Член Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування обставин трагічних подій, що призвели до загибелі та захоплення в полон бійців добровольчих батальйонів, а також Збройних сил України біля міста Іловайськ Донецької області, від партії УДАР Марія Іонова звинувачує голову ТСК, народного депутата Андрія Сенченка в заангажованості та використанні своєї посади задля політичного піару, а не об'єктивного розслідування трагедії. Про це йдеться в заяві народного депутата, яка передана в УНІАН.
Читайте такожПід Іловайськом загинули близько тисячі військових, під час прориву - понад 300
Іонова, яка мала десятки особистих зустрічей та спілкування з пораненими під час Іловайської операції , з якими спілкувалася під час відвідин військових госпіталів, в заяві наголошує, що всі постраждалі свідчили, що українські війська розстрілювали після оголошення так званого гуманітарного коридору регулярні частини російської армії. "Дивує той факт, що в так званому Звіті ТСК, де мали бути об'єктивно викладено факти, що призвели до трагедії, немає жодного слова про ганебну участь в розстрілі українських військових російськими регулярними військовими частинами. Хоч про це свідчили, в тому числі, і всі ті учасники Іловайської операції, які були запрошені на засідання ТСК і надавали інформацію про цю трагедію", - наголошує Іонова.
Вона також вказує, що вчасно передала до ТСК всі свої пропозиції щодо включення в Звіт пункту про участь в розстрілі і загибелі українських вояків російських окупаційних військ і тепер щиро здивована, що на цю ключову обставину трагедії взагалі не звертається увага. "Складається враження, що звіт ТСК диктували з РФ, адже там і слова немає про агресора", - вважає політик, яка особисто спілкувалася з багатьма постраждалими і збирала їхні свідчення як під час роботи ТСК, так і під час відвідин госпіталів та військових частин.
Іонова вважає, що всі засідання ТСК її голова Сенченко проводив як частину передвиборчої кампанії своєї політичної сили , робив собі політичний піар на трагедії української армії. Вона нагадує, що саме він запросив на одне із засідань 20 російських телекамер і вимагав при російських журналістах озвучувати кількість і прізвища загиблих та поранених. Керівництво ТСК тиснуло на керівництво Збройних Сил України, що вони мають публічно виголосити і надати списки полонених та зниклих без вісті, не враховуючи, що це приватна інформація, яка є загрозливою для їхніх родин.
Також Іонова вказує, що попри її пропозиції провести виїзне засідання в зоні АТО голова так і не зробив це, можливо тому, що в АТО немає телекамер, без яких він не звик працювати.
Представник УДАРу наголошує, що сама вона відвідала лікувальні заклади, де перебувають поранені бійці, які залишились живими після подій під Іловайськом.
Так, бійці, котрі перебувають у Дніпропетровському, Одеському військових госпіталях, Маріупольській лікарні, стверджують, що до моменту виходу із «Іловайського котла» у Збройних сил та українських батальйонів не було втрат. Основні втрати української сторони відбулися саме в момент так званого звільнення бійців із проблемної зони біля міста Іловайськ Донецької області, коли цю зону контролювали регулярні російські війська.
Що знищення українських воїн відбувалось жорстоко і абсолютно очевидно, заплановано.
Проаналізувавши повно та об’єктивно усі обставини, що мають відношення до предмету діяльності Комісії та дослідивши відповідні документи, Іонова висловлює обурення тим, що в тексті Звіту, та заявах Сенченка немає жодного слова про підготовлений і запланований розстріл української армії під час виходу по так званому «гуманітарному коридору».
Там немає ні слова про те, що всі втрати серед військових також в першу чергу є наслідком перебування на території України регулярних військ російської армії з відповідним важким озброєнням, і за таких обставин протистояти регулярній російській армії було вкрай критично та нереально. Також у Звіт не увійшла пропозиція Іонової направити матеріали ТСК до ОБСЄ, ПАРЄ і Міжпарламентської ради Україна-НАТО для їх вивчення на предмет порушення міжнародних договорів Російською Федерацією та відповідного реагування.
