Як передає кореспондент УНІАН, про це він сказав на прес-конференції на тему: "Україна: 25 років Незалежності", відповідаючи на запитання щодо останніх політичних заяв у Польщі з приводу спірних питань історичного минулого між двома країнами.
На думку Кравчука, Україна і Польща повинні мати “зразкові” відносини. Він нагадав, що за роки незалежності Польща та Україна ухвалили 5 принципових документів, в яких була спільна оцінка історичних подій.
Кравчук згадав, як свого часу тодішній президент Польщі Броніслав Коморовський, який мав проблеми з ногою і ходив на милиці, "подивився на мене і каже: "Пане президенте, я пішов би пішки до Матки Боскої помолитися за наші польсько-українські відносини. Ну як ще можна краще сказати?".
"І раптом зараз польський Сейм приймає рішення, які повністю ревізують ці 5 принципових спільних документів і ставлять все з ніг на голову, і звинувачують Україну в усіх смертних гріхах, в тому числі в геноциді", - зазначив Кравчук.
За його словами, Україна не може не відреагувати на такі рішення.
На думку екс-президента, українська влада має сказати, що вона готова відновити діалог з Польщею.
При цьому Кравчук висловив думку, що заяви польського Сейму щодо подій на Волині були продиктовані емоціями, "або може якимись політичними вихилясами, які виникли в силу якихось специфічних причин".
Він переконаний, що відносини між Україною і Польщею мають велику позитивну базу, і необхідно політично об'єднуватися для того, щоб боротися зі спільним зовнішнім ворогом.
Разом з тим Кравчук вважає, що відносини між Україною і Польщею будуть зміцнюватися і розвиватися, а всі непорозуміння залишаться у минулому, "як з білих яблунь дим".
Читайте такожВ'ятрович пояснив причини визнання Польщею Волинської трагедії геноцидом
Як повідомляв УНІАН, 8 липня Сенат Польщі ухвалив резолюцію, в якій закликав Сейм встановити 11 липня національним днем пам’яті жертв «геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої».
22 липня Сейм Польщі ухвалив постанову, якою визнав події, що розгорнулися на Волині у 1943-45 роках, "геноцидом, вчиненим українськими націоналістами проти мешканців ІІ Речі Посполитої". Також Сейм проголосив 11 липня національним днем пам’яті жертв цього «геноциду».
Довідка УНІАН. Цього року виповнюються 73-ті роковини Волинської трагедії, що забрала життя десятків тисяч поляків та українців під час взаємних конфліктів на території нинішньої Західної України.
За даними Українського інституту національної пам'яті, у 1942-1947 роках точилася Друга польсько-українська війна, яка розгорнулася в рамках Другої світової війни. Війна йшла за українські території, які до 1939 року входили до складу Польщі (Холмщина, Волинь, Галичина), на яких українці хотіли створити власну державу, а поляки бажали відновлення довоєнних кордонів. Проте питання кордонів вирішилося після Другої світової війни без участі українців і поляків, після чого комуністична влада Радянського Союзу та Польщі насильно змінила етнічну конфігурацію західноукраїнських та східнопольських територій.
Українці та польські історики по-різному оцінюють причини та кількість жертв Волинської трагедії. Українські історики вважають перебільшеними дані польських колег про загибель 100 тис. поляків, зазначаючи, що насправді цей конфлікт міг забрати життя максимум 30 тис. поляків. Крім того, вони звертають увагу на те, що українці також гинули від рук поляків та доведений історично факт, що жорстокі вбивства польських громадян чинили працівники радянського НКВС під виглядом ОУН-УПА.
У липні 2013 року Сейм Польщі відмовився назвати Волинську трагедію "геноцидом" поляків.
