Ще вісім тисяч років тому більшість жителів Європи була темношкірою, передає Lenta.ru.
Про це повідомляє видання Science News із посиланням на доповідь, представлену на 84-й конференції Асоціації фізичної антропології США.
Вчені зайнялися генами, які пережили найбільш сильний природний відбір за останні вісім тисяч років. Порівнявши гени стародавніх і сучасних європейців (учасників проекту «1000 геномів»), Іан Метіесон (Iain Mathieson) з Гарварду визначив п'ять рекордсменів: ними виявилися гени, пов'язані з кольором шкіри та раціоном.
Читайте такожУ джунглях Гондурасу виявили сліди невідомої цивілізації
Вчені знайшли три гени, що визначають білий колір шкіри, і розкрили досить складну історію його появи. Перші анатомічно сучасні люди, які прибули з Африки 40 тисяч років тому, мали темну шкіру, більш корисну в теплих широтах. Але і 8500 років тому мисливці-збирачі, які жили на території сучасної Іспанії, Люксембургу та Угорщини, усе ще були темношкірими. Генів SLC24A5 та SLC45A2, що визначають депігментацію шкіри, у них не знайшли.
Проте на півночі Європи, де сонячного світла було вкрай мало, вже 7700 років тому європейці мали не лише SLC24A5 і SLC45A2, але і третій ген (HERC2/OCA2), який пов'язаний із блакитними очима і, можливо, зі світлою шкірою та волоссям. Про це свідчать дані з семи мисливців-збирачів, кістки яких знайшли у південній Швеції (Мотала).
Остаточно світлу шкіру у Європу принесли неолітичні землероби з Близького Сходу - змішуючись із місцевими жителями, вони поширили ген SLC24A5 по Центральній і Південній Європі.
Читайте такожАмериканські генетики вимагають заборонити редагування ДНК людських ембріонів
Антропологи визначили, що, як вже було відомо, європейські мисливці-збирачі вісім тисяч років тому не могли перетравлювати коров'яче молоко. Однак були позбавлені такої здатності і мігранти неоліту: як землероби з Близького Сходу (7800 років тому), так і скотарі ямної культури (прийшли зі східних степів 4800 років тому). У них був відсутній ген толерантності до лактози LCT. Цей ген поширився по Європі лише 4300 років тому, вже у бронзовому столітті.
Доповідачі не пояснили, чому саме ці гени краще за інші проходили природний добір. Швидше за все, причина у необхідності максимально підсилити вироблення вітаміну D, вважає палеоантрополог Ніна Яблонскі (Nina Jablonski) з Університету штату Пенсильванія. Мешканці північних широт отримували занадто мало ультрафіолету (сонячних променів). У цієї проблеми знайшлося два генетичні рішення: біла шкіра, дозволяє більш ефективно поглинати ультрафіолет, і переносимість лактози, що допомагає отримувати вітамін D з молока.
На початку березня 2015 року автори доповіді опублікували в журналі Nature дані аналізу ДНК 83 давніх європейців. Населення цієї частини світу, на їхню думку, сформувалося завдяки злиттю трьох груп землеробів і мисливців-збирачів, які прибули у різний час.
Раніше УНІАН повідомляв, що, на думку вчених біологічний потенціал людини дозволяє жити до 500 років.
