Про це повідомляє Лента.ру.
Вчені провели секвенування геномів 236 осіб, представників 125 різних популяцій Землі, а також порівняли їх з геномами неандертальців, денисовців, шимпанзе та орангутангів.
З'ясувалося, що ще 13 мільйонів років тому після відділення від мавп, але ще до міграції з Африки предки Homo sapiens втратили близько 15,8 мільйона спарених підстав. У міру подальшого розселення по континентах люди втратили ще 12,6 мільйонів.
Читайте такожВісім тисяч років тому більшість жителів Європи були темношкірими - вчені
Зараз в ДНК людини приблизно три мільярди спарених основ. Вчені також виявили, що деякі групи людей придбали нову ДНК, головним чином завдяки дуплікації. Учені поки не можуть сказати, до яких саме наслідків призвела втрата ДНК — поки вони обмежилися каталогізацією втрат і придбань.
Тим не менш дослідники підозрюють, що цей процес відіграє свою роль в еволюції. Так, у деяких людей знайшли до шести копій гена CLPS, який відповідає за панкреатичні ферменти (ці речовини знижують рівень цукру в крові). Багато зайвих копій генів у африканських народів, ймовірно, захищають їх від сонної хвороби.
Нарешті, результати дослідження вказали на час і місце контактів Homo sapiens з денисовцями — маловідомою групою стародавніх людей. Великий дуплікований фрагмент ДНК вимерлих денисівців виявили у населення Океанії: близько 40 тисяч років тому ці дві групи активно схрещувалися.
Читайте такожБіологи з'ясували, що рак може виникати через дисбаланс білків у клітинах
Раніше УНІАН повідомляв, що Youtube, Twitter та інші швидко зростаючі сегменти Інтернету виявилися карликами порівняно з банками геномних даних, чиї астрономічні темпи зростання можуть породити безліч проблем із зберіганням даних в найближчі 10-15 років. Велика частина з них буде посилена тим, що біологи, на відміну від фізиків і астрономів, ще не виробили єдиних стандартів обробки, стиснення та архівування геномної інформації.
