Відкритого листа підписали як відомі українці, в числі яких учасники Ініціативи «21 листопада», так і впливові представники міжнародної спільноти. Окрім звернення до європейських лідерів, у листі наведений повний текст останнього слова Надії Савченко, котрий їй так і не дозволили зачитати в суді.
Читайте такожМосква досі не дала дозвіл на обстеження Савченко українськими лікарями - генконсул
Листа уже перекладено кількома мовами, зокрема англійською, французькою, німецькою, італійською, чеською, литовською, польською та іншими. Вони будуть передані в органи державної влади країн Європи.
Повний текст наведено нижче:
Відкритий лист до європейських лідерів
Звертаємося до Вас з закликом вдатися до рішучих кроків для негайного і безумовного звільнення Надії Савченко, 34-річної української громадянки, викраденої та ув’язненої протягом понад 20 місяців в Російській Федерації. Російська влада нехтує громадянськими правами, міжнародним правом та Конституцією власної держави. Глумляться над міжнародною спільнотою та мінськими домовленостями.
Дотеперішні зусилля міжнародної спільноти виявилися марними. Протестуючи проти дій російського судочинства, Надія Савченко оголосила сухе голодування. Порятунок Надії Савченко – це тест на ефективність міжнародної дипломатії та на нашу відданість європейським цінностям.
Останнє слово Надії Савченко
Я не визнаю ні вини, ні вироку, ні російського суду. У разі обвинувачувального вироку – апеляції не буде. Я хочу, щоб весь цивілізований, демократичний світ зрозумів, що Росія – це країна третього світу з тоталітарним режимом і диктатором-самодуром, в якій плюють на права людини і міжнародне право.
Абсурдною є ситуація, коли ті, хто викрадає людей – піддає їх тортурам, потім ще й роблять вигляд, що мають право їх судити. Про який справедливий суд тут може бути мова? В Росії суду і слідства немає! Тут є фарс лялькових маріонеток Кремля і я вважаю абсолютно зайвим витрачати час свого життя на те, щоб брати в ньому участь!
Тому апеляції не буде, а буде наступне: після вироку я продовжу голодовку ще на десять днів, доки вирок не вступить в силу і це, незалежно від перекладу вироку українською мовою, бо перекладом вони вміють довго час тягнути. Через десять днів я оголошу суху голодовку і тоді, в Росії є не більше десяти днів, щоб повернути мене в Україну, звідки викрали! І мене не хвилює, яким чином вони будуть це обґрунтовувати. Я чула про досить непогані здібності Петра Олексійовича Порошенка в дипломатії. Ну що ж, я сподіваюсь, що його дипломатичних здібностей вистачить на те, щоб в Росії домовитись з одним ідіотом... Адже він обіцяв моїй матері, що ще на травневі свята 2015 року я буду вдома.
І поки за мене будуть торгуватися, життя мене буде покидати і Росія мене все одно поверне в Україну живою чи мертвою! Але поверне!
І всі ці десять днів під воротами СІЗО буде день і ніч стояти моя сестра і буде чекати – випустять чи винесуть мене. Якщо ви її посадите – на її місце приїде і стане моя мати, їй 77 років. Ви і її посадите? Тоді на її місце стане моя подруга, мій друг, а за ними українець за українцем! І запам’ятайте – всіх вам сюди не запихнути! А поки мої співвітчизники будуть стояти, прості, чесні і порядні росіяни з навколишніх хат почнуть їм приносити гарячий чай, бутерброди і теплі ковдри, бо кожен з них розуміє, що на моєму місці може опинитися дитина кожного з них в цій в’язниці народів під назвою Росія!
А отак починаються Майдани! А воно вам потрібно?! Ви ж боїтеся цього як вогню! Тому Кремлю краще повернути мене в Україну якнайшвидше і живою!
А всьому світу із демократичними цінностями краще вчасно усвідомити уроки історії і згадати, що свого часу Європа була толерантною з Гітлером, Америка не була досить рішучою і це призвело до Другої світової війни. Путін – це тиран з імперським замахом і комплексами Наполеона і Гітлера разом взятих. А ведмідь людяної мови не розуміє, він розуміє тільки мову сили. Тому, якщо ми не станемо більш рішучими і не визначимо вчасно вірні пріоритети, то будемо скоро мати Третю світову війну.
Я тепер, вже як політик, більше не подам руки Росії на політичній арені. Дуже не з руки подавати руки тому, хто тримав тебе в наручниках, а твій народ – в кайданах. Але приймаючи кожне своє політичне рішення, я завжди буду думати, як воно аукнеться на простому народові, як України так і Росії. Бо в Росії, не дивлячись ні на що, все ж є багато чесних, порядних, добрих і нещасних людей.
