Як передає кореспондент УНІАН, таку думку голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко висловив на засіданні круглого столу в Києві.
«Я думаю, що дійсно ситуація на сьогодні патова. Це потрібно визначити як діагноз. Влада готова до певних компромісів, інша справа, що ці компроміси не влаштовують протилежну сторону», - сказав Фесенко.
На його думку, політики й суспільство в питаннях ставлення до Мінських угод і майбутнього Донбасу розколоті. Фесенко вважає, що на суспільство впливає відсутність чіткої, системної політики влади.
«У значної частини суспільства й політичного класу існує критичне ставлення до компромісу як такого, є неготовність до компромісу», - додав він.
Фесенко зазначив, що є оптимальний варіант рішення в даній ситуації.
Читайте такожПарубій заявив про "невдалу" спробу дестабілізувати Раду
«Для того, щоб домогтися реального припинення вогню й поступового виходу з цього конфлікту через зменшення впливу Росії, необхідні або поліцейська місія ОБСЄ чи іншої міжнародної організації, або миротворчий контингент і на лінії розмежування, і на кордоні між Україною та Росією. Без цього ми не вийдемо з такого стану», - переконаний експерт.
Фесенко також виступає за відновлення неофіційних економічних зв'язків із тимчасово окупованими територіями Донбасу.
«Я прихильник варіанту, який багатьом не сподобається: в разі реального припинення вогню за допомогою того чи іншого міжнародного миротворчого контингенту - відновлення неформальних неофіційних соціально-економічних зв'язків, аж до торгівлі», - сказав Фесенко.
«З урахуванням того, що соціально-економічні відносини носять масовий характер, регіон фактично розділений, немає географічно чітких меж, 80% пенсіонерів із тієї території отримують пенсію тут, на переходах щодня не менше 25 тис. осіб, просто так ізолювати цей регіон неможливо», - додав він.
На думку Фесенка, для проведення «більш-менш реальних» виборів потрібна перехідна адміністрація.
«Припинення сепаратистських республік – це обов'язкова умова, причому її треба зафіксувати в переговорних документах. Відсутність цього положення нам створює подвійність. Це оптимальний сценарій, він може потребувати часу», - додав він.
Реальний сценарій, на думку Фесенка, полягає в поступовому замороженні конфлікту.
«Реальний сценарій, на мій погляд, практично неминучий, більш ніж на 90% - це поступове замороження конфлікту. Конфлікт не заморожений, при нинішній інтенсивності бойових дій ніякого заморожування немає, але ми рухаємося в цьому напрямку», - вважає він.
Також Фесенко не виключив, що змішаний стан може затягнутися на багато років.
«Нагорний Карабах наполовину з Придністров'ям: і воюємо, і торгуємо. Це найгірший варіант, у тому числі тому, що такий стан сприятиме «експорту» кримінальних практик звідти, людей зі зброєю», - сказав він.
Разом із тим до кінця року Фесенко не бачить передумов «ні для яких виборів, ні для якогось реального просування в пошуку компромісу».
Він зазначив, що Захід хоче вивести конфлікт на Донбасі з глухого кута.
«Там не просто нетерпіння, там роздратування. Вони хочуть підштовхнути цей процес, вивести його з глухого кута, але не виходить. І боюся, що навряд чи вийде, оскільки в січні завершується діяльність нинішньої Адміністрації США, наступного року вибори у ФРН, і в цих умовах сподіватися, що вдасться знайти реальний компроміс, малоймовірно», - додав експерт.
Крім того, політолог зазначив, що РФ зайняла вичікувальну позицію.
«Позиція Росії - чекати, коли Захід впаде на коліна. Вони бачать, що Brexit, ситуація в Туреччині, теракти - все розвивається так, як їм хочеться. Це їхня оцінка. Вони вважають, що треба почекати ще трохи, ні на які поступки не йти», - сказав Фесенко.
Він також вважає, що позиція України викликає дилему.
«Не можна відмовлятися від Мінських угод, оскільки це наше зобов'язання перед Заходом... З іншого боку - ми не можемо виконати ці угоди повністю, особливо політичну частину. В результаті де-факто ми йдемо на збереження статус-кво», - сказав він.
За словами Фесенка, на сьогоднішній день розмови концентруються на виробленні «дорожньої карти» щодо виконання Мінських угод «крок за кроком» із конкретним наповненням кожного пункту.
