Середа,
07 грудня 2016

Наші спільноти

ДумкаЖивий труп коаліції

Перший тиждень роботи реанімованої коаліції показав, що вона скоріше мертва, ніж жива. Якщо початком її існування брати призначення уряду, то без груп, до яких, в основному, входять колишні регіонали, Володимиру Гройсману б не зайняти крісло прем’єр-міністра. З двох фракцій, які і складають коаліцію - партії "Блок Петра Порошенка" та "Народного фронту" - проголосували лише 206 народних депутатів,  а для рішення необхідно мінімум 226 голосів.

Тим більше, що за  формування нового складу уряду з цих двох фракцій взагалі проголосувало лише 197 народних депутатів. Тобто, нинішній уряд аж ніяк не варто називати коаліційним. Та це вже історія тижневої давності. Як і порушення з якими приймалися рішення.

Це вже питання до Конституційного суду України, оскільки  був порушений Основний закон: голосування відбувалася не за проекти рішень, запропонованих президентом, як це передбачено Конституцією, а за «пакет, щоб не кинули». Коли «БПП» та «Народний фронт» так «вірять» одне одному, що, уникаючи «кидка», приймають дуже  сумнівні рішення, впихаючи в одну постанову і звільнення Яценюка, і призначення Гройсмана, і навіть скасування рішення про те, що уряд Яценюка працював незадовільно, виникає питання: «А за що звільнили, якщо уряд добре працював?».

Чекати юридичного та конституційного рішення від більшості суддів КС, враховуючи, зокрема, його висновок щодо наступності сесій, не доводиться. До речі, це і є мотузка для Гройсмана: у разі, якщо почне комизитися і проявлятиме велику самостійність, піде в розріз із президентським баченням, КС може «прозріти» і визнати його призначення прем’єром неконституційним. Якщо, звісно, таке подання до суду  буде спрямоване. До речі, на сайті Верховної Ради досі немає тексту постанови «Про Кабінет Міністрів України»…

Коаліції немає, бо до складу "БПП" та "Народного фронту" офіційно входить лише 222 народних депутати

Коаліції немає, бо до складу "БПП" та "Народного фронту" офіційно входить лише 222 народних депутати. Заяви ще трьох парламентарів, які пройшли до Верховної Ради по списку «БПП», про входження у партійну фракцію не були оголошені у сесійній залі. Втім, все одно це не 226. Йдеться про формальну сторону питання - коаліції немає, бо в двох фракціях, які її складають, немає 226 народних депутатів, як це передбачено Конституцією.

Журналісти з ентузіазмом намагалися допитатися в нового голови Верховної Ради, скільки реально депутатів є в коаліції (разом з позафракційними). Але, судячи з відповідей Андрія Парубія, це, мабуть,  загадка і для нього. То він називає 234, то 230… Все було б  просто, якби на сайті парламенту, поряд з текстом коаліційної угоди, були і б прізвища депутатів, які входять до коаліції, а також їх підписи під угодою. Це, справді, не виписано в жодному законі, але для запобігання будь-яких домислів з цього приводу, було б цілком логічним.

Якщо говорити про результативність роботи коаліції, то жоден закон чи законопроект в першому читанні  в парламенті на поточному сесійному тижні не був ухвалений її силами

Якщо говорити про результативність роботи коаліції, то жоден закон чи законопроект в першому читанні  в парламенті на поточному сесійному тижні не був ухвалений її силами. Дві фракції давали при голосуванні не більше 180 голосів. Наприклад, на поточному тижні виникла цікава ситуація з ухваленням законопроекту про  приватну детективну (розшукову) діяльність. Спочатку його «завалили», а коли депутат з «Народного фронту» Андрій Тетерук почав закликати до розуму, мовляв, ухвалення цього закону передбачене в коаліційній угоді, то результат,  після певних потуг, був досягнутий. Втім, коаліціянти «БПП» та «Народний фронт» разом назбирали лише 165 голосів.

Поки що йшлося про депутатські, а не урядові законопроекти, тому зрозуміло, що вони голосуються всім парламентом. Але, маючи таку коаліцію, при розгляді урядових, особливо, непопулярних законопроектів, зокрема, для отримання чергового кредиту від МВФ, Гройсману, щоб отримати результативне голосування, доведеться і далі торгуватися з позафракційними депутатами і депутатськими групами. Обіцяючи при цьому преференції в бізнесі і ласі шматки для округів, від яких ці депутати обиралися. Урядові законопроекти стануть значним випробовуванням коаліції на міцність. Доведеться домовлятися і торги будуть ще ті. Місяць, від сили два, і парламент почне штормити, оскільки ключові рішення протягнути стане проблематично…

В жодні рамки трудового законодавства не вписується і такий чинник парламентської роботи, як відвідування коаліціантами і безкоаліційними депутатами засідань Верховної Ради (особливо в середу і п’ятницю). Не говорячи вже про політичну відповідальність перед виборцями. П’ятниця, а інколи й середа, перетворюються на день для тих, хто хоче поговорити про наболіле. І, в основному, у ці дні не ухвалюються жодні рішення. Наприклад, щоп’ятниці, під час Години запитань до уряду, в питаннях до членів Кабміну розминають м’язи трохи більше як 100 народних депутатів.

Парубій вже пообіцяв, що під час сесійного тижня просто не буде підписувати розпорядження про відрядження народних депутатів. І погрожував зачиняти зал під час сесійного засідання, щоб депутати залишалися на робочих місцях і голосували. Все це було б смішно, якби не брало зло, що десятки народних обранців просто не ходять на роботу. І, до речі, за це їх ніяк не карають, не звільняють. Натомість, підвищують зарплату майже в три рази.

В останній день роботи спікером парламенту Володимир Гройсман підписав розпорядження, яким, за інформацією народного депутата Ольги Червакової, зарплата народних обранців зросла з 6 400 до 17 650 гривень

В останній день роботи спікером парламенту Володимир Гройсман підписав розпорядження, яким, за інформацією народного депутата Ольги Червакової, зарплата народних обранців зросла з 6 400 до 17 650 гривень. Багато хто назвав це підкупом депутатів перед голосуванням за призначення Гройсмана прем’єром. І в цьому, мабуть, доля істини є. Але, в той же час, робилося це в проекції і на Кабмін, оскільки народний депутат в питаннях матеріального і соціально-побутового забезпечення прирівнюється до членів Кабінету міністрів.

Загалом, якщо бути чесним, жоден депутат не вижив би в Києві на зарплату в шість тисяч гривень. Це якась гра в  демократію, мовляв, депутати у нас з народом. Але, з іншого боку, як виживати пенсіонерам з мінімальними пенсіями? Крім того, платити всім депутатам майже 20 тисяч, в тому числі, тим хто не приходить на засідання і не працює в комітетах – просто нахабство.

Наразі у Верховній Раді напрацьовуються зміни до Регламенту ВР, щоб трохи змінити зайнятість народних обранців – проводити не два пленарні тижні на місяць, а три, але засідання проводити лише у вівторок і четвер

Наразі у Верховній Раді напрацьовуються зміни до Регламенту ВР, щоб трохи змінити зайнятість народних обранців – проводити не два пленарні тижні на місяць, а три, але засідання проводити лише у вівторок і четвер. За словами спікера парламенту, також запропоновано ряд заходів для боротьби зі злісними прогульниками, зокрема, мова йде про публікацію прізвищ таких депутатів у ЗМІ (схоже на якусь радянську стінгазету, яка «пропрацьовувала» недбалих працівників). А, крім того, депутатів, які не приходять на роботу, хочуть позбавляти зарплати. Це, мовляв, буде серйозним впливом на тих, хто на цю зарплату живе. Такий підхід, звісно, правильний, але проблема у тому, що, зазвичай, роботу прогулюють ті, хто не живе на парламентську зарплату, бо для них вона дорівнює одному походу в ресторан.

Надія Пришляк

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Читайте також
Новини партнерів

Новини політики

loading...

Чи подобається Вам новий сайт?
Залиште свою думку