Борис Тарасюк / Радио Свобода

Про це він сказав в ефірі Радіо Свобода, коментуючи рішення польського парламенту щодо визнання Волинської трагедії "геноцидом, вчиненим українськими націоналістами проти мешканців ІІ Речі Посполитої".

Читайте такожУ МЗС відреагували на ухвалення Польщею рішення про визнання Волинської трагедії геноцидом

"Ми вважаємо, що цими рішеннями польського Сенату і Сейму фактично здійснюється спроба перекреслити весь той позитивний конструктив, який був напрацьований за два з половиною десятиліття між Україною і Польщею в плані вшанування жертв Волинської трагедії: як українців, так і поляків, або як поляків, так і українців. Поляки ж пішли іншим шляхом: вони вшановують лише свої жертви, польські жертви. А десятки тисяч українців, які загинули від рук поляків, вони замовчують", - сказав депутат.

Відео дня

Тарасюк зауважив, що "польські колеги проігнорували наше звернення до них - дати спільну оцінку у спільній заяві", текст якої їм було направлено. Проте, за його словами, українська сторона так і не отримала відповідь за більш ніж місяць.

Говорячи про ініціаторів польської постанови, Тарасюк зазначив, що "ініціатор один - це мій колега, керівник депутатської групи з міжпарламентських зв'язків з Україною, пан Дворчик".

"Я хотів би побажати, щоби польські політики були відповідальними. Цей пан є безвідповідальним, на мою думку. З огляду на його поведінку, на невихованість, не неетичну поведінку, який не відповідає на листи", - сказав депутат.

На запитання, як він збирається далі працювати з Міхалом Дворчиком, Тарасюк повідомив, що "на знак протесту проти такої антиукраїнської поведінки, в тому числі й членів депутатської групи польського Сейму і Сенату зі зв'язків з Україною, зокрема, пана Міхала Дворчика, я не вважаю за можливе продовжувати співпрацю в якості голови депутатської групи з міжпарламентських зв’язків з Польщею".

"І оголошую про складання повноважень керівника цієї групи. Це мій особистий протест на неукраїнські дії, на неконструктивізм, на безвідповідальність цих польських постанов", - сказав Тарасюк.

Крім того, заступник голови Комітету ВР у закордонних справах висловив думку, що на часі питання про заснування Інституту Польщі в Україні.

"Для того, щоб зібрати українських істориків, фахівців, щоб вони займалися фахово питаннями Польщі", - сказав Тарасюк.

Як повідомляв УНІАН, сьогодні Сейм Польщі ухвалив постанову, якою визнав події, що розгорнулися на Волині у 1943-45 роках, "геноцидом, вчиненим українськими націоналістами проти мешканців ІІ Речі Посполитої".

Також Сейм проголосив 11 липня національним днем пам’яті жертв цього «геноциду».

Довідка УНІАН. Цього року виповнюються 73-ті роковини Волинської трагедії, що забрала життя десятків тисяч поляків та українців під час взаємних конфліктів на території нинішньої Західної України.

Українці та польські історики по-різному оцінюють причини та кількість жертв Волинської трагедії.

Українські історики вважають перебільшеними дані польських колег про загибель 100 тис. поляків, зазначаючи, що насправді цей конфлікт міг забрати життя максимум 30 тис. поляків. Крім того, вони звертають увагу на те, що українці також гинули від рук поляків та доведений історично факт, що жорстокі вбивства польських громадян чинили працівники радянського НКВС під виглядом ОУН-УПА.

У липні 2013 року Сейм Польщі відмовився назвати Волинську трагедію "геноцидом" поляків.

8 липня Сенат Польщі ухвалив резолюцію, в якій закликав Сейм встановити 11 липня національним днем пам’яті жертв «геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої».