Кандидатура спікера Верховної Ради Володимира Гройсмана названа на посаду прем’єр-міністра. Озвучив її лідер фракції "Блок Петра Порошенка" Юрій Луценко. Нібито саме цю кандидатуру було запропоновано фракцією. Але вже через кілька хвилин Луценко здивував журналістів відвертістю: мовляв, кандидат ще тільки буде обговорюватися на фракції.
Така відвертість радує, бо і так зрозуміло, що кандидатура запропонована на Банковій. А "оригінальність" ситуації в тому, що ще кілька днів тому той же Луценко заявляв, що фракція БПП підтримує технократичний уряд на чолі з прем’єр-міністром Наталією Яресько. Сама ж Яресько, сприйнявши все за чисту монету, заявила, що не проти очолити уряд. Але стався облом.
Гройсман також запалився перспективою усістися в прем’єрське крісло. Вже і кандидатури називає в уряд, і програму готовий представити. Попри те, що Яресько для нього не комфортний персонаж в уряді, зрозуміло, що не він ухвалюватиме рішення щодо неї. Бо в тих, хто дає кредити, своє бачення, кому вони довіряють більше в питанні розпорядження виданими коштами.
Втім, до вівторка, тобто, до початку пленарного тижня, ще стільки днів і ночей, що іще не одна людина може бути обнадієна, щодо досягнення урядової вершини.
І все це відбувається при "живому" прем’єр-міністру Арсенію Яценюку, який все-таки міцно вчепився в розхитуване багатьма владне крісло
І все це відбувається при "живому" прем’єр-міністру Арсенію Яценюку, який все-таки міцно вчепився в розхитуване багатьма владне крісло. Скільки народу чекали в його "10 хвилинах" заяви про відставку. Але не дочекалися. Поки що. Не тому, що він вірить в свою вічність на цій посаді, а тому, що йдуть серйозні торги про його політичне майбутнє. Бо одна справа – говорити про "камікадзе" і про "кулю в лоб", а зовсім інша – мати перспективи в цій країні. Адже до пенсії ще далеко, а розмови про можливий переїзд на проживання в Канаду більш схожі на бажання недругів.
Цікаво й те, що про нібито узгодження кандидатури Гройсмана більшість фракції БПП вчергове почула зі ЗМІ. Оскільки ніхто на фракції ні Яресько, ні Гройсмана не обговорював. А кулуарні переговори кількох вхожих і близьких до президента Порошенка людей вважати позицією всієї БПП теж не варто.
Кандидатуру на прем’єра обговорюватимуть і фракції, які не входять в коаліцію. В ту саму, яка нібито є, а нібито не існує. Навколо неї також відбувається чергове шулерство. Бо, наприклад, нещодавно, рвучи ґудзики на сорочці, лідер фракції Радикальної партії Олег Ляшко переконував, що він вже давно не в коаліції. Аж потім з’ясувалося, що лише тепер депутати цієї фракції відкликають підписи з-під коаліційної угоди. А ось з приводу виходу з коаліції фракцій "Самопоміч" та "Батьківщина" не виникало жодних питань… Все це нагадує сім’ю, яка вже давно разом не живе, але штампи в паспорті зберігає не як спомин про минуле, а, в основному, з якихось практичних мотивів.
До речі, про вихід з коаліції у разі, якщо політична криза не буде подолана, говорив і Луценко, намагаючись всіх налякати
До речі, про вихід з коаліції у разі, якщо політична криза не буде подолана, говорив і Луценко, намагаючись всіх налякати. Це справді "жорстка" погроза – без Луценка не буде того, чого вже й так немає – парламентської коаліції.
Наразі в Україні дуже цікава ситуація: коаліції немає, прем’єр-міністр Арсеній Яценюк – є, і накльовується нова стара коаліція з іще одним прем’єром – Гройсманом, ба, навіть з іще однією раніше озвученою кандидатурою на запасній колії – Наталією Яресько.
Абсурдність полягає у тому, що Яресько в нинішньому уряді є одним з ключових міністрів. Тому економічні провали Кабміну є і її "заслугою" не набагато менш, ніж Яценюка. У той же час Гройсман є одним з ключових гравців в нинішній владі і також одним з винуватців нинішньої парламентської кризи. Бо саме Верховна Рада не змогла відправити чинний уряд у відставку, а коаліція розвалилася.
Тобто зараз країну мають рятувати люди, які сумлінно йшли до прірви в перших рядах
Тобто зараз країну мають рятувати люди, які сумлінно йшли до прірви в перших рядах.
Крім того, до Гройсмана є питання і щодо самостійності в прийнятті рішень. Як голова Верховної Ради він чітко виконував забаганки Адміністрації президента. Для цього топтався по Регламенту, ще й з таким ентузіазмом, що регіонали собі лікті обкушували.
Звісно, Порошенкові вигідний такий прем’єр, бо фінансові потоки тепер сконцентруються в одних руках. Влади не вистачало Януковичу, її не вистачає і Порошенку. Спроба зробити децентралізацію, яка б дала президентові додаткові важелі впливу, поки що відкладається, бо перспектив ухвалення відповідних змін до Конституції не видно. Тому тепер і відбувається спроба поставити свого лояльного прем’єра, хоча і Яценюк не дуже брикався. Втім, фінансові інтереси в команд різнилися, звідси – і нинішня криза.
По голосах перспектива у Гройсмана є. Хоча на сьогодні не зрозуміла позиція «Народного фронту», адже говорити про те, щоб БПП пропонувала свою кандидатуру і голосувати за неї – це дві великі різниці. В самій БПП також не все просто, про що свідчить минуле голосування за відставку Яценюка. «Батьківщина» може проголосувати за Гройсмана, бо торг іде за одне - змінити закон про вибори до Верховної Ради (за пропорційною системою). Адже тоді на дострокових виборах до парламенту Тимошенко з партією має шанс стати лідером в перегонах. На посади в уряді фракція не претендує, бо їй вигідно бути опозицією у владі. І все це добре усвідомлюють у Порошенка. Тому навряд хтось поступиться мажоритаркою. Тим паче, на округах можна «наколядувати» перемогу, «посіваючи» пайками і грошима.
…Призначення Гройсмана прем’єром нічого не змінить для країни. Парламент точно не стане працювати більш злагоджено і криза не мине, лише стане на кілька місяців більш завуальованою. А далі – все по-новій. І тільки диво зможе відвернути осінні дострокові парламентські вибори.
Надія Пришляк
