Виктор Пинчук. Фото: pinchukfund.org

Сенсаційні звинувачення американських ЗМІ спробував спростувати менеджмент компанії українського олігарха Віктора Пінчука - "Інтерпайп", який розіслав заяву про те, що інформація про торгові угоди з Іраном - не більш ніж "підступи недоброзичливців, і що компанія "навпаки, суворо слідує" санкційному режиму. Однак, в розпорядження вже українських ЗМІ потрапили документи, які доводять інформацію про співробітництво "Інтерпайпу" з Іраном. Публікуючи ці матеріали, "Обозреватель" пише про те, що "звинувачення на адресу зятя Кучми - об'єктивна реальність".

Обмеження, введені США щодо залізничного та газового секторів промисловості Ірану передбачають категоричну заборону на будь-які операції для іранської нафтохімічної промисловості вартістю понад 1 млн. дол.

Заборонені операції з Іраном компанія зятя екс-президента Кучми проводила з 2008-го року. Відповідно до публікації в американському виданні Newsweek, журналісти якого посилаються на документи, отримані з України, Пінчук заробив на операціях з продажу труб в травні 2012 року іранській стороні 1,8 млн. дол. Цієї інформації вже більш ніж достатньо, щоб американський уряд вважав українського олігарха порушником санкційного режиму.

Відео дня

Але, як пише видання, виявляється, продажем труб українсько-іранський бізнес Пінчука не обмежується. Згідно з документами, наявними в розпорядженні "Обозревателя", компанії Пінчука торгували не тільки трубами, але і товарами для залізниці. Угоди в цій сфері іранської економіки також підпадають під санкційну заборону.

Так, у 2008 році ВАТ "Інтерпайп НТЗ" (з головним офісом в Дніпропетровську) підписує з ТОВ "Інтерпайп Україна" договір, яким перше підприємство доручає другому продаж своєї продукції "нерезидентам України".

До договору додається значний перелік рахунків у безлічі українських і російських банків.

У червні 2011 року "Інтерпайп Україна" укладає ще один контракт - на цей раз з зареєстрованою в ОАЕ компанією, яка за випадковим "збігом" носить дуже схожу назву - INTERPIPE M. E. FZE. В договорі йдеться про купівлю тієї ж "колісної продукції, яку виготовляє компанія "Інтерпайп НТЗ", а також луганський "Лугцентрокуз".

Видання зазначає, що іранська компанія "Ferrotec Steel LLP" заплатила Пінчуку 205 500 доларів за поставлені в жовтні-листопаді 2011 року чорнові бандажі в кількості 500 штук (ціна за одиницю - 411 євро).

У травні-червні 2012 року в Іран прибувають 200 механічно оброблених коліс по 530 євро за штуку на загальну суму 106 тис. євро. Покупець - все та ж "Ferrotec Steel LLP". Паралельно така ж кількість на таку ж суму з тим же одержувачем зазначено і в додатках до договору 2008 року.

На митниці для вивезення в Туреччину з подальшою відправкою в Іран вже в травні 2014 року фіксувалися "механічно оброблені колеса цільнокатанні" - на 44 тис. євро. Ці ж колеса 6 окремими накладними були відправлені морем в лютому 2014 року. Загальна вартість - 162 тисячі євро.

Враховуючи, що один з додатків до договору від 2008 року має номер №712 - подібних операцій було, як пише Обозреватель, провернуто чимало.

Примітно, що під час активної торгівлі з Іраном Пінчук не менш активно заручається підтримкою західних політиків. Крім фінансування Фонду Клінтона, якому в останній раз український олігарх пожертвував 1 млн дол, пан Пінчук виступив в якості спонсора інших відомих політичних діячів.

Зараз в американській пресі активно обговорюється інформація, що бажання Пінчука заробити на операціях з Іраном і його активна підтримка Фонду Клінтона може зіграти злий жарт з кандидатом у президенти Хілларі Клінтон.