Іноземцям-учасникам АТО хочуть спростити отримання українського громадянства / УНИАН

Про це він заявив на круглому столі щодо правового статусу іноземців, які брали участь у захисті територіальної цілісності України.

Петренко заявив, що проблема невизначеності правового статусу в Україні стосується насамперед громадян Росії та Білорусії, яких при поверненні додому чекає в’язниця, оскільки закони цих країн розцінюють їх участь в АТО як військове найманство. Деякі з них, за словами депутата, опинились у безвихідній ситуації – у них закінчується або вже закінчився термін дії закордонного паспорта, а повернутися на батьківщину для отримання нового вони не можуть.

Іншою проблемою є те, що Державна міграційна служба вимагає від іноземців, що претендують на українське громадянство, довідку з країни їхнього походження про непритягнення їх до відповідальності за тяжкі й особливо тяжкі злочини, що у випадку з учасниками АТО робить неможливим отримання ними українського громадянства.

Відео дня

Читайте такожПрезидент спростив процедуру надання громадянства України іноземцям, які служать в ЗСУ

Петренко зауважив, що законопроект № 3433, який був зареєстрований у парламенті ще в листопаді 2015 року, нарешті вирішить проблеми з наданням українського громадянства іноземцям-учасникам АТО: «Він уже пройшов узгодження профільним та іншими комітетами парламенту й готовий до винесення на розгляд парламенту в першому читанні. Сподіваємося, що на одній із найближчих Погоджувальних рад він буде включений до порядку денного, проголосований і підписаний президентом».

Також нардеп зауважив, що іноземців, які воювали на стороні України, не більше 300–400: «Це небагато для держави, особливо враховуючи те, що щороку громадянство отримують набагато більше іноземців і не завжди в рамках закону, і не завжди без корупції».

У свою чергу, представник Української Гельсінської групи з прав людини Борис Захаров зауважив, що реформування потребує не лише міграційне законодавство, а й сама Державна міграційна служба, оскільки на сьогодні вона не зважає на аргументи політичних біженців із Росії щодо переслідувань, які їх очікують на батьківщині.

«Потрібно ввести заборону на екстрадицію до Росії. На сьогодні, на жаль, Служба безпеки, Генпрокуратура та Держміграційна служба в цьому питанні співпрацюють із ФСБ. Тому потрібно реформувати й законодавство стосовно політичних біженців», - зазначив Захаров.

Цю точку зору поділяє й заступник голови секретаріату уповноваженого Верховної Ради з прав людини Олена Смірнова. Вона також розкритикувала політику, яку ДМС проводить стосовно політичних біженців із Росії: «В ДМС кажуть (громадянам Росії, коли відмовляють у політичному притулку в Україні - УНІАН), що Росія – демократична країна, тому я не розумію, на кого ця служба працює».

Смірнова додала, що в уповноваженого з прав людини підтримують цей законопроект, але вважають, що захисту від переслідування потребують й іноземці, які були учасниками Майдану і які можуть за це зазнати переслідувань вдома.