Як передає кореспондент УНІАН, законопроект було поставлено на "сигнальне" голосування у першому читанні. "За" проголосували лише 179 народних депутатів із 310, зареєстрованих у сесійній залі.
Голова ВР Володимир Гройсман висловив думку, що "авторському колективу потрібно ще попрацювати з цього питання".
Як зазначив автор законопроекту, народний депутат від "Народного фронту" Антон Геращенко, на сьогодні у Кримінальному процесуальному кодексі введене поняття заочного засудження тих осіб, які оголошені у міжнародний розшук.
"Однак ті особи, які мають значні фінансові ресурси, наймають дороговартісних адвокатів, подають позови до суду міста Леон у Франції проти Інтерполу, і знімають себе з міжнародного розшуку. Таких прецедентів було вже кілька і перший прецедент - це був прецедент Віктора Януковича, колишнього президента України", - наголосив депутат.
Він зазначив, що законопроект стосується, зокрема, злочинів щодо розкрадання у особливо великих розмірах. Крім того, "це стаття, яка стосується масових убивств на Майдані (115-та стаття, частина друга), це стаття, яка стосується створення організованого злочинного угруповання, яке грабувало Україну в період з 2010 по 2014 рік", сказав парламентарій.
У випадку ухвалення цього закону, зауважив Геращенко, "ми отримаємо можливість притягнути до відповідальності заочно Януковича і інших осіб, які переховуються на території інших країн і не збираються повертатися сюди".
"У випадку ухвалення цього закону ми зможемо провести відкритий суд з трансляцією по всіх засобах масової інформації світу, і показати докази злочинів злочинного режиму Януковича", - додав депутат.
Так, законопроектом у Кримінальному процесуальному кодексі України встановлюється, що ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, а також оголошення його у міждержавний та/або міжнародний розшук (щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу) або у розшук (щодо злочинів, зазначених у частині третій статті 297-1 цього Кодексу), є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.
Зокрема, у частині 3 цієї статті йдеться про те, що спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених ст. 255 (створення злочинної організації), частиною другою статті 115 (вбивство з обтяжуючими обставинами), частиною п’ятою статті 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, якщо вони вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою) Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у розшук.
Здійснення спеціального досудового розслідування щодо злочинів, не зазначених у цій статті, не допускається, крім випадків, коли вони розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цій статті, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.
Крім того, у законі "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції" встановлюється, що у клопотанні слідчого, прокурора про здійснення спеціального досудового розслідування замість відомостей, передбачених пунктом 4 частини другої статті 297-2 КПК, зазначаються відомості про оголошення особи в розшук, що підтверджуються копіями постанови про оголошення розшуку підозрюваного, доручення оперативному підрозділу про здійснення такого розшуку та витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
У клопотанні також зазначаються відомості про перебування підозрюваного в районі проведення АТО, підтверджені інформацією оперативних підрозділів.
