Парламент Грузії 23 грудня обговорив нову Концепцію національної безпеки, яка замінила прийняту в липні 2005 року концепцію, повідомляє сайт Грузія-онлайн.

У новій концепції основні зміни пов'язані з Росією, щоб, як заявив депутатам заступник секретаря Ради національної безпеки, були б відображені ті «змінені реалії», які з'явилися після серпневої війни 2008 року. За його словами, в ході роботи над концепцією враховувалися і ті відгуки, які країна отримала від західних партнерів.

Серед головних загроз і викликів Грузії названо «окупація територій Грузії» Росією, «ризик нової військової агресії з боку Російської Федерації», і «організовані Росією з окупованих територій терористичні акти».

У попередній концепції, яка була прийнята за три роки до серпневої війни 2008 року, зазначалося, що «можливість відкритої військової агресії проти Грузії мала, але збройні порушення кордону та вторгнення на територію країни з боку державних і недержавних акторів реальні». У робочій версії нової концепції, яка була опублікована вперше на початку року, не були згадані «організовані Росією з окупованих територій терористичні акти».

Згідно з новою Концепцією національної безпеки, «після окупації Російською Федерацією Абхазії і Цхінвальського регіону ці території РФ використовує для підбору і підготовки терористів, з метою здійснення терористичних актів на території Грузії».

У концепції зазначається, що «головною метою» Російської Федерації є «перетворення Грузії в державу, яка не відбулася», створення перешкод у реалізації її європейського та євроатлантичного вибору і «повернення Грузії на російську орбіту примусовим шляхом».

«У серпні 2008 року остаточною метою військової агресії з боку Російської Федерації було не лише окупація територій Грузії або / і міжнародне визнання маріонеткових режимів, а зміна зовнішньополітичного курсу Грузії або / і насильницька зміна демократично обраної влади, оскільки як незалежна і демократична Грузія сприймається як істотна загроза правлячою політичною елітою Російської Федерації».

Відсутність міжнародних місій в Абхазії і Південній Осетії, збільшення російських військових сил у цих регіонах і невиконання зобов'язань, взятих за угодою від 12 серпня 2008 року про припинення вогню, поряд з відмовою Москви відповісти аналогічними діями на обіцянку Грузії про незастосування сили, «представляють собою плацдарм для можливої ​​чергової військової агресії».

Проте в документі також говориться, що виражена Грузії «міжнародна підтримка», а також присутність на контрольованій Грузією території Місії спостерігачів ЄС «є значним стримуючим фактором цього ризику».

В окремому розділі концепції «Основні напрями політики безпеки Грузії» обговорюються відносини Грузії з Росією. У ній говориться, що Грузія бажає мати з Росією «грунтовані на принципах добросусідства і рівноправності відносини». Проте в документі також говориться, що це «не станеться без поваги Російською Федерацією суверенітету та територіальної цілісності Грузії і без початку процесу деокупації».

«Грузія за те, щоб Російська Федерація перетворилася на стабільну демократичну країну», - йдеться в концепції.

У документі згадуються також і стосунки з Північним Кавказом в тій частині, в якій обговорюються відносини з Росією. У ній говориться, що «для Грузії особливе значення має сформування середовища співпраці та миру в Північнокавказькому регіоні Російської Федерації».

«Грузія усвідомлює необхідність поглиблення і розвитку відносин з народами Північного Кавказу, які сприятимуть підвищенню інформованості населення про цілі та політичний курс Грузії», - йдеться в документі.

Інші загрози, ризики та виклики

Крім російського фактора, у документі також йдеться про можливе перекидання конфліктів з сусідніх країн, що «є загрозою, яка стоїть перед Грузією». У цьому контексті документ згадує Нагірно-Карабахський конфлікт між Вірменією і Азербайджаном і називає його «викликом». «Відновлення збройного протистояння між цими країнами послабить безпеку всіх трьох країн Південного Кавказу і сприятиме зростанню політичного впливу Російської Федерації у всьому регіоні», - йдеться в концепції.

У тій частині, яка стосується конфліктів на Кавказі, документ заявляє, що Росія намагається інспірувати негативні настрої серед населення Північнокавказького регіону.

У документі говориться, що відсутність контролю на державному кордоні Грузії з Росією на абхазькій і південноосетинському ділянках кордону заважає врегулюванню проблеми транснаціональної злочинності.

Порушення фундаментальних прав насильно переміщеного з окупованих територій населення оцінюється в документі, як «важливий виклик». У документі говориться, що забезпечення безпечного та гідного повернення цього населення, відновлення їх прав на майно є одним із пріоритетів грузинської держави.

Серед викликів національній безпеці документ також називає сталий економічний розвиток, тероризм, кібербезпеку, енергетичну безпеку, екологію, організовану транснаціональну злочинність, демографію, інтеграції етнічних меншин в політичну, економічну та соціальне життя країни шляхом поглиблення знання грузинської мови, а також захист пам'яток історичної та культурної спадщини.

Депутати від Християнсько-демократичного руху закликали підкреслити особливу роль Грузинської Православної Церкви з точки зору захисту грузинської ідентичності та історичної та культурної спадщини Грузії.

Євроатлантична інтеграція

У документі окрема глава присвячується інтеграції Грузії в НАТО і Євросоюз. Згідно з концепцією, це є «одним з найголовніших пріоритетів» зовнішньої політики та національної безпеки країни.

У документі також говориться, що «поетапна інтеграція» Грузії в Євросоюз є «одним з найважливіших напрямів» економічного і політичного розвитку країни.

Грузія вітає політику залучення ЄС щодо Росії, проте також зазначає, що «така політика буде успішною тільки в тому випадку», якщо вона буде сприяти формуванню такої зовнішньої політики Російської Федерації, метою якої буде повага суверенітету сусідів. Концепція також підкреслює значення того, що ЄС, як посередник російсько-грузинського угоди про припинення вогню, підписаного в серпні 2008 року, чинив ефективний вплив на Російську Федерацію, щоб вона в повній мірі виконувала взяті нею зобов'язання.

Південний Кавказ

Відносинам Грузії зі своїми сусідами в Південному Кавказі, в частині «Основних напрямів політики безпеки Грузії» приділяється окремий розділ.

Аналогічно попередній концепції, і в новому документі також відносини з Азербайджаном називаються «стратегічними».

Відносини з Вірменією в документі оцінюються, як «тісне партнерство».

Стратегічне партнерство з США

Згідно з документом, «Грузія поглиблює стратегічне партнерство» з Сполученими Штатами Америки відповідно до принципів, відображених у Хартії стратегічного партнерства між США і Грузією, яка була підписана в січні 2009 року. Концепція наголошує значення підтримки США в питанні «деокупації» територій Грузії, а також значення допомоги США в справі розвитку демократичних інститутів Грузії.

«Обороноздатність Грузії істотно зросла за допомогою програм допомоги, що надається Сполученими Штатами, - йдеться в документі. - Грузія зацікавлена ​​у ще більшому поглибленні співробітництва у цій сфері».

Інші партнери і сусіди

Щодо України в документі сказано, що «Грузія прагне максимально використовувати можливості стратегічного партнерства з Україною».

Туреччина в документі згадується, як «провідний регіональний партнер Грузії». Згідно з концепцією, поглиблення економічних відносин з Туреччиною, найбільшим торговим партнером Грузії, а також «здійснення енергетичних і транспортних або інших проектів має стратегічне значення для обох держав».

«Туреччина, як країна - член НАТО і один з лідерів регіону, також є важливим військовим партнером. Грузія надає великого значення подальшому розвитку відносин з Туреччиною у сфері оборони і безпеки», - йдеться в концепції.

Концепція окремо відзначає «активну співпрацю» з країнами Балтії, а також з країнами Східної і Центральної Європи, і крім того, «велике значення» співпраці з державами Скандинавії.

Згідно з документом, Грузія надає «велике значення» співпраці з Молдовою та Білоруссю і вітає їх участь у Східному партнерстві ЄС.

Згідно з документом, Грузія «приділяє велику увагу» розвитку тісного співробітництва з Казахстаном, Туркменією, Киргизією, Узбекистаном і Таджикистаном, особливо, у сферах економіки, транспорту та енергетики.

У концепції зазначається, що Грузія «надає великого значення розширенню політичного та економічного діалогу» з Китаєм, Японією, Південною Кореєю, Ізраїлем, державами Перської затоки, Канадою, Індією, Бразилією і Австралією. У документі підкреслюється значення продовження процесу встановлення дипломатичних відносин з країнами Латинської Америки і Карибського басейну.

Згідно з концепцією, ООН повинна виконувати «провідну роль» у справі врегулювання конфліктів і для цього, Грузія вважає важливим посилення ефективності ООН. Документ підкреслює також значення ОБСЄ і Ради Європи. ГУАМ (об'єднання Грузії, України, Азербайджану та Молдови) в документі згадується в контексті відносин Грузії з Азербайджаном і Україною. У концепції 2005 ГУАМ був згаданий в контексті співпраці в рамках Чорноморського регіону.