Десять днів тому на кримських вулицях з'явилися мовчазні бійці, прозвані журналістами за свою галантність «ввічливими людьми», які не мають жодних відзнак і досі офіційно не ідентифіковані, пише newtimes.ru.
Президент РФ Володимир Путін на прес-конференції 4 березня заявив: «Це були місцеві сили самооборони. Участь у їх підготовці ми не брали». Однак наявні в розпорядженні цих «сил» зброя і бойова техніка часто мають досить чітку національну приналежність. На прохання New Times фотографії з Криму проаналізували військові експерти, які попросили не називати їхніх прізвищ.
Тут все зрозуміло: перед нами позашляховик ГАЗ-2975 «Тигр» вартістю $60 тис., поставки якого здійснювалися виключно для російської армії. Більш того, на номерному знаку видно код військового автомобільного номера - 21 (Північно-Кавказький військовий округ).
Ще один, на думку експерта, доказ російської приналежності «ввічливих людей»: на «Тигрі» праворуч видно значок гвардійської дивізії, який, ймовірно, забули закамуфлювати. Сам «Тигр» - нова модель, вперше показана масовому глядачеві на ювілейному параді 9 травня 2005 року.
Перед нами снайперська гвинтівка, яку на перший погляд можна сплутати з югославською «Заставою». Однак це самозарядна модифікація Драгунова, причому судячи з ствольній коробці і пневматичному прикладу - новітня модифікація, офіційно надходила на озброєння тільки російським силовикам. Подібні приклади з'явилися на нових зразках в кінці 90-х років. Гвинтівка дозволяє вражати рухому ціль з першого пострілу на відстані до 800 метрів. Цікаво також, що ці «ввічливі люди» носять зброю не за російськими правилами, а швидше за натовськими стандартами. Наприклад, зброя направлена стволом вниз, а людина на задньому плані поклала ствол на лікоть, що, насамперед, характерно для американської і європейської армій. На думку експерта з ружию, це результат впровадження в окремих російських спецпідрозділах нових західних методик.
На знімку сота серія автомата Калашникова, сімейство АК 101-105. Це розробка 1994 року, найбільш відомий і поширений нині варіант автоматичної зброї. Виконаний із стеклонаполненного поліаміду, основи мушки й прицілу зроблені методом точного лиття. До недавнього часу така зброя проводилося виключно в Росії і українцям офіційно не поставлялося. У 2006 році право на ліцензійну збірку було продано Венесуелі, крім того, для переозброєння своїх армій ліцензії придбали уряду Індії та Індонезії. Хоча не можна виключати, що ці «калаші» могли потрапити в Україну нелегально. Крім того, на цьому знімку, незважаючи на відсутність шевронів і погонів, явно виділяється офіцер, який дивиться в кадр (праворуч від інших військових) - його можна впізнати по пістолету на стегні і рації на плечі, вважає експерт.
Це знову моделі сотої серії, хоча зліва, судячи за якісними обводами корпусу, більш сучасний зразок. У людини праворуч - прилад нічного бачення ПНВ-93.2 російського виробництва, який не входить у список штатного озброєння і використовується в російській армії відносно рідко - в основному спеціальними підрозділами.
На цьому фото - традиційна модель «Калашникова», відома як АК-74 калібру 5,45 мм. Дальність прямого пострілу - 440 метрів по грудній мішені. Зараз ці зразки знаходяться у відносно вільному продажу, тому цю модель можуть мати на озброєнні і російські військові, і українці.
У крайньої зліва людини в руках кулемет Калашникова: калібр 7.62, маса 7.5 кг, прийнятий на озброєння в 1969 році. Втім, судячи по сучасній формі приклада рамкового типу, це модернізований варіант, який активно використовується в сучасній російській армії. Але ексклюзивно російською цю модель вважати не можна.
