Останні роки Росія активно приміряє на себе імперські амбіції і намагається впливати на перебіг подій в усьому світі. Під прицілом не тільки країни-сусіди до яких у Кремля існують претензії, але й незалежні держави по всьому світу, які, так чи інакше, входять до сфери інтересів Москви.
Росія сьогодні використовує арсенал зброї часів «холодної війни»: шпигунів, агентів впливу, підконтрольні організації і політичні рухи. Якщо раніше про технології використання Кремлем useful idiots, проплачених матеріалів в ЗМІ і радикальних партій, кібератаки і терористів, говорили лише експерти, то зараз заяви звучать від провідних політичних лідерів. Загроза вийшла на новий рівень і нехтувати її наслідками сьогодні вже не можна.
В Кремлі відчувають себе режисерами глобального світу і намагаються за допомогою всіх можливих засобів досягнути власних цілей
В Кремлі відчувають себе режисерами глобального світу і намагаються за допомогою всіх можливих засобів досягнути власних цілей. Таких цілей багато і вони різняться відповідно до об’єкту впливу. Десь Росія хоче посіяти розбрат, десь створити проблему, десь використати момент і відволікти увагу, десь розбурхати застарілий внутрішній конфлікт і ослабити державу, десь отримати контроль над цілою країною.
Ці тактичні завдання слугують єдиній меті – ствердженню на світовій арені новітньої російської імперії, створеної за лекалами СРСР. Імперія ж хоче отримати під контроль частину Європи, Азії, Африки та Латинської Америки. Путін заблукав у часі, але це не робить засоби впливу, які він використовує, менш ефективними.
Єдиного рецепту протидії подібній тактиці поки що немає. Переконана, що він має бути спільно виробленим та ухваленим всіма геополітичними гравцями, інтереси яких сьогодні пересікаються з російськими. Однак поряд з очевидними проблемами, які створює Кремль, існують також не менш серйозні загрози для засадничих принципів функціонування сучасної західної системи. Вони є наслідком підривної діяльності і їх плоди проявляться лише за декілька років. Мова йде про наслідки умисного спотворення принципів демократії.
Роблячи ставку на пропаганду, Росія використовує різноманітні канали комунікації для донесення потрібних їй меседжів – спотворюючи факти, викривляючи цитати, маніпулюючи змістом. Фінансуючи публікації в провідних ЗМІ різних держав, Кремль завдає удару по головному принципу демократії - «свободі слова», яка в результаті перетворюється на «свободу брехні».
Проводячи псевдореферендуми, Кремль не просто легалізує свої інтереси в якомусь з регіонів, він піддає сумніву сам принцип народовладдя.
Підкуповуючи політиків, фінансуючи популістів і радикалів, Росія не просто намагається отримати вплив на політику в тій чи іншій країні. Вона завдає удар по принципу вільних виборів в інтересах держави і суспільства.
Проводячи псевдореферендуми, Кремль не просто легалізує свої інтереси в якомусь з регіонів, він піддає сумніву сам принцип народовладдя.
Створюючи підконтрольні суспільні рухи, експертні організації та інститути, які мають всі ознаки самостійності, але в той же час підконтрольні Москві, Росія через коліно ламає принципи побудови громадянського суспільства.
Проводячи кібератаки на сайти урядових організацій та втручаючись в процес підрахунку голосів, Росія намагається піддати сумніву результати виборів і завдати удару по принципу вільного волевиявлення і чесного підрахунку голосів.
Подібна політика проводиться Кремлем свідомо, що збільшує рівень цих загроз і їх вплив на майбутнє демократій по всьому світу.
Нам всім потрібне переосмислення поточних процесів і розробка плану спільного захисту фундаментальних демократичних цінностей. Лише за умови єдності підходів щодо протидії Росії нас буде очікувати успіх.
Ірина Фріз, Голова Постійної делегації України в Парламентській Асамблеї НАТО
