Нові артефакти, знайдені при розкопках тисячолітнього житла на Алясці, на поселенні Спливаючий Кит на мисі Еспенберг, пише "Наука і життя". Знахідки свідчать про те, що обмін товарами та ідеями між Аляскою і цивілізаціями Східної Азії відбувався задовго до того, як у 1492 році Христофор Колумб досяг Карибського моря. "Ми бачимо взаємодію, насправді непряму, між так званими розвинутими цивілізаціями Китаю, Кореї або Якутії", – пояснив Оуен Мейсон, науковий співробітник Університету Колорадо.
Читайте такожЗМІ: Археологи, можливо, знайшли судно Колумба, на якому він відкрив Америку
Артефакти зі Спливаючого Кита зроблені з бронзи. Один з предметів спочатку міг використовуватися як пряжка або застібка. Разом з цією знахідкою зберігся шматочок шкіри. Її радіовуглецеве датування – близько 600 р. н. е. Другий бронзовий артефакт могли використовувати як свисток. У зазначений час жителі Аляски не вміли працювати з бронзою, саме тому археологи вважають, що знахідки потрапили на Аляску з Китаю, Кореї або Якутії.
У будинку, розкопаному на Спливаючому Киті, були знайдені також залишки виробів з обсидіану. Судячи з хімічного складу, цей камінь походить з долини річки Анадир (Росія).
Останні відкриття на Спливаючому Киті підкріплюють більш ранні дослідження, які говорили про доколумбові торгові зв'язки, що з'єднували Берингову протоку (в тому числі берег Аляски) з цивілізаціями Східної Азії.
Крім того, багато дослідників відзначали схожість пластинчастих обладунків жителів Аляски і такого ж захисного озброєння з Китаю, Кореї, Японії та східної Монголії. Схожі пластинчасті обладунки робили в декількох азіатських регіонах: в Маньчжурії, східній Монголії та Японії. Такі обладунки поширювалися з зазначених регіонів на північ і в підсумку досягли Аляски.
Останні генетичні дослідження також проливають світло на контакти між жителями Східної Азії і Америки. Багато вчених вважають, що люди вперше потрапили в Новий Світ з Азії близько 15 тис. років тому по сухопутному мосту, який був на місці Берингової протоки. Цей міст пішов під воду близько 10 тис. років тому.
Проте одне з останніх генетичних досліджень показує, що люди потрапляли зі Східної Європи в Америку і після зникнення "Берингового мосту". Жителі поселення Спливаючий Кит могли бути частиною культури Бирнирк, групи людей, які жили по обидва береги Берингової протоки і використовували вправні човни з шкур, щоб полювати на китів.
Згідно генетичних досліджень, люди Бирнирк були предками древньоескімоської культури Туле, яка широко поширилася по арктичному узбережжю Північної Америки – аж до Гренландії. Люди Туле, в свою чергу, є предками сучасних інуїтів.
Берингова протока була не єдиним місцем, де мали місце доколумбові контакти Старого і Нового Світу. Близько тисячі років тому вікінги досліджували частину території сучасної Канади і заснували поселення Л'анс-о-Медоуз на острові Ньюфаундленд.
Приблизно в цей же час полінезійці могли досягти берегів Південної Америки. Повернувшись в Полінезію, вони привезли з собою батат. Не виключено, що в Південну Америку полінезійці завезли курей (хоча останнім часом останнє припущення поставили під сумнів).
Існує також безліч інших теорій про те, що люди потрапляли в Новий Світ до Колумба. Серед них є одна, яка привернула велику увагу ЗМІ, – це ідея про те, що китайські моряки плавали в Америку безпосередньо. Однак "китайська" теорія не має наукових підтвепрджень.
