порошенко варшава волинська / facebook.com/EuroMajdanWarszawa

Про це науковий директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Олександр Сушко сказав на прес-конференції в УНІАН на тему: “Перші наслідки польського рішення про «Волинський геноцид». Чи переможе в Україні євроскептицизм”.

Експерт вважає, що Україна довгий час перебувала у полоні певної ілюзії, що “українсько-польські відносини настільки міцно базуються на таких солідних підставах, що жодна тимчасова хвиля не може їх серйозно сколихнути”.

Читайте такожСейм Польщі у першому читанні підтримав визнання Волинської трагедії геноцидом

Відео дня

“Тобто, очевидно, що ми занадто інерційно ставилися до Польщі, як до автоматичного адвоката України, який за будь-яких обставин, за будь-якого уряду, влади, завжди буде тримати курс на підтримку України в усіх аспектах”, - сказав Сушко.

“Очевидно, що нинішня ситуація показує нам, що такого автоматизму не варто очікувати, і нинішнє загострення є прикладом того, як важливо працювати над тими речами, які комусь можуть здаватися другорядними”, - наголосив Сушко.

При цьому він сказав, що між політиками обох країн не спостерігаються великі намагання активно комунікувати, особливо це стосується представників політичної еліти Західної України, де ще зберігається пам’ять про події на Волині.

“Представники політичної еліти Західної України не приділяють достатньої уваги цьому, а тут, у Центральній Україні, де пам’ять про ці події не настільки жива, то політики часто навіть не розуміють, про що йдеться, і що це там таке було, що зараз воно так збурилося. Тому, я думаю, що це гарна перспектива для переосмислення своїх комунікаційних стратегій на зовні для багатьох політиків, багатьох суспільних діячів, для лідерів громадської думки”, - сказав Сушко.

Експерт відзначив, що Польща солідарна з Україною, тому що Україна має загрози на сході держави, але в той же час між країнами не буде абсолютного збігу у трактуванні історичних подій.

“Треба виходити на усі доступні майданчики, а там, де їх нема, створювати нові, для того, щоби обмінюватися думками, для того, щоби якось незашорено дивитися, слухати ту сторону, навіть якщо нам здається інколи образливими деякі трактовки, які ми звідти чуємо”, - сказав Сушко.

Як зазначив експерт, висловленого президентами України та Польщі у 2003-2004 роках щодо подій на Волині виявилося не достатнім.

Сушко зазначив, що очевидно проблема щодо цієї теми існує, і треба починати заново налагоджувати відносини між країнами, враховуючи той факт, що нові покоління взагалі не знають, що відбувалося на Волині.

Довідка УНІАН. Цього року виповнюються 73-ті роковини Волинської трагедії, що забрала життя десятків тисяч поляків та українців під час взаємних конфліктів на території нинішньої Західної України.

Українці та польські історики по-різному оцінюють причини та кількість жертв Волинської трагедії.

Українські історики вважають перебільшеними дані польських колег про загибель 100 тис. поляків, зазначаючи, що насправді цей конфлікт міг забрати життя максимум 30 тис. поляків. Крім того, вони звертають увагу на те, що українці також гинули від рук поляків та доведений історично факт, що жорстокі вбивства польських громадян чинили працівники радянського НКВС під виглядом ОУН-УПА.

У липні 2013 року Сейм Польщі відмовився назвати Волинську трагедію "геноцидом" поляків.

Цього року опозиційна Польська селянська партія зареєструвала в Сеймі Польщі проект, яким пропонує встановити день 11 липня Днем пам’яті жертв геноциду, вчиненого «ОУН-УПА на Східних кресах ІІ Речі Посполитої». У Сеймі зареєстровано ще два проекти щодо 11 липня, їх раніше подали депутати від партії «Кукіз’15» та партії «Право і справедливість».

8 липня Сенат Польщі ухвалив резолюцію, в якій закликав Сейм встановити 11 липня Національним днем пам’яті жертв «геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої».