Рада провалила законопроект / УНІАН

Як передає кореспондент УНІАН, за законопроект у першому читанні проголосували лише 176 народних депутатів із 308, зареєстрованих у сесійній залі. Опісля депутати кілька разів не підтримали пропозицій щодо направлення законопроекту до профільного комітету для повторної підготовки до першого читання чи на доопрацювання суб'єкту законодавчої ініціативи. Зрештою, голова Верховної Ради оголосив, що законопроект відхилено.

Читайте такожРада знову відмовилася розглядати законопроект про спецконфіскацію, автори заявляють про політичну корупцію

Представляючи законопроект, заступник міністра юстиції України Антон Янчук зауважив, що "в той час, як існує міф про можливість застосування цього інституту до приватного бізнесу, приватних осіб, законопроект, який знаходиться на вашому розгляді, не передбачає такої можливості в принципі".

Відео дня

"Оскільки стосується лише випадків, коли майно належить чиновнику, який обвинувачується у вчиненні кримінального злочину, корупційного, і який, своєю чергою, переховується від слідства та суду", - сказав він.

Законопроектом Цивільний кодекс України доповнюється статтею 354-1 "Стягнення необґрунтованих активів у дохід держави", згідно з якою до особи може бути застосовано позбавлення права власності на необґрунтовані активи шляхом їх стягнення в дохід держави за рішенням суду у випадках і порядку, визначених законом. Крім того, визначається, що право власності припиняється у разі стягнення необґрунтованих активів у дохід держави.

У Кримінальному кодексі України серед підстав для спецконфіскації встановлюється і ухвала суду про закриття кримінального провадження у зв’язку із смертю обвинуваченого, а у випадку закриття кримінального провадження прокурором у зв’язку із смертю підозрюваного – на підставі відповідної ухвали суду.

Цивільний процесуальний кодекс доповнюється новою главою 10, згідно з якою стягнення необґрунтованих активів у дохід держави до закінчення кримінального провадження здійснюється за рішенням суду за результатами розгляду позовної заяви генерального прокурора України або його заступника-керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури в інтересах держави упродовж строку загальної позовної давності з дня накладення арешту на вказані у позовній заяві активи у порядку Кримінального процесуального кодексу України.

Встановлені цією главою Кодексу порядок та умови стягнення необґрунтованих активів можуть бути застосовані до коштів у готівковій та безготівковій формі в національній та іноземних валютах, цінних паперів, платіжних документів, банківських металів та дорогоцінного каміння, якщо їх вартість перевищує одну тисячу розмірів мінімальної заробітної плати.

Стягнення необґрунтованих активів у дохід держави не є заходом юридичної відповідальності та застосовується незалежно від гарантованих законодавством їх власнику імунітету чи будь-яких інших особливостей його правового статусу.

Позов про стягнення необґрунтованих активів у дохід держави до закінчення кримінального провадження пред’являється до власника активів, щодо якого є обґрунтовані доводи вважати, що він є номінальним власником таких активів за наявності інших обставин, вказаних у пунктах 3, 5 частини першої статті 233-8 цього Кодексу; який є підозрюваним у кримінальному провадженні, в якому виявлено такі активи, та за наявності інших обставин, вказаних у пункті 5 частини першої статті 233-8 цього Кодексу.

Протягом 45 днів з дня оприлюднення інформації про відкриття провадження у справі будь-яким із способів, вказаних у частині шостій статті 233-5 цього Кодексу, суд призначає та проводить попереднє судове засідання у справі з викликом у судове засідання прокурора та відповідача.

Розгляд справ про стягнення необґрунтованих активів у дохід держави до закінчення кримінального провадження здійснюється апеляційним судом за місцезнаходженням таких активів (їх частини) - у розумний строк, але не пізніше трьох місяців з моменту порушення провадження у справі.

Відповідач у справі-власник активів, який є підозрюваним у кримінальному провадженні, в якого виявлено такі активи, зобов’язаний довести суду обставини щодо наявності у нього права власності на активи, зазначені у позовній заяві прокурора; правомірності підстав виникнення у нього права власності на такі активи; правомірності походження майнових прав на блага, зокрема, грошові кошти, за рахунок яких відповідачем були набуті активи, зазначені у позовній заяві прокурора.

Рішення суду про стягнення активів може бути оскаржено в апеляційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. Рішення цього суду є остаточним та оскарженню не підлягає.

Також у Кримінальному процесуальному кодексі встановлюється, що прокурор, слідчий за погодженням з прокурором звертається до слідчого судді з клопотанням про арешт коштів у готівковій та безготівковій формі в національній та іноземних валютах, цінних паперів, платіжних документів, банківських металів та дорогоцінного каміння, щодо яких існує розумний сумнів стосовно законності підстав їх набуття, з метою забезпечення стягнення таких активів у дохід держави у випадку їх виявлення під час кримінального провадження корупційних злочинів щодо особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, якщо їх власник є номінальним через існування достатніх підстав вважати, що підозрюваний, який знаходиться у розшуку, може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню прав власника на розпорядження чи користування такими активами; їх власником є підозрюваний, який знаходиться у розшуку.