Крен парламентського "Титаніка"

Заява Радикальної партії про вихід з коаліції на першому засіданні третьої сесії Верховної Ради восьмого скликання могла би мати вибуховий ефект, якби напередодні, 31 серпня, під стінами парламенту не стався справжній вибух.

1 вересня біля будівлі Верховної Ради головними дійовими особами були три собаки різних порід, научені на пошук вибухівки, кінологи, спеціалісти вибухо-технічних служб та працівники Державної служби з надзвичайних ситуацій.

На перший погляд здавалося, що так у парламенті і біля нього готуються до покладання високопосадовцями – президентом України Петром Порошенком та спікером Верховної Ради Володимиром Гройсманом - лампадок і квітів на місце загибелі бійця Національної гвардії Ігоря Дебріна, куди з самого ранку небайдужі люди несли квіти і де запалювали свічки. Втім, у міліції Києва повідомили, що така активність спровокована повідомленням про замінування парламенту. Мовляв, 1 вересня близько 09-21 на спецлінію «102» надійшло відповідне анонімне повідомлення.

Тим не менш, відкриття нової сесії відбулося. Хоча перше засідання і було феноменально коротке – не більше 20 хвилин – та, з огляду на події минулої доби, далеке від святкової атмосфери. У цьому контексті «добивав» ще й міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, який спочатку повідомляв, що загинув іще один хлопець, а потім спростовував своє повідомлення.

Правоохоронні органи ще повинні будуть дати відповідь, хто кидав гранату чи хто стріляв у солдат-призовників, а суд – покарати винних. Втім, не виступаючи адвокатом жодної з політичних сил, але виходячи з того, кому ситуація під Верховною Радою 31 серпня була вигідна, можна визначити декілька віх.

По-перше, вибух під стінами парламенту мав на меті, з одного боку, похоронити кілька політичних сил, які вийшли того дня на площу Конституції (звісно, не без їхнього особистого «вкладу»). З іншого, зважаючи на нетривале затишшя на сході України, продемонструвати світові, що в Україні і без війни немає ладу, навіть у Києві. Більше того, культивувати думку про те, що з АТО повертаються неадеквати.

Українські політики, звісно, недалекоглядні, але повірити у те, що вони скликали людей на мітинг, щоб самостійно себе підставити, досить важко. Навіть якщо йдеться про радикально налаштовані політичні сили.

Втім, з іншого боку, подальші події також не роблять їм шани. Бо ніхто досі не бажає взяти на себе політичну відповідальність за те, що сталося. Більше того, за словами т.в.о. командувача Національною гвардією України Миколи Балана, жодна з політичних сил, які вивели людей під стіни парламенту 31 серпня, не запропонували допомогу в розслідуванні зіткнень, не надали жодних фото- або відеоматеріалів.

По-друге, смерті і поранення під будівлею Верховної Ради, а також подальші скандали і гризня між політиками та чиновниками, перекрили актуальність розмов про прийняті зміни до Конституції. Тобто, незручна для пропрезидентскої фракції тема на якийсь час була відсунута на другий план. Втім, вже 2 вересня фракція «Самопоміч», яка напередодні виключила зі своїх лав 5 депутатів, що проголосували «за» зміни Основного закону, запропонувала зібрати 150 підписів народних обранців за повернення до розгляду в першому читанні конституційного законопроекту.

Піар на крові

Повертаючись до першого засідання парламенту третьої сесії, слід зазначити, що виглядало воно досить дивно. Головним чином, через те, що виступ мали лише дві особи – голова Верховної Ради Володимир Гройсман і представник фракції «Народний фронт» Юрій Береза. І якщо зі спікером все зрозуміло – зобов’язує посада, то щодо іншого доповідача виникають питання. Бо, з одного боку, хто може говорити про трагедію 31 серпня як не учасник АТО? З іншого – в інших фракціях коаліції також є депутати, які воювали.

Під час засідання 1 вересня виступали лише Береза та Гройсман / Фото УНІАН

Крім того, вшанування пам’яті загиблих і особлива увага до постраждалих під час бійні 31 серпня не виглядало би трохи піарним, якщо б народні депутати на всіх своїх засіданнях згадували загиблих на фронті. Звісно, аргумент, що на сході війна, а тут – постраждалі у центрі мирного міста – не позбавлений логіки. Та все ж від парламентарів хочеться бачити більше об’єктивності.

Також хочеться вірити, що заклик Гройсмана до правоохоронців знайти кожного, хто «причетний до цього теракту» буде реалізований. Спікер вважає, що всі причетні мають нести жорстку відповідальність, в тому числі, політичну. «Закликаємо всю правоохоронну систему знайти кожного причетного і кожен, хто причетний до цього теракту, я не побоюсь цього слова, має нести саму жорстку відповідальність, в тому числі і політичну за те, що перетворили абсолютно мирне зібрання на смерті і кровопролиття», - сказав він.

У свою чергу, Юрій Береза наголосив: «Закликаю, колеги, друзі, побратими, нам треба закінчувати з оцією незрозумілістю у наших стосунках. Якщо ми зараз не зробимо висновки, ми повторимо 17-ий рік, якщо ми зараз не об'єднаємося, ми втратимо цю державу. І ніяких виправдань на тому і на цьому світі ми не отримаємо, нам не простить Бог, нам не простять люди».

Першими «закінчувати з незрозумілістю» вирішили депутати Радикальної партії – фракція Олега Ляшка заявила про вихід з коаліції. За словами лідера політичної сили, фракція «не бачить за можливе далі перебувати в коаліції, яка фактично була знищена вчора руками президента Порошенка, голови Верховної Ради Гройсмана, які, всупереч позиції більшості фракцій коаліції, внесли до парламенту питання змін до Конституції».

Ляшко наголосив, що наслідком стали «смерті на майдані перед Верховною Ради» і що це – «криваві провокації», організовані тими, хто «перебуває у владі». На користь своїх слів народний депутат зауважив, таке в Україні вже відбувалося, коли в 1999 році в Дніпропетровській області на мітингу в одного з кандидатів в президенти - Наталію Вітренко - кинули гранату, внаслідок чого постраждали люди. «Винуватим у цьому зробили тодішнього кандидата в президенти Мороза, який був головним опонентом Кучми. Дискредитували Мороза, і Кучма виграв президентські вибори», - нагадав Ляшко.

Коаліція дише на ладан?

Демарш Радикальної партії дехто вже встиг прив’язати до скорої смерті коаліції. Втім, якщо мати на увазі формальні ознаки парламентської більшості, говорити про це зарано. В Конституції України чітко виписано, що у Верховній Раді, за результатами виборів і на основі узгодження політичних позицій, формується коаліція депутатських фракцій, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України, тобто, мінімум 226 нардепів. А далі зазначається, що засади формування, організації діяльності та припинення діяльності коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді встановлюються Конституцією та Регламентом Верховної Ради.

В нині діючому Регламенті про коаліцію не йдеться. А дехто посилається на Коаліційну угоду, як документ врегулювання діяльності коаліції. Але, незважаючи на те, що в ній записано, що діяльність Коаліції «Європейська Україна» припиняється у разі припинення повноважень Верховної Ради України восьмого скликання, а також зменшення чисельного складу Коаліції до кількості народних депутатів меншої, ніж визначено Конституцією України, тобто менше ніж 226, з юридичної точки зору, це фільчина грамота. 

Більше того, на сьогодні ніхто точно не скаже, скільки точно депутатів входять до коаліції. Адже багато з них були виключені або вийшли із фракцій коаліції, але чи вони виходили із коаліції - невідомо.

Фракція Ляшка вчора заявила про вихід з коаліції / Фото УНІАН

В будь-якому випадку, вихід 21 депутата з фракції Радикальної партії не зменшує коаліцію до менше 226 депутатів з тих понад 300, що були на час підписання Коаліційної угоди. Фракція «Батьківщина» заявляє, що виходити з коаліції не збирається. Фракція «Самопоміч» поки що також різких заяв не робить. Втім, нещодавно і Ляшко обіцяв, що з коаліції не вийде.

Тобто, формально, коаліція жива. Юристи знайдуть масу способів це підтвердити. А фактично вона вже давно схожа на людину, котра мучиться в реанімації - ні померти, ні жити.

Наразі представники фракцій, що залишились у парламентській більшості, запевняють, що добре себе почуватимуть і без «ляшківців». А радикалів називають популістами, котрі піаряться перед місцевими виборами. Але відсутність коаліції в 226 голосів може стати підставою для Порошенка розпустити парламент. Тим паче, про можливість іще одних дострокових виборів Верховної Ради навесні 2016 року заговорили як в експертному середовищі, так і в депутатських рядах.

Втім, готовність партій до чергових виборчих перегонів політики перевірятимуть під час місцевої кампанії. І тоді ж можна буде бачити, чи не стане можливість розпуску Верховної Ради аргументом президента для незговірливих фракцій. Мовляв, хто не захоче освятити зміни до Конституції в частині децентралізації – може і пролетіти.

Надія Пришляк, Тетяна Стежар

УНІАН в Google News