15 серпня 2016 року мала бути запущена система електронного декларування статків публічних службовців. Мала бути запущена належним чином, у тому числі, з наявним атестатом відповідності Комплексній системі захисту інформації.
Загалом, така система звітування чиновників за свій стиль життя перед платниками податків, як е-декларування, полягає в тому, що, фактично, після запуску системи, декларант може у будь-який день заповнити форму. Потім він має 7 днів на внесення правок. А після цього вона автоматично стає доступною будь-кому, хто зайшов у базу (мова йде про інформацію, яка, відповідно до законодавства України, не міститиме приватних даних, система затиратиме їх автоматично). Таким чином, будь-який журналіст–розслідувач, активіст чи просто громадянин, зможе заглянути на сторінку свого мера, голови ОДА чи депутата, подивитися звіти, що саме задекларував цей посадовець і співставити з тією інформацією, яка у нього є. Чи задекларована машина екстра-класу, на якій посадовець щоранку їздить на роботу, чи є у декларації недобудована вілла в приміські околиці, на якій чиновник живе. І, якщо є така невідповідність, то повідомити про це Національне агентство запобігання корупції, яке, в свою чергу, перевірить такого чиновника більш ретельно. А за умови виявлення невідповідностей, передасть справи для розслідування в Національне антикорупційне бюро України (топ-чиновники) або Національну поліцію (чиновники нижчого рівня).
У 2015 році покарання за корупцію суд застосовував лише до кожного 5-того обвинуваченого в корупційних діях, при цьому, чим вища посада корупціонера, там більше шансів на виправдовувальний вирок
Зафіксована невідповідність декларацій загрожуватиме чиновникам різними покараннями – від дисциплінарних стягнень до кримінальної відповідальності. Звісно, рішення про рівень стягнень буде визначати суд.
На жаль, тут існує великий ризик, що українська Феміда буде максимально поблажлива до корупціонерів (за даними Transparency International Ukraine, у 2015 році покарання за корупцію суд застосовував лише до кожного 5-того обвинуваченого в корупційних діях, при цьому, чим вища посада корупціонера, там більше шансів на виправдовувальний вирок). Тому дуже важливо використати забезпечену законодавством можливість створення у 2016 році Спеціального антикорупційного суду.
Наразі найбільшою проблемою є відсутність у системи е-декларування сертифікату відповідності Комплексній системі захисту інформації (КСЗІ). Бо жоден суд не прийме до розгляду справи, які базуються на даних такої незахищеної системи. Щоб не вдаватися в деталі, скажу що рішення Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації (ДССЗЗІ) щодо ненадання сертифікату відповідності КСЗІ є маніпулятивним та політично мотивованим. Понад місяць тому ДССЗЗІ спільно з Національним агентством протидії корупції затвердило план, за яким система мала бути запущена 15 серпня. Проблеми в ДССЗЗІ дивним чином почали виникати за два тижні до запуску системи, бо до цього жодних питань не було. В кінцевому варіанті, чиновники ДССЗЗІ наголосили що система неповна, готова лише на 60%, готова лише система подачі декларацій, а от перевірки - ні. Це теж маніпуляція, бо до вересня, відповідно до технічного завдання, і мала бути готова та частина, яка дозволяє чиновникам подати декларацію та її зберегти, а вже перевірочні модулі, потрібні для НАЗК, мали бути завершенні у вересні. Саме НАЗК звернулися до розробників та ДССЗЗІ з проханням перенести втілення модулю перевірки на вересень і ДССЗЗІ погодила це. Тепер, як виявилося, це стало проблемою і підставою не надати сертифікат відповідності КСЗІ.
ДССЗЗІ системно гальмує введення багатьох сучасних електронних систем через ненадання сертифікатів
Чи є у нас, як громадських активістів, сумніви у розробниках системи ТОВ «Міранда»? Суттєво менші, ніж щодо ДССЗЗІ. Бо розробника відбирали представники Програми розвитку ООН, Світового банку (які і надали кошти на створення системи) на технічне завдання Міністерства юстиції України (технічне завдання писалося ще до створення НАЗК). В той же час, ДССЗЗІ системно гальмує введення багатьох сучасних електронних систем, через ненадання сертифікатів. Тому, коли є позиція ПРООН та СБ що система відповідає міжнародним стандартам захисту, то позиція ДССЗЗІ виглядає дивною.
Іще один проблемний момент – дискусія щодо того, чи є аргументованим запланований рівень відкритості системи. Чиновників лякають, що їх можуть відстежувати кримінальні елементи, особливо за умови декларування великих сум у готівці, щоб обікрасти їх помешкання.
Дійсно, такого рівня відкритості даних системи е-декларування, як заплановано в Україні, в інших країнах немає. Але немає і такого рівня недовіри до правоохоронних органів, коли їм та суддям довіряє трішки більше 3% населення. Тому зовнішній контроль за деклараціями критично необхідний. І відкритість системи дає такі механізми для суспільства. Інше питання полякає у тому, щоб пояснити українцям, що злочином є не наявність активів, а їх придбання внаслідок корупційних дій.
Також слід зазначити, що при першому заповненні декларації допускається, що людина може не пам’ятати точну ціну придбаного майна. Тому, наприклад, можна декларувати ювелірку без чіткого зазначення суми (нагадаю, що база декларування суттєво розширюється, бо тепер треба декларувати все, що перевищує 50 мінімальних зарплат (72 500 грн), навіть готівку, ювелірні прикраси, коштовний одяг, картини, антикваріат, будь-які витрати вище цього цінового порогу, тощо). І, звісно, на цьому тлі можливі маніпуляції – вже зараз юристи та бухгалтера заможних чиновників рекомендують вписувати в декларацію додаткові, ще не придбані ювелірні прикраси, щоб мати змогу безпроблемно їх купляти ще кілька років потім…. Ми працюємо над тим, як запобігти таким маніпуляціям. Бо ще жодна країна світу не придумала 100% захищену від ухиляння систему електронного декларування.
Ярослав Юрчишин, виконавчий директор Transparency International Ukraine
