідальності відповідно до вказаних вище законів від 29 січня 2014 року та від 21 лютого 2014 року, складали на них рапорти, протоколи про адміністративне правопорушення тощо.
Крім того, 47 народних депутатів оскаржили частину четверту статті 3 Закону, якою передбачено заборону для певних осіб протягом десяти років з дня набрання його чинності обіймати посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація) стосовно осіб, які працювали на керівних посадах КПРС, КПУ, починаючи з посади секретаря райкому і вище, на посадах в ЦК ЛКСМУ, були штатними працівниками чи негласними агентами в органах КДБ.
Тобто, якщо все це визнати неконституційним, то під люстрацію підпадуть хіба що прибиральниці, які мели коридори при режимі Януковича.
На засіданні КС Леонід Ємець також повідомив, що групою депутатів підготовлено і подано до Верховної Ради проект закону щодо внесення змін до закону про люстрацію. «В новій редакції закону передбачається, що заборони закону про люстрацію не будуть застосовуватися до осіб, які перебували або перебувають на службу у Збройних Силах України, в Державній прикордонній службі, нацгвардії, спецпідрозділах МВС, СБУ і визнані учасниками бойових дій під час проведення АТО на сході України, - сказав він. - Крім того, додано норму, що люстраційна перевірка не буде поширюватися на осіб, народжених після 01.01. 1996 року».
В той же час, під стінами КС зібралося близько 300 людей, які виступили проти скасування норм закону про люстрацію. Мабуть, в суді чекали більш масової акції, бо під будівлю суду було стягнуто величезну кількість правоохоронців. Напередодні заявленого засідання навіть була заява прес-служби Конституційного Суду щодо тиску народних депутатів і політиків на КС. «Спроби політиків поширити компрометуючу інформацію, що стосується професійної діяльності суддів, заклики до мітингів і демонстрацій під стінами Конституційного Суду України, є нічим іншим, як тиском на суд», - йшлося в заяві.
Не перший день в журналістиці допомагає розуміти, що вона не могла з’явитися без вказівки керівництва КС.
Більше того, після неї у пресі пішли гуляти заяви шести суддів КС, що на них ніякого тиску ніхто не чинить. І в цьому сенсі тішить, що в Україні зараз все таки є демократія. Бо, за часів Януковича, заяв про тиск на КС чомусь не було. Втім, у хвилини одкровення, судді могли б розказати, як батогом і пряником протискувалися потрібні рішення, в тому числі, щодо повернення до Конституції 1996 року з «диктаторськими повноваженнями».
Наразі розгляд люстраційного закону відкладено. Дату наступного засідання КС не названо. Залишається люфт для політичних торгів, в тому числі, і для семи суддів, які проштрафилися.
