Фото УНИАН

У березні 2014-го року активісти подали перші антикорупційні законопроекти у ВР, йдеться у розслідуванні "Української правди".

Зазначається, що цей пакет законопроектів довгий час перебував на вивченні в Адміністрації президента. До того ж, на той момент виконувачем обов'язків президента був Олександр Турчинов, і шанс швидко прийняти пакет законопроектів був упущений.

До антикорупційних законів повернулися тільки восени 2014-го. Тоді всерйоз за їхнє вивчення взялися юристи президента Порошенка.

Відео дня

"Логіка поправок полягала в тому, щоб постаратися скоротити повноваження НАБУ і послабити громадський контроль за органом. Але при цьому законодавчо розширити вплив президента на бюро", – вважає експерт Transparency International Ярослав Юрчишин.

Видання звертає увагу на той факт, що, згідно з первісним текстом закону, президент лише церемоніально підписував кандидатуру на посаду глави НАБУ, а відбором кандидатів повинна була займатися незалежна комісія.

"Але вже в лютому 2015-го було внесено поправку до закону, згідно з якою президент отримував право обирати главу з 2-3 кандидатів, які пройшли попередній відбір комісії", - йдеться у розслідуванні.

Читайте такожГлава НАБУ обіцяє "плідно попрацювати" з Абромавичусом, а потім допитати Кононенка

Також юристи Адміністрації президента не раз намагалися обмежити громадський контроль за діяльністю НАБУ, наприклад, зменшити кількість учасників Громадської ради.

Але все ж варто наголосити, що найбільш складна боротьба розгорілася довкола призначення голови.

"В Адміністрації президента хотіли бачити на цій посаді грузина Давида Сакварелідзе. Мабуть, припускаючи, що він може бути більш залежним від президента кандидатом", - зазначає УП.

У свою чергу громадськість просувала на цю посаду депутата Віктора Чумака, але в АП були проти.

Тоді Артем Ситник переміг, виявившись найбільш компромісною фігурою. І, здається, рівновіддаленою від політичного впливу. Такі ж танці, йдеться у розслідуванні, були і довкола призначення антикорупційного прокурора Назара Холодницкого.

Варто зазначити, що від неупередженої позиції антикорупційного прокурора залежить багато чого. Це саме він дає дозвіл на застосування санкцій щодо підозрюваних, вилучення документів, слідчі дії. І фактично через нього можна вплинути на хід справи, при бажанні її завалити.

"Той факт, що Порошенко таємним указом у кінці січня присвоїв генеральське звання Назару Холодницькому, для багатьох стало сигналом – "Тато хоче показати, хто в домі господар", - підсумовується у розслідуванні.

Як повідомляв УНІАН, 22 вересня генеральний прокурор Віктор Шокін створив Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру. Згідно із законом, прокуратура повинна здійснювати нагляд за дотриманням законів під час досудового розслідування, яке здійснюється Національним антикорупційним бюро.