Це сталося ще до появи землеробства, у верхньому палеоліті, і свідчать про це сліди вівса на знарядді віком 32 тисячі років (граветтська культура).
Про нове відкриття повідомляється в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences, повідомляє Lenta.ru.
Читайте такожФотографії із супутника ООН підтвердили повне знищення храму в Пальмірі (фото)
Марта Маріотті Ліппі (Marta Mariotti Lippi) і її колеги працювали з кам'яним знаряддям, виявленим в гроті Пальіччі (Південна Італія) в 1989 році. На ньому збереглися сліди крохмальних зерен, причому розподіл крохмалю на поверхні знаряддя вказує на те, що інструмент використовувався в якості товкача. З його допомогою товкли в ступці на борошно зерна різних злаків, головним чином вівса (Avena).
Більш того, роздутість і клейстеризированість зерен вказує на те, що перед товченням рослини піддавали термічній обробці. Можливо, таким чином древні люди прискорювали висушування зерен, яке в умовах холодного клімату верхнього палеоліту йшло досить повільно.
Вчені вважають, що активне використання рослин відігравало важливу роль в кухні людей кам'яного століття. Мешканці грота Пальіччі були здатні готувати харчові злаки і задовго до появи землеробства (дев'ять тисяч років до нашої ери) накопичили безліч знань з обробки рослин.
