Степан Барна розповів, як наступного року вирішуватимуть глобальні для Тернопільщини проблеми

Цього року Тернопільська область отримала значні кошти завдяки проведенню реформи з децентралізації. Це дало поштовх до запровадження ряду новацій, які зараз переймають інші регіони України. Про ефект від реформи та загалом про те, яким видався 2016 рік для Тернопільщини спілкуємося з головою Тернопільської облдержадміністрації Степаном Барною.

«Раніше про такі суми можна було лише мріяти»

– Тернопільщина є лідером з кількості об’єднаних громад. Що виграли від цього самі громади?

– Зараз в громад з’явилися колосальні ресурси, зросли доходи. Якщо раніше середній дохід на одну людину в громаді складав 147 грн, то після об’єднання – понад 700 грн. Доходи зросли більш як в 4 рази.

Із зміною правил гри з’явилася більша зацікавленість, з’явився господар. Раніше Шумщина у нас була найдепресивнішим районом. Із створенням Шумської громади, до якої увійшли понад 20 сіл, вони отримали субвенцію у розмірі майже 16 млн грн. За рік часу Шумський район освоїв 25 млн грн лише державних коштів. Коли раніше будь-який район отримував такі суми за рік?! Це субвенції, кошти Фонду регіонального розвитку і кошти на соціально-економічний розвиток. Окремо Шумськ залучив кошти світових та європейський донорів. Це приклад ефективної роботи.

Громади отримали зацікавленість для наведення порядку. Держава надала можливість отримувати 100% доходів від сплати за оренду землі. Ці кошти не йдуть в державний чи обласний бюджет, а громадам. Хочете мати кошти на будівництво доріг, освітлення, реконструкцію приміщень соціальної сфери – наведіть лад з орендою за землю.

В області за рік створено понад 5,5 тис нових робочих місць. Це і реєстрація нових суб`єктів господарювання. А частково – власне за рахунок легалізації. Бо раніше в магазинах по селах наймані працівники працювали нелегально. Всі це бачили, але не було зацікавленості це виявляти. Тепер 60% від податку з доходів фізичних осіб іде громаді. І голова громади уже не просто ставить питання про легалізацію, але й про підняття офіційного рівня зарплати. Бо від цього залежать наповнення бюджету громади.

Тернопільська область і надалі лишається лідером зі створення громад. Спочатку було створено 26, наприкінці року утворили ще 10. Це свідчення того, що реформа успішна. Адже ніхто б не створював громад, якби це було невигідно.

– Чи отримали громади усі кошти, обіцяні державою?

– 141,5 млн грн державної субвенції передбачили для 26 громад області цього року. Проблем з виділенням коштів немає, з травня кошти на казначейських рахунках громад вже були. Але є проблеми з освоєнням. Наразі освоєно 70% коштів. Причини цього різні.

Наприклад, в одній громаді голова громади склав повноваження через стан здоров’я, згодом помер. Секретар громади теж склав повноваження. Допоки обрали нового, вже затягнули із втіленням проектів.

В іншій - головою обрали чоловіка, який мав серозні проблеми з алкоголем. Процедура відкликання голови громади складніша, тут його не звільниш як чиновника, який не справляється. Добре, що виправився, взявся до справи. Але, як не крути, півроку дана громада кошти не освоювала.

У частині громад виявили «не чисті на руку» люди. Вони тягнули, переробляли проекти, але ми змусили всі проекти провести через систему державних закупівель «Прозоро» і зламали корупційні схеми. До речі, з початку запровадження системи ми на Тернопільщині зекономили 15,5 млн грн державних коштів.

Зараз в області у громадах реалізовується 194 проекти. Здебільшого це реконструкція доріг, будівництво та ремонти закладів соціальної сфери, заходи з енергоефективності, створення центрів адміністративних послуг тощо.

Держава надала всім рівні можливість. Де треба було допомогти – ми допомагаємо, є комунікація. Але є такі громади, як Шумська, Байківецька, Великогаївська, які кошти освоїли на 100%, а є такі, яким ще варто повчитися у названих громад.

Водночас є новації, які зараз в Тернопільщини переймають інші регіони України. Зокрема, ми запровадили унікальну в Україні практику створення в громадах поліцейських станцій та місцевих пожежних команд. Щоб послуги стали більш доступні і оперативні.

Скажімо, жителі Вишнівця працювали у Збаразькому райвідділі, щодня добиралися 30 км на роботу. Тепер створено поліцейську станцію у Вишнівецькій громаді. Громада надала приміщення і створила умови, поліція – робочі місця і надала заробітну плату. Від такої співпраці виграли усі. Поліцейські тепер оперативніше реагують, а працівникам не потрібно вже витрачати більше часу на добирання на роботу. Аналогічна ситуація і з місцевими пожежними командами, створеними при громадах.

Загалом  в області діє вже 13 поліцейських станцій, цього року створено 4 місцеві пожежні пости або пожежні команди.

Цього року в ремонт доріг було вкладено близько 200 млн грн / УНІАН

«Тернопільщина стане пріоритетною в питанні ремонту магістральних доріг»

– Збільшення фінансового ресурсу відбилося на покращенні доріг області?

– Цього року в ремонт доріг було вкладено близько 200 млн грн. Це не надто велика сума, щоб відчути результат в глобальному сенсі. Однак почалися роботи у віддалених селах, де люди взагалі забули, коли в них востаннє хтось ремонтував дорожнє полотно. В цьому є певний позитив.

Хоча, на мою думку, стратегічно слід в першу чергу ремонтувати магістральні дороги. І в цьому я отримав підтримку від Прем’єр міністра, який недавно приїжджав на Тернопільщину. Зокрема, на трасу Тернопіль-Львів виділено 150 млн грн. Зрозуміло, що зимою немає сенсу проводити ремонт - ми просто неефективно використаємо кошти. Наразі роботи призупинені. Це моя принципова позиція: нікому не потрібен «цирк», коли асфальт кидають в болото.

Також буде профінансовано завершення дороги Тернопіль-Дубно, яка створює північний коридор. Президент України Петро Порошенко під час останнього приїзду пообіцяв, що наступного року Тернопільщина буде пріоритетом у питанні будівництва доріг на Західній Україні. Адже 2 роки ми були свідками, як динамічно розвивалися в даному напрямку Львівська та Івано-Франківська області. Тепер настав час Тернопільської області. Зокрема, ще одним пріоритетом стане напрямок Тернопіль-Івано-Франківськ.

Тим паче, що у нас перевиконання по митних зборах на 103 млн грн. Ми розраховували, що 50% від понадпланових надходжень нам залишать для ремонту доріг, як це зробили, скажімо, в Львівській області. На жаль, мою аналогічну пропозицію не підтримав тодішній Прем’єр Арсеній Яценюк. Хоча справедливо було б, щоб умови були однакові для всіх.

За словами Барни, в Теребовлі та Чорткові військові частини будуть функціонувати / прес-служба ТОДА

– На скільки відповідають дійсності чутки про те, що наступного року в рамках територіальної реформи на Тернопільщині залишиться лише 3 райони?

– Це дезінформація. Насправді, попередньо мова йшла про три госпітальні округи. І, напевно, їх буде більше,  ніж три, ми розраховуємо їх створити 5. Центрами госпітальних округів стануть ті райцентри, які найбільш готові за медоснащенням та фахівцями. Ми повинні розуміти, що в кожному з 17-ти районів центр із дорогою сучасною технікою не поставиш, адже мова йде про десятки мільйонів гривень вкладень.

Приємно, що держава долучається до фінансування третинного рівня медицини. За минулий рік ми відремонтували  Перинатальний центр, наразі вклали 20 млн грн у створення кардіоцентру при обласній університетській лікарні. Наступного року, маю надію, тут буде зроблена перша операція на відкритому серці. Ми порахували, що орієнтовно 700 жителів Тернопільщини із серцевою недостатністю вмирає через те, що не отримали вчасно медичні послуги. Бо їм з села треба їхати до Львова чи до Києва. І коли ми створюємо госпітальні округи, то ми наближаємо медичні послуги до людей. На лікування вже не треба буде їхати в Тернопіль. Це можна буде зробити, скажімо, в Чорткові, Кременці, Бережанах.

– Як просувається робота щодо відновлення військових частин на Тернопільщині?

– В Теребовлі та Чорткові військові частини будуть функціонувати. Зараз підводяться комунікації, ведуться попередні будівельні роботи. Не всі цифри можу зараз озвучити, бо є певні вимоги щодо інформації у сфері оборони. Але ці частини будуть заповнені тоді, коли наші воїни повернуться із зони АТО. Зараз дві третини військовослужбовців перебувають на сході України. Але коли вони повернуться, їх вже буде де розмістити. Будуть казарми, будуть гаражі для техніки. Ми очікуємо, що на ці цілі Міністерство оборони скерує близько 40 млн грн.

«Туристичний сезон розпочнеться вже у січні»

– Чи вдалося навести лад в сфері надрокористування і припинити нелегальну розробку кар’єрів?

– Всі питання, які стосуються легалізації, зараз оперативно приймаються обласною радою. Попереднє скликання ці питання блокувало з корисливих мотивів. Зараз уже не має жодних штучних перепон щодо отримання необхідних дозволів. Також результат дала робота правоохоронних органів. Як наслідок - за 11 місяців суттєво зросли надходження за використання надр –  на 6 млн грн, показник зростання склав 31%.

– Чи задоволені результатом започаткованих цьогоріч свят замків? Що ще планується робити для того, щоб збільшити потік туристів на Тернопільщину?

–  Ми дещо переглянули концепцію. Я вважаю, що запізно починати туристичний сезон аж у травні. Адже Тернопільщина туристично приваблива протягом усього року. Скажімо, 2 млн паломників відвідують Марійський духовний центр у Зарваниці та Почаївську лавру впродовж цілого року.

У 2017 році ми почнемо сезон на Старий новий рік у с.Горошова, Заліщицького району - де щороку відбувається костюмоване конкурсне шоу, на яке приїжджають навіть жителі сусідніх областей.

Приємно, що держава підтримує нас із ініціативою збереження та реконструкції замків, і завдяки цьому протягом останніх двох років нам вдалося зробити багато робіт у Збаразькому замку, що входить до Національного заповідника, на суму понад 9,5 млн грн. Наступного року для збереження та консервації замкових споруд буде отримано ще 20 млн грн. Водночас ми вкладаємо і кошти громад. Скажімо, реконструкція ратуші в Бучачі та Коропецького палацу здійснюється за рахунок місцевих бюджетів.

Завдяки святам замків ми не лише привернули увагу до них всієї України, але й дали сигнал місцевим громадам, що в них під боком є об’єкти, які за рахунок залучення туристів можуть приносити дохід. Тільки пам’ятки треба привести до ладу: перестати там смітити, забезпечити хоч мінімальну інфраструктуру.  І це вже почали робити. Тобто ці свята звелися не просто до одноденної концертної програми, вони дали поштовх для згуртування місцевого населення. Люди тепер по-іншому дивляться на те, що у їх населеному пункті є середньовічна архітектурна пам’ятка. Звичайоно, будемо влаштовувати свята замків і надалі – але, думаю, розмежуємо їх за рівнями: обласного, районного, сільського значення. Адже їх у нас понад три десятки – і увага потрібна кожному з них.

Також звертаємо увагу на під’їзні шляхи до туристично-привабливих об’єктів. Адже мало мати печеру Кришталеву, якщо до неї нема дороги. Наступного року у планах зробити дороги до Кришталевої, до печери Вертеба, до руїн фортеці в Кременці. Там також треба зробити освітлення. 

«Для утилізації сміття буде створено спеціальні окружні центри»

– Після проблем із вивозом сміття у Львова, всі пригадали сміттєвий колапс у Тернополі, який мав місце у 2009 році. Що робиться для того, щоб щось подібне не повторилося? Адже щодо експлуатації Малашівського сміттєзвалища екологи мають суттєві зауваження через те, що поруч розташований водозабір, звідки вода постачається у Тернопіль.

– Малашівське сміттєзвалище – це серйозна проблема. Ми не можемо його просто закрити. Бо сюди десятки років звозили сміття з Тернополя. І постає питання  утримання цього звалища та консервації величезного масиву сміття. Самі Малашівці з цим не справляться.

Водночас в області ми маємо понад 600 несертифікованих сміттєзвалищ. Наступного року плануємо створити 5-6 окружних центрів, які будуть займатися утилізацією сміття. За рахунок місцевих бюджетів плануємо купувати сміттє-сортувальні лінії, переробні комплекси. І однозначно, що доведеться сертифіковувати звалища.

У 2009 році, коли в Тернополі була сміттєва криза, розробили проект щодо створення сміттєзвалища в Миролюбівці. Було зроблено котел, його обшили резиною зсередини, це все показали перед телекамерами. А сьогодні там «жаби квакають». Будемо думати, як використати цей полігон: чи для потреб району, чи для потреб Тернополя.

Водночас обласний центр повинен сам виробити стратегію щодо вирішення цього питання.

Що стосується облдержадміністрації, то я перший серед голів області (хоча на цій посаді був і однопартієць нинішнього міського голови) підписав розпорядження про передачу земельної ділянки під Малашівським сміттєзвалищем в користування комунальному підприємству Тернопільської міської ради. Щоб місто взяло на себе зобов’язання із впорядкування даного полігону. Тернопіль повинен вирішувати і другу проблему – залучення потенційного інвестора, який буде не лише займатися переробкою новодоставленого сміття, а й того, яке там вже роками перебуває.  Адже проблема достатньо серйозна і її потрібно вирішувати.

Барна: обсяг іноземних інвестицій зріс за рік більш як у 2 рази / прес-служба ТОДА

 – На скільки Тернопільщина є привабливою для інвесторів?

– Відповіддю на це питання є те, що обсяг іноземних інвестицій зріс за рік більш як у 2 рази. За динамікою у цій сфері ми зараз на 4 місці в Україні.  От що значить не створювати проблем бізнесу, дати можливість спокійно працювати.

Скажімо, підприємство з польським капіталом «Мікоген», яке виробляє компост для вирощування печериць, уже нормально функціонує. Кримінальне провадження, яке тривалий час тягнулося, закрито. Зараз там працює 168 осіб, середня зарплата у них – 5,9 тис. грн. Я неодноразово заявляв, що Тернопільщина готова створювати умови для підприємців. І це доводжу на справі.

У Чорткові в березні компанія «Сумітомо» купила приміщення «Агромашу» і відкрила там філію заводу «Борднетце». Можна порівняти руїни, які були, і нове підприємство, в яке загалом буде вкладено 12,5 млн євро. Цьогоріч тут створено 500 робочих місць, наступного року буде 1,5 тис.

Крім того ми ще маємо своїх внутрішніх інвесторів. Наприклад, Крижовачука (Олег Крижовачук, директор ТОВ «Україна» – УНІАН), який вклав більше 120 млн грн в проект будівництва фруктосховища, Гадза (Петро Гадз, власник агрофірми «Гадз» - УНІАН) – 300 млн грн в закладку саду площею понад 1 тис га і будівництво фруктосховища на 8 тис т, Пилипіва (Микола Пилипів, керівник ПАП «Аркадія - УНІАН) –  фруктосховище на 2 тис т. Це все створює робочі місця. Аграрії Тернопільщини розбудовуються, завдяки інвесторам у нас зростають доходи громадян і все це дає підстави з оптимізмом дивитися в майбутнє.

Тож, вважаю, що рік був цілком вдалим для нашого краю. Були певні труднощі, але крок за кроком ми їх долаємо і впевнено рухаємося вперед.

Андрій Вацик

УНІАН в Google News