У статті, яка називається «ЄС дав Росії тиждень до того, як ввести нові санкції», опублікованій у французькій газеті Le Monde, Сесіль Дюкуртьє і Аллен Саллес повідомляють про те, що представники 28 країн-членів Європейського союзу, зібравшись на позачергове засідання у суботу 30 серпня в Брюсселі, вирішили доручити Єврокомісії в «екстреному порядку» вивчити «протягом тижня» пропозиції щодо нових економічних санкцій, згідно з підсумковим комюніке Європейської Ради.
Такі висновки, здається, не відповідали очікуванням багатьох лідерів країн-членів ЄС, які виступали протягом дня, говорячи про можливе досягнення «точки неповернення». Пан Баррозу того ж ранку, у присутності Порошенка, який приїхав, щоб у черговий раз заручитися підтримкою Європи, сказав, проте, що Комісія готова до введення нових санкцій і що вона вже вивчила це питання.
Враховуючи "великий ризик ескалації", президент Франсуа Олланд запевнив, що санкції "повинні бути реалізовані повною мірою і ґрунтовно". Президент стверджує, що тиждень - це "короткий термін". "Між лідерами європейських країн немає розбіжностей, але деяким потрібно трохи часу, щоб вивчити можливі наслідки цих нових заходів", - виправдала рішення Ради Ангела Меркель. Вона відмовилася давати коментарі з приводу ефективності економічних санкцій, введених Євросоюзом наприкінці липня. Поки ще занадто рано судити про їхню ефективність, сказала вона.
Словаччина погрожує накласти вето
Не всі європейські країни згодні з тим, що Росії слід дати більш або менш жорстку відповідь. «Поки ми не дізнаємося, які наслідки мають вже введені санкції, немає ніякого сенсу вводити нові», - сказав прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо, один з найбільш стриманих європейських лідерів, разом з прем'єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном. «Я залишаю за собою право накласти вето на санкції, які можуть зашкодити національним інтересам Словаччини», - сказав Фіцо.
Таким чином, він висловив думку абсолютно протилежну тій, яку має президент Литви Даля Грібаускайте, що заявила на саміті, що «Росія перебуває в стані війни з Україною, країною, яка хоче бути частиною Європи, що означає, що Москва практично перебуває в стані війни з Європою». Президент Литви закликала європейців надати Україні озброєння.
Франсуа Олланд і Ангела Меркель спростували цю гіпотезу. «Існує консенсус про те, що вирішення конфлікту не повинно бути військовим», - сказала Меркель. Що стосується поставок зброї, це питання не обговорювалося в Європейській Раді, «у будь-якому разі, Німеччина не буде поставляти зброю, це не доцільно», - заявила канцлер. «Ми вимагаємо припинення вогню», - підтримав її пан Олланд, заперечуючи можливість надання військової допомоги.
Виграти час, очікуючи приїзду Обами
Пан Порошенко, який був запрошений в Раду, щоб пояснити ситуацію у своїй країні, зберігав розмірений тон, відкрито закликаючи Європу надати військову допомогу, при цьому стверджуючи, що вирішення кризи має бути політичним, навіть якщо «точка неповернення зараз вже не за горами». Він запевнив, що «твердо підтримує відновлення миру» і хоче реалізувати свій план мирного врегулювання. Європейська Рада підтримує негайне здійснення мирного плану президента Порошенка і сподівається на реальне припинення вогню, а також просить скласти список осіб та установ, пов'язаних із сепаратистськими групами в Донбасі.
Створюється враження, що ЄС хоче виграти час до прибуття в Європу президента США Барака Обами на наступний саміт НАТО, який щотижневий журнал The Economist назвав одним з найбільш важливих з моменту створення Альянсу.
