Це найбільш північні закам'янілі рештки динозаврів, відомі науці. Вони свідчать про те, що ящери мезозою могли переносити холод Заполяр'я.
Новий вид представлений в журналі Acta Palaeontologica Polonica, а коротко про відкриття повідомляє Live Science, передає Lenta.ru.
Читайте такожУ Британії з аукціону продадуть скелет динозавра юрського періоду
Палеонтологи знайшли ціле стадо молодих травоїдних гадрозаврів (майже десять тисяч кісток). Довжина тулуба тварин досягала 9,1 метра. Новий вид назвали Ugrunaaluk kuukpikensis, що на мові інуїтів (аборигенів Аляски) означає «стародавнє пасущееся тварина з річки Колвілл».
В епоху пізньої крейди клімат Землі був м'якшим сучасного, і нинішня територія Аляски була покрита лісами. Однак це не заважало їй бути досить прохолодним місцем: у той час вона розташовувалася набагато північніше — приблизно на 80-му градусі північної широти. Середньорічна температура становила близько 6 градусів Цельсія.
«Виявлення динозаврів у таких північних широтах ставить під сумнів все, що ми знаємо про фізіології ящерів», — заявив керівник розкопок Грег Еріксон (Greg Erickson).
Більшість кісток було вилучено з єдиного шару гірських порід (костеносний шар Ліскомба, геологічна формація Прінс-Крик), товщиною приблизно 0,6-0,9 метра. Ймовірно, вчені знайшли останки цілого стада молодих особин, які загинули одночасно. Крім гадрозаврів, в цьому важкодоступному костеносному шарі знайшли 13 інших видів ящерів, а також скам'янілості птахів, риб і дрібних ссавців.
«Ми, по суті, відкриваємо загублений світ динозаврів — ніхто не міг уявити, що він міг існувати в Арктиці. Аляска — це останній рубіж палеонтології динозаврів», — резюмував Еріксон.
У 2014 році інший колектив вчених відкрив карликового тиранозавра, який також мешкав в полярних областях Північної півкулі. Nanuqsaurus hoglundi, як називають цього хижака, відомий науці лише по декількох уламках щелеп. За ним палеонтологи зрозуміли, що полярний тираннозаврид був майже в два рази менше свого знаменитого родича — всього лише сім метрів в довжину. На думку палеонтологів, це результат адаптації до дефіциту харчових ресурсів.
