"Регіонали пропонували нам компроміс: уряд Азарова буде усунуто, за це ми маємо відмовитися від протесту"

Міліцією керували народні депутати від ПР – віддавали вказівки бійцям “Беркуту”, і ті їх слухняно виконували... День гніву перенесли на 19 травня...

Минулими вихідними по Україні прокотилася хвиля акцій під назвою “День гніву”. Протести виявилися не такими численними, як того очікували організатори, проте доволі “видовищними” – Беркут бився з мітингувальниками, а деяких учасників акції правоохоронці затримали за… нецензурну лайку.

У столиці основні події відбувалися на території Маріїнського парку, куди громадян не пропускали, з мотивацією, що у парку проходять “якісь заходи”. Сотні беркутівців, міліціянтів і “людей у цивільному” робили все можливе, щоб завадити українцям гніватися. Після мітингу учасники акції намагалися підійти до будинку ВР, аби встановити намети – громадські приймальні народних депутатів. Бійці “Беркуту” перешкоджали цьому. Внаслідок чого й сталася бійка між учасниками акції та правоохоронцями. Протестувальникам так і не вдалося встановити жодного намету. А беркутівці таки затримали кількох учасників акції «День гніву» і відправили до “автозаків” (автомобілі для перевезення ув’язнених).

– До початку акції нас повідомили працівники міліції, що вони не дадуть нам ані встановити сцену, ані використати звукопідсилювальну техніку, – розповідає координатор громадської організації «Спільна справа», організатор акції протесту “День гніву” Олександр Данилюк. – Тільки ми взяли намети й зайшли до парку, одразу кілька сотень беркутівців оточили людей, нічого не пояснюючи, в абсолютно протиправний спосіб стали перешкоджати не те, що встановленню намету, а взагалі пересуванню людей через парк. Міліціянти почали розбивати людей на сектори. Причому зрозуміло, що від початку було визначено перелік осіб (а це були здебільшого наші київські активісти), яких потрібно було затримати… Що було найцинічніше, це те, що співробітниками міліції керували народні депутати від ПР. Спочатку ми не ідентифікували нардепа Пеклушенка. Ми думали, що він співробітник міліції в цивільному. А потім Волинець сказав, що це Пеклушенко. Ми бачили також Тедеєва і ще кількох нардепів від ПР, які конкретно віддавали вказівки бійцям спецпідрозділу “Беркут”, і вони ці вказівки виконували.

– Я захищав депутата Волинця, коли він заносив намет як свою громадську приймальню, – розповідає один з затриманих, представник громадського руху “Спільна справа” Сергій Тищенко. – До нього почали чіплятися, нас оточили в “коробочку” в декілька рядів і почали виносити за межі натовпу. Одна жінка потрапила до лікарні. Їй вивихнули ногу, плече. Ще в одного учасника надірвані зв’язки на нозі, він не може ходити.

Як розповідають затримані, міліція інкримінує їм нецензурну лайку.

– У мене в адмінпротоколі чомусь не зазначено “злісна непокора працівникам міліції”, а зазначена стаття “нецензурна лайка в громадських місцях”, – розповідає Сергій.

– Ви справді нецензурно висловлювалися? – цікавимося у нього.

– Лайки з мого боку не було. Більше того, коли ми зверталися до “Беркуту” під час оточення Волинця, мовляв, це народний депутат, що ви робите, то чули на свою адресу нецензурну лайку, якого “милого”, м’яко кажучи, ви сюди несете, якого дідька ви сюди прийшли тощо.

– І як з вами поводилися під час затримання?

– Як з нами можна поводитися? Ми для них ніхто. Ми – бидло: сидеть, ремень отдай і т. д. Єдине, коли в “автозак” піднялися депутати, нам передали воду. Щодо адмінпротоколу про нецензурну лайку, я його не підписав, а на звороті написав, що це не відповідає дійсності. І по сьогодні я не маю жодної повістки до суду.

Олександр Данилюк

– Там сиділи пацани років по 20, без шоломів. Було абсолютно видно, що їм соромно за всі ці речі, в яких вони брали участь, – розповідає Данилюк. – Що кумедно, при цьому вони грали “в міста”. Не знаю, навіщо мене посадили саме з ними. Можливо, вони боялися, що я втечу з автозаку. І вирішили, щоб за мною приглядали 50 беркутівців.

Данилюка обвинувачують в порушенні правил проведення мирних зібрань, відповідно до ст.185-1 Кодексу про адміністративні правопорушення.

Олександр не виключає, що його заарештують. Каже, якщо таке станеться, рішення про подальші акції протесту прийматиме оперативний штаб.

– “Спільна справа” – це не тільки Данилюк, – зазначає Сергій Тищенко. – Навіть якщо його сьогодні заарештують, завтра мене, навіть якщо буде весь актив заарештовано… спільна справа – це не тільки ми, а весь народ України, який не байдужий до своєї долі й майбутнього.

У ЦГЗ ГУ МВС України в м. Києві, у свою чергу, зазначають, що дії затриманих “межують з хуліганством та непокорою працівникам міліції”. Правоохоронці також рапортували, що під час сутички постраждав один міліціонер, якого госпіталізували.

А начальник ЦГЗ ГУ МВС України в м. Києві Володимир Поліщук заявив, що Окружний адміністративний суд Києва заборонив встановлювати біля будівлі ВР намети й тому бійці “Беркуту” діяли відповідно до своїх функціональних обов’язків.

– Мені інкримінують, що я проводив акцію всупереч забороні суду. Наголошую, що я не був ознайомлений державним виконавцем в установленому законом порядку, – запевняє Данилюк. – Крім того, у нас є інші заявки, у рамках яких ми мали право там перебувати в будь-якому випадку. Зокрема, це заявка народного депутата Гримчака, у рамках якої ми проводили акцію… До речі, у судовому рішенні, копію якого я бачив, немає мотивувальної частини, вони не пояснюють, чим керувався суддя, коли ухвалював це рішення.

Ми також зателефонували Юрію Гримчаку, щоб дізнатися його версію того, що відбувалося під час “Дня гніву” в Києві.

– Співробітники міліції забороняли людям заходити до Маріїнського парку, бо, мовляв, є заборона на проведення мітингу, заявка на який подавалася, і є заборона для народних депутатів Парубія, Стецьківа і Павловського щодо пронесення звукопідсилювальної апаратури. Але справа в тому, що я в п’ятницю 13-го подав заявку, де зазначено, що я зустрічатимуся з людьми, встановлюватиму намети і протягом місяця збираюся проводити безстрокову акцію. Коли ми проносили генератор у парі з паном Катеринчуком, судовий виконавець зачитав нам рішення суду. Катеринчук питає: а тут є Парубій? Немає. Є Стецьків? Немає. Є Павловський? Немає. Вони-то були, але стояли далі. Запитую: до мене як до народного депутата Гримчака Юрія Миколайовича є претензії, мені суд забороняє ставити сценічне обладнання, звукопідсилювальну апаратуру? Судовий виконавець каже: ви не згадуєтесь у рішенні суду, до вас це ніякого відношення не має. Ця розмова є на відеозаписі. Після цього ми поставили апаратуру. І спробували поставити сценічне обладнання. Почалося перешкоджання з боку міліції людям, які це несли. Я спробував взяти все на себе, бо мене начебто не можна зупиняти. І тоді хлопці в цивільному кинулися й почали відбирати це в мене…

Організатори “Дня гніву” розповідають, що до них виходили представники Партії регіонів, які запропонували “компромісний варіант” – мовляв, буде усунено уряд Азарова в повному складі, а вони натомість відмовляються від продовження своєї акції.

– Нас, безумовно, дуже тішить така перспектива. Для нас – це певна перемога, – зазначає Данилюк. – Але від своєї акції і вимог ми відмовлятися не будемо. Ми розуміємо, що в суперпрезидентській державі, якій ми сьогодні перебуваємо, насправді все залежить від президента і від більшості у ВР.

Нагадаємо, вимоги учасників “Дня гніву” – це негайні перевибори президента і Верховної Ради.

– Ситуація в Маріїнському парку в “День гніву” показала: те, що відбувалося 9 травня у Львові – це була абсолютно чітка брутальна провокація, – наголошує Данилюк. – У міліції, як ми бачимо, є можливість задіювати силу. Ми бачимо, що вони могли у Львові спокійно зробити все, щоб не було ніяких бійок.

За словами організаторів, у регіонах “День гніву” пройшов спокійно. Найбільш численні акції спостерігалися в Харкові і Дніпропетровську. Десь по півсотні українців вийшли публічно гніватися в Донецьку й Луганську, там вимагати переобрати президента, відправити у відставку уряд, розпустити Верховну Раду та скасувати Податковий кодекс. До речі, лацкани піджаків учасників акції у Луганську прикрашали фіалкового кольору банти. За словами одного з організаторів акції, це був символ початку «фіалкової» революції. Кілька сотень протестувальників зібралися в райцентрах Луганщини Старобільську та Лисичанську. А ось Західна Україна виявилася найменш активною.

– Коли влада сьогодні каже, що на акції було небагато людей, треба розуміти, що ті, хто пробилися, зробили це тільки за допомогою народних депутатів або через те, що знаходили можливості обійти кордони міліції, – зазначає організатор “Дня гніву”. – Та тисяча чи півтори, які зібралися в Києві, – це просто герої, котрі долали перешкоди, що їм чинилися.

Учасники “Дня гніву” призупинили свою акцію протесту до 19 травня. Того дня вони обіцяють об’єднатися з іншою опозиційною акцією – Весняним маршем протесту в рамках Всеукраїнської громадянської акції «Вперед» і разом сказати своє ні президенту і Верховній Раді. Організатори протестів не виключають, що влада знову чинитиме їм опір, руками міліцянтів, звісно. Але вони впевнені, що звичайних українців, яким небайдужа їхня доля і доля країни, вийде набагато більше.

Яна Солнцева

Фото УНІАН

УНІАН в Google News