Як передає кореспондент УНІАН, про це він сказав на прес-конференції на тему: «Звіт прокурора МКС: міфи та реалії».
Як пояснив експерт, Україна не може самостійно, відштовхуючись від свого національного законодавства, відкривати кримінальну справу проти президента РФ Путіна за анексію Криму і за війну на Донбасі, щоб у підсумку отримати можливість притягнути його до кримінальної відповідальності.
"Імунітет від кримінальної юрисдикції у глави держави дійсно існує, але він стосується лише випадків, коли кримінальна справа порушена національним судом іншої держави. Тобто, Україна не може порушити кримінальну справу проти глави іноземної держави, хоч би Росії, хоч якої іншої. Це прямо заборонено міжнародним правом, є імунітет, і навіть у випадку найгірших злочинів наші обов'язки карати за ці найгірші злочини все-одно натикаються на процесуальну перешкоду, на наявність імунітету", - наголосив Гнатовський.
Водночас він сказав, що у МКС такої перешкоди немає.
"Римський статут, 27-ма стаття, говорить про те, що немає імунітету незалежно від того, яку посаду особа обіймає. Тобто, глава іноземної держави так само не має імунітету, але хто його передасть в Міжнародний кримінальний суд?", - заявив Гнатовський.
У цьому зв'язку він розповів про ситуацію з лідером куди менш впливової держави Судан Омаром аль-Баширом, який став першим главою іноземної держави, щодо якого МКС висунув обвинувачення і запросив його передачі. Зокрема, лідер Судану майже не покидає цю країну, час від часу подорожує в інші африканські держави, але жодна з них не затримала його і не передала в МКС. Юрист підкреслив, що ця ситуація відбувалася навіть за умови, що та чи інша африканська держава була учасницею Римського статуту, порушуючи таким чином цей документ.
"Домогтися, щоб передали главу іноземної держави не так просто. Крім того, навіть серед вчених-фахівців з міжнародного кримінального права немає одностайності у питанні, чи точно немає імунітету в усіх випадках, чи, може, його немає тільки у випадках, коли Рада безпеки (ООН) передає справу у Міжнародний кримінальний суд. Я дотримуюсь цієї точки зору, що його взагалі немає... Але на практиці це реалізувати дуже і дуже важко, тому ілюзій ніяких не треба мати", - сказав Гнатовський.
Окрім того, на думку юриста, представники української влади і посадовці чомусь перебувають під враженням, що обвинувачуватися у Міжнародному кримінальному суді можуть лише вороги України. "Насправді, коли йдеться про воєнні злочини, то не важливо, хто їх вчинив. Той, хто бореться за справедливу справу, чи це жертва агресії, чи це агресор, не важливо. Є закони у випадку війни, вони однакові для всіх, і якщо відбулись якісь серйозні порушення, є воєнні злочини, відповідно, винні несуть відповідальність", - сказав Гнатовський.
При цьому він сказав, що Україна як держава відповідальна, має сама організовувати розслідування будь-яких тверджень про те, що, наприклад, українські військовослужбовці чи добровольці могли порушувати гуманітарне право та вчиняти злочини. За його словами, якщо Україна це робить, то МКС у ці справи не втручається. Також він звернув увагу, що різні міжнародні організації стверджують, що на Донбасі усі сторони здійснюють порушення гуманітарного права. "Іноземних громадян дістати не так легко, тому Україна може, звичайно, запитувати про їхню видачу, але чи Україні їх видадуть, навряд чи", - зазначив юрист і додав, що якщо в Україні в рамках кримінального розслідування є переконливі докази, то будь-яка інша держава мусить видати цих осіб Україні або судити самостійно відповідно до обов'язків за Женевськими конвенціями з гуманітарного права.
Разом з тим, за його словами, якщо справу розглядатиме МКС, то видати йому зобов'язані тільки держави, які беруть участь в Статуті МКС, а Російська Федерація не бере там участі.
Таким чином він сказав, що не дуже очевидними є підстави вважати, що до МКС когось швидше передадуть, ніж до України.
Як повідомляв УНІАН, президент РФ Володимир Путін підписав розпорядження, згідно з яким Росія має намір не ставати учасницею Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС).
Римський статут (статут МКС) був розроблений за участю Росії і прийнятий на дипломатичній конференції повноважних представників під егідою ООН 17 липня 1998 року в Римі. Він набрав чинності 1 липня 2002 року і почав діяти у 2003 році.
Росія підписала документ 13 вересня 2000 року.
МКС – це судовий орган, покликаний здійснювати правосуддя від імені всього світового співтовариства стосовно осіб, винних у вчиненні найбільш тяжких злочинів: геноциду, агресії, злочинів проти людяності та військових злочинів.
Кожен з цих термінів трактується судовим правом різних країн по-різному, але держави, що приєдналися до статуту МКС, підтверджують, що вони розуміють їх однаково.
