Блокада Азовського моря. Чи поплатиться Росія за військове та економічне втручання

Росія продовжує на території України не лише "гарячу" фазу війни, але веде й гібридну. Лишень удала, що відвела війська, які "навчалися" біля українських кордонів, і тут же заблокувала на півроку, до кінця жовтня, Азовське море для судноплавства – розпочала нові "навчання". Скільки збитків це завдає Україні та чи можна знайти на такі дії управу?

Маріуполь - найбільше українське місто на Азовському узбережжі, в якому живе майже 450 тисяч людей. Частина з них відверто проросійська, і у 2014-му не впускала українську армію в місто. Однак регіону пощастило не перетворитися в одну з бандитських «республік» - «ополченіє» вдалося придушити ще у зародку. Тоді українські військові буквально влетіли до міста в останній момент… Нині тут спокійно й люди без остраху ходять вулицями. Та бойові дії «під боком» тут не припиняються й сьогодні. І загрози для міста не лише в тому, що російські снаряди рвуться у безпосередній близькості, а й у тому, як Росія поводить себе з Керченською протокою, від якої, у великій мірі, залежить економічний спокій регіону.

«Снаряд прилетів на горище»

Якихось дев’ять кілометрів від Маріуполя, і «Гроші» опиняються в іншому світі. Це селище Водяне - фронтове село, контраст з Маріуполем помітно одразу. Буквально вчора по наших позиціях неподалік були серйозні обстріли. «Дуже часто залітає. Ми в такому місці, в якому дуже сильно бойові дії ідуть», - розповідає «Грошам» військовослужбовець Іван.

В селищі майже не залишилось людей. Колись жилі будинки повністю розбомблені. По усьому селі - свіжі воронки від розривів снарядів. Ворота посічені осколками. Але попри те, що Водяне, по факту, знаходиться на лінії фронту, тут все ще живуть вісім осіб. Деякі не відмовились від сільського господарства і розводять кіз. Життя триває…

Агенти «Грошей» проходять повз будинок чоловіка, якому на днях міна посеред ночі залетіла прямо на горище. Снаряд чудом не здетонував, будинок вцілів. І, до речі, не розірвалась на даху 120-та міна, заборонена мінськими домовленостями. Хоча про них тут і не згадують.

«Чоловік прийшов і каже: «У мене снаряд в хаті лежить». То ми його забрали і принесли сюди. Тепер чекаємо, щоб приїхали сапери», - розповідає «Грошам» військовослужбовець ЗСУ Іван.

Він показує ще одну хату, від якої снаряд упав в десяти метрах: «Теж посікло все людям…Тут, загалом, по селі, падає дуже часто». Але місцеві звідси не виїжджають – не мають куди.

За півдня у селищі не раз чутно, як неподалік розриваються міни. «Зараз, навіть у відкритий світлий день, ви чули по звуку, було два приходи свіжих. По нас ведуть обстріл. Причому, ведуть його, переважно, не прицільно, бо стріляють по населеному пункту, який не має стратегічної ваги, тут немає військових», - розповідає «Грошам» військовослужбовець Станіслав.

Місцеві мешканці на вибухи снарядів вже й не реагують. Восьмий рік вони чують війну біля свого дому. Навіть піджартовують: головне, аби снаряд не залетів на горище, як у сусіда.

«Сусід поліз на другий поверх, а у нього там оттакенний снаряд, - розповідає «Грошам» мешканка села Водяне Галина. - Так ми сміялися. Кажемо: «Сергію, скоро прокинешся в обіймах зі снарядом. Залетить, і не відчуєш»… Звісно, коли стріляють, страшно. Але ми вже звикли. В підвал вже не лазимо. Просто маємо надію, що не вб’ють».

Можливо, пощастить, і, можливо, не вб’ють. Але максимально придушити хоч якось – спробують. Хоч Шойгу в Росії оголосив про відведення військ, мовляв, росіяни закінчили свої навчання, війна тут була до, була під час, буде й після.

Військові на позиціях біля Водяного між собою жартують: окей, вони відвели своїх людей, але забули відвести важку техніку. «Чергове замилювання очей для світу», - переконані українські вояки. Зокрема, після відведення російських військ на окупованому Донбасі помітили п’ятнадцять новеньких російських броньованих УАЗІВ «Осавул». Також мова йде про те, що після навчань поблизу українських кордонів все одно знаходиться близько вісімдесяти тисяч російських військових.

«Так, ми можемо фіксувати відвід деякої військової техніки на раніше перекинуті пункти. Але що це за техніка? Найперше, це транспортна техніка, яка забезпечувала перекидування особового складу, також бензовози. Тобто, техніка, яка не грає серйозну роль у ведені військових дій. Ми не бачимо масштабного перекидування назад засобів ураження, тих самих танків, БМП, самохідних артилерійських установок», - каже «Грошам» військовий оглядач Олександр Коваленко.

Загроза економічної блокади

Росія на півроку заблокувала Керченську протоку / скріншот

На жаль, боятися Маріуполю та околицям варто не тільки відвертого вторгнення. Зараз Росія може «віддячити» ще й економічною блокадою. Під приводом нових навчань, росіяни заблокували Керченську протоку аж на півроку, до 31 жовтня!

«Ми розцінюємо такі дії, як грубе порушення конвенції ООН з Морського права, яка гарантує свободу судноплавства та права вільного проходу через міжнародну протоку, якою і є Керченська протока», - розповідає «Грошам» заступник Міністра закордонних справ України Євгеній Єнін.

Експерти застерігають: все ще тільки починається. І псевдонавчання можуть тривати до нескінченості. «Що заважає Російській Федерації розгорнути у вересні нові навчання, які перекриють той чи інших фарватер, або площі Керченської протоки?», - ставить риторичне питання Олександр Коваленко.

Морська торгівля - один з найважливіших доходів як для бюджету міста, так і для заробітку самих людей. Маріупольський торговельний порт, як і порт в Бердянську, очевидно, повністю залежні від Керченської протоки. І якщо в листопаді 2018 року Росія вдалася до відвертого піратства і нападу на українські військові катери та один буксир, то цього разу перекриття Керченської протоки «для військових кораблів» може перерости і в повну економічну блокаду. Адже росіяни вже перекривали шлях до українських портів торговим суднам.

«Нагадаю у 2018-ому році російська сторона зупинила близько двохсот кораблів під різними прапорами, тобто які належать різним державам світу, спричинюючи в таких спосіб економічні втрати, затримки і так далі», - каже Євгеній Єнін.

«Після окупації Криму і Керченської протоки зменшилось не судноплавство, зменшився експорт. Маріупольський порт – експортноорієнтований порт. Основна вантажна база – були Донецька та Луганська області. Бо вони теж виявились окупованими, вантажопотік зменшився. А якщо немає вантажів – немає і флоту», - розповідає «Грошам» директор Маріупольського торговельного порту Ігор Барський.

Хоча тоді блокаду було знято, саме існування Керченського мосту в Крим суттєво знижує товарообіг в українських портах.

«Керченський міст становить перешкоду здійсненню міжнародного судноплавства, оскільки висота мосту становить лише 35 метрів і тільки кораблі з повітряною тягою менше ніж 33 метри і довжиною менше ніж 160 метрів можуть безпечно проходити під ними. Внаслідок цього такі кораблі як «Панамакс» або «Хендімакс» обмежені в можливості транзитного проходу через Керченську протоку. І це має значний вплив на трафік до українських портів», - каже Єнін.

Керченський міст знижує товарообіг в українських портах / скріншот

Це дійсно так, адже у судна типу «Панамакс» лише довжина – 320 метрів. Відповідно, такі кораблі в Азовське море більше не заходять. Зате без дозволу в українські води регулярно запливають російські військові кораблі.

«Зараз біля порту Маріуполя, на відстані семи морських миль, знаходиться корабель Берегової охорони ФСБ Російської Федерації. Так само біля порту Бердянськ. Іноді вони оставляють більшу кількість кораблів, як три дні тому – було п’ять одиниць в морі», - розповідає «Грошам» капітан першого рангу ВМС ЗС України Роман Гончаренко.

Українські моряки регулярно перетинаються в морі з росіянами. Вимагають відійти далі від наших берегів. Натомість, росіяни українські броньовані катери до Керченської протоки взагалі не підпускають. Ще й часто придумують історії, щоб аргументувати перекриття протоки. 

«Це є порушення конвенції ООН про морське право. Наприклад, були випадки, коли вони розповідали, що в Керченській протоці знайдена міна часів другої світової війни, при тому жодного навігаційного повідомлення про цю небезпеку оголошено не було», - розповідає Роман Гончаренко.

Біля порту Маріуполя чергує корабель Берегової охорони ФСБ РФ / скріншот

Постійними незрозумілими маневрами та брехнею росіяни ігнорують морське право. Сам Керченський міст знизив торгівлю для Маріупольських портів втричі. Виробникам довелось змінювати логістику. До прикладу, перевозити вантаж великим кораблем типу «Панамакс» дешевше, але тепер це можливо лише через Чорноморські порти, оскільки судно не пройде через міст. 

«Відповідно, це вплинуло не географію, за якою працював Маріупольський порт. Зараз це – Середземне море, Європа, Північна Африка, Близький Схід, Американські континенти, але з меншим тоннажем. Така тенденція почалася у 2014 році і продовжилась до 2018-го. У 2018 році порт досяг свого мінімуму – ми перевантажили 5 млн 200 тис тонн проти 15 млн у 2014 році», - розповідає директор порту Ігор Барський.

З ризиками, довгим і детальним оглядом трюмів судна, але торгові кораблі росіяни наразі пропускають через Керченську протоку. Втім, аналітики застерігають:  РФ може почати блокаду і для того, щоб викликати агресію місцевого населення до… української влади.

«Економічний фактор грає важливу роль. І стосовно України цілий регіон може лишитися головного джерела доходів до бюджету. Це дуже важливий дестабілізуючий фактор. Зокрема він дозволяє ті верстви населення, які будуть незадоволені такою ситуацією, активізувати у своїх інтересах. Тим більше, Маріуполь розташований на кордоні ведення бойових дій, особливо активних останнім часом», - каже військовий оглядач Коваленко.

На фоні брязкання зброєю та ймовірного шантажу росіянами перекрити Керченську протоку, ця економічна блокада району та його портів відіб’ється, перш за все, на робочих місцях самих мешканців. Хоча в Маріупольському порті робітників поки не скорочували. Як розповідає директор порту Ігор Барський, попри зменшення вантажів, людей не звільняли, бо прийняли спеціальну стратегію про стабілізацію порту. Але як довго протягнуть?

Окрім фінансових втрат для держави, блокада може завдати суттєвого удару політичній ситуації в самому регіоні. «Гроші» розпитали місцевих про ставлення до подій, які відбувалися в місті раніше. Наприклад, коли «днрівці» обстріляли з «Граду» мирний мікрорайон. Тоді загинула 31 людина, в тому числі діти, а ще 117 осіб було поранено.

Так, мешканець району «Східний» в Маріуполі розповідає, що прокинувся від того, що почали падати снаряди (це відбувалося у вихідний день). А на питання, хто стріляв, відповідає: «Визначеності немає, скажімо так. Ну, вороги, бойовики, окупанти».

Натомість Володимир - інший мешканець того ж району про ті ж події, каже так: «Я не бачив сам, хто там стріляв». А на питання: «Чи зробили якісь свої висновки за сім років, відповідає: «Зробив. Українці стріляли».

Розмір збитків від блокади Керченської протоки не розголошують / скріншот

Чи насмілиться Росія вкотре заблокувати Керченську протоку під загрозою нових санкцій? Невідомо. І які фінансові втрати понесла Україна за блокаду росіянами протоки у 2018 році наразі не розголошують. Але до кінця цього місяця в МЗС обіцяють подати меморандум, в якому зафіксовані всі факти і калькуляція видатків, до міжнародного арбітражу. 

Андрій Стельмах

УНІАН в Google News