У 2015-2017 роках колишній керівник міжнародного аеропорту «Бориспіль», нині президент МАУ, Євгеній Дихне не тільки не завдав збитків аеропорту «Бориспіль» чи державі, але своїми ефективними діями відвернув їх. Тим не менше, детективи НАБУ сьогодні вручили йому обвинувальний акт за те, що він начебто завдав шкоди державі.
Про це інформує адвокатська компанія «Міллер» у себе на сторінці в Facebook.
Підписання попередніх договорів на оренду приміщень аеропорту, за які йому оголошено обвинувальний акт та передана справа до суду, на думку адвоката Олексія Носова, були вимушеним, законним та ефективним кроком.
«Усі дії Євгенія на посаді очільника аеропорту, а пізніше першого заступника, були спрямовані на отримання підприємством максимального прибутку та підвищення ефективності його діяльності. У перший рік роботи Євгенія на посаді керівника аеропортом досягнута прибутковість майже 600 млн грн проти збитку 127 млн грн у попередньому році. У 2017 році прибутковість аеропорту склала вже 2,1 млрд грн до оподаткування», – вважає адвокат.
Він наголосив, що тоді виникла проблема з наповненням терміналів супутнім сервісом для пасажирів: аптеки, кіоски з пресою та сувенірами, кафе, каси авіакомпаній та туристичних фірм, залізничні каси тощо. «Особливого значення сервіси терміналу набули напередодні «безвізу», який Україна отримала 11 червня 2017 року, і до якого аеропорт «Бориспіль» готувався впродовж трьох років», – підкреслює Носов.
Разом з тим, Фонд держмайна зволікав з проведенням відповідних конкурсів на оренду приміщень у терміналах «Борисполя». За інформацією адвоката, конкурси на здачу майна в оренду проводились невиправдано довго – до 2 років.
Тому, він каже, що «Євгеній використав не новий, але дієвий і значно швидший метод для уникнення кризи… Задовго до його приходу на посаду в. о. директора аеропорту «Бориспіль» підприємство використовувало попередні договори оренди як інструмент для ефективності своєї роботи в умовах затягування конкурсів Фондом державного майна України на оренду приміщень. По суті, це договори про наміри орендувати приміщення після проходження конкурсу Фонду державного майна».
В адвокатській компанії вважають звинувачення НАБУ в нанесенні Дихне шкоди державі – абсурдними: «Слідство тривало близько двох років. Детективи НАБУ зібрали 41 том матеріалів справи. У них немає доказів причетності нашого Клієнта до інкримінованого йому правопорушення, тому що самого правопорушення не було, як факту».
Як раніше прокоментував цю ситуацію у своїй колонці на Українській правді Євгеній Дихне, «зворотний бік успіху в «Борисполі» виявив, що в Україні запровадження ефективного корпоративного менеджменту вступає в конфлікт із національним законодавством… щоб отримати на території аеропорту «Бориспіль»… аптеку або заклад харчування, потрібно пройти процедуру Фонду держмайна. Нормальна практика – отримати орендаря за два роки, бо Фонд нікуди не поспішає.. Стояло питання: або площі терміналу «гулятимуть» протягом двох років… або держава та аеропорт зароблятимуть у пропорції 70/30… Я ухвалив рішення на користь ефективності та поповнення бюджету, але НАБУ зі мною не погоджується».
Євгеній Дихне очолив аеропорт «Бориспіль» у 2014 році, а з 2017 працював першим заступником гендиректора. Компанією МАУ керує з 2019 року. Як повідомлялось, у 2015 році (вперше за три роки) державний аеропорт «Бориспіль» отримав прибуток 540,2 млн грн. (після оподаткування, згідно міжнародним стандартам фінансової звітності). У 2014 році збиток склав 513,3 млн грн., у 2013 р. – збиток 77,4 млн грн.
Як заявляв у грудні 2019 року тодішній міністр інфраструктури Владислав Криклій, міністерство та Фонд держмайна домовились про умови аукціонів по оренді майна аеропорту «Бориспіль». За його словами, питання оренди не вирішувалось з квітня 2018 року. Але поки Фонд держмайна вчергове відміняв процедури, проводив нові та шукав нових орендарів, термінал F закрився через початок пандемії COVID-19 і Держава знову недоотримала орендні платежі, які наповнюють державний бюджет.
НАБУ оголосило підозру Євгенію Дихне та начальнику служби орендних відносин аеропорту у вересні 2020 року. Їх звинувачують у зловживанні службовим положенням, що за версією слідства призвело до збитків у 16,5 млн грн.
