Західні експерти: довіра європейців до Януковича невисока, але Асоціацію з ним підпишуть – якщо він прийме рішення

УНІАН поставив чотири однакові запитання чотирьом відомим західним експертам про стратегію Європейського Союзу щодо України та помилок, яких Європа, можливо, припустилась цього року.  2013 увійде в історію відносин ЄС-Україна як рік непідписання ключової  Угоди про асоціацію.  Експерти також поділились своїми припущеннями про те, коли Угоду може бути підписано

Яких помилок припустився ЄС, не досягнувши того, аби Україна таки підписала Угоду про асоціацію?

Аманда Пол, експерт Центру європейської політики (Брюссель):  

По-перше, ЄС дуже зосередився на Угоді про асоціацію як технічному документі та ігнорував його геостратегічне і політичне значення.  По-друге, ЄС в останні кілька років занадто зосередив увагу на Юлії Тимошенко, часом ігноруючи все інше.  І, по-третє, ЄС ігнорував фінансовий аспект процесу – хоча українці попереджали вже якийсь час, що їм економічно важко, а ЄС оперативно не реагував.  Ну, й нарешті, ЄС не говорив одним голосом, а різноголоссям – що, в принципі, типово для нього.

Сванте Корнел (Швеція), експерт з пострадянського простору, Університет Джона Гопкінса (США):

ЄС припустився помилок в аналізі поведінки українського уряду, а також геополітичних розрахунках. ЄС недооцінив економічний тиск Росії на Україну.  Але ще більшою помилкою було нерозуміння з боку ЄС природи українського уряду та президента Януковича.  Ставлення до них було, як до влади пересічної європейської країни, а найвище керівництво України часто перебуває під впливом приватних бізнес-інтересів.

Андрей Макаричев, професор Тартуського університету (Естонія):

Важко говорити про помилки ЄС, бо ситуація так швидко змінюється... Те, що нині, можливо, виглядає, як помилка, згодом може виявитись працездатною стратегією.  В результаті так званих помилок, Європа насправді побачила, наскільки сильним є проєвропейський рух в Україні.  Це ж насправді досягнення! Але справжньою помилкою було ставлення з боку ЄС до Януковича як до переговорно-спроможного політика, який піклується про інтереси країни. Бо ж в нього один інтерес – його влада. От цього ЄС якраз і недооцінив.

Мартін Сіг, радник з зовнішньої політики  фракції ХДС/ХСС у німецькому Бундестазі:

Я думаю, що ЄС натискав не та ті кнопки, на які мав натискати. Вони випустили з поля зору загальну стратегічну картину.  В українського керівництва не було іншого вибору, як пристати до пропозицій Росії.  ЄС цього не помітив. ЄС розпорошував свою увагу, дивлячись на десятиліття уперед і не був сконцентрований на миттєвих потребах України.

Яке враження на ЄС та ставлення його до України справив Євромайдан?

Аманда Пол:

Євромайдан – це фантастична річ.  Зсередини українського суспільства надійшов сигнал про бажання жити в суспільстві європейських цінностей.  Почавшись як реакція на непідписання Угоди про асоціацію, поступово Євромайдан змістив акценти на втому від нинішньої влади, на прагнення більшої свободи. І ЄС має серйозно оцінити Євромайдан у своїй майбутній політиці.

Сванте Корнел:

По-перше, сама Європа була здивована – наскільки справді привабливою є вона сама і, також, європейська ідея.  Еліти і пересічні люди старого континенту зрозуміли також, наскільки сильною є європейська складова в українській ідентичності.  Вплив Євромайдану  може не буде відчутним за рік чи два, але в довшій перспективі він змінить ставлення Європи до України.

Андрей Макаричев:

Я думаю, що після Євромайдану ЄС вже не зможе сказати – ми втомилися від України, нехай сама вирішує свої проблеми.  Ота відома «втома від України» на Заході вже не має права на існування ні з політичної, ні з моральної точок зору.  Відтак, Євромайдан – подія не київська і не українська, а всеєвропейська.

Мартін Сіг:

У багатьох аспектах картина, яка  виникла, турбувала. Зокрема, застосування сили чи спроби її застосування. З іншого боку, стало ясно зрозуміло, що дуже значна частина українського суспільства підтримує європейську інтеграцію.  Молоді й динамічні люди України вірять в європейське майбутнє своєї  країни.  Але також очевидною є криза державних інституцій в Україні. І це не може не хвилювати ЄС.

Чи довіряє ЄС вищому українському керівництву і чи може президент Янукович після московських угод повернутися спиною до Європи?

Аманда Пол:

Ну, довіра до президента Януковича в ЄС невисока.  Але часом і українці не довіряють одне одному – чому ЄС має тоді довіряти Януковичу? Не думаю, що він приведе Україну під російське крило – це неможливо, українське суспільство не дозволить йому зробити це.  Україна вибухне зсередини, якщо він захоче якогось союзу з Росією.  Але я думаю, що час Януковича вичерпується, Україна заслуговує на кращих лідерів.

Сванте Корнел:

Довіри немає. Пан Янукович опинився у важкій ситуації, в яку він сам потрапив.  Той жахливий стан економіки, в якій завів країну його уряд, зробив Україну вразливою. Вона має покладатися тепер на мільярди доларів закордонної допомоги – нині російської. Це – ціна відмови від реформування країни.  Але пристати на якийсь союз з Росією він теж не зможе, та й не захоче.  Якщо непідписання асоціації з ЄС викликало новий Майдан, то можна собі уявити, якою була б реакція на підписання угоди про приєднання до Митного Союзу.  Українці також не дозволять Януковичу правити залізною рукою.

Андрей Макаричев:

Янукович давно вже розвернувся спиною до Європи. Що стосується його зближення з Росією, то тут прості чорно-білі варіанти не спрацюють. Не факт, що, відвернувшись від ЄС, Янукович піде під Росію. Історія його стосунків з Кремлем дуже складна. В Кремлі сидять люди не злопам’ятні, але злі та з доброю пам’яттю.

Мартін Сіг:

Питання тут не в довірі чи недовірі ЄС до Януковича. Президент Янукович є законно обраним лідером України.  І ЄС повинен мати з ним справу, допоки він є легітимним президентом України, а він таким є.  А щодо того, чи піде Янукович під Росію – то тут питання в тому, чи ціла Україна готова рухатись в одному – східному – напрямку, і чи він у цьому зацікавлений. Тут я маю сумніви.

Чи буде Угода про асоціацію підписана швидко – можливо, на наступному саміті ЄС-Україна?

Аманда Пол:

Наскільки я розумію, Угоду треба підписати до 15-го травня, бо там деякі положення потребуватимуть нових переговорів. Але я б не поставила свої власні гроші на те, що Угоду буде підписано до травня наступного року.  Більш імовірно, що Угоду вже підписуватиме новий президент України.

Сванте Корнел:

Я – не оптиміст щодо швидкого підписання Угоди. Але підписання не відвернути – чи це буде зроблено цим президентом, чи наступним – це вже інше питання.

Андрей Макаричев:

Я дуже здивуюсь, якщо Угоду підпишуть за президента Януковича.

Мартін Сіг:

Тут має вирішити українське керівництво. ЄС дав чітко зрозуміти, що  ми готові підписати Угоду. Якщо українці вирішать, що це в їхніх інтересах – ЄС готовий підписати блискавично. І тут не повинно бути очікування наступного президента. Ми готові підписати з Януковичем  – і це має бути його рішення.

Ростислав Хотин, Брюссель

УНІАН в Google News