Як йдеться в оглядовій статті, опублікованій в журналі Astronomy & Geophysics, "кентаврами" астрономи називають групу невеликих тіл, орбіти яких знаходяться між Юпітером і Нептуном, повідомляє РИА Новости.
Наголошується, що до цих пір природа цих об'єктів була неясна — одні вважали, що це можуть бути викинуті назовні об'єкти головного поясу астероїдів, інші — що це комети. Через змішування кометних і астероїдних властивостей вони і отримали назву на честь міфологічних істот, "зліплених" з людей і коней.
Читайте такожНа кометі Чурюмова-Герасименко зафіксували погодні явища
Американський інфрачервоний телескоп WISE, який працював в космосі з грудня 2009 року по лютий 2011 року, пильно вивчав ці об'єкти, і на підставі отриманих знімків вчені з НАСА прийшли до висновку, що вони насправді є кометами. За їх оцінками, нам відомі 95-97% "кентаврів" та інших великих астероїдів і комет, жоден з яких не становить загрози для Землі.
Девід Ешер (David Asher) з Арманської обсерваторії (Великобританія) і його колеги заявляють, що це насправді не так, спираючись на розрахунки траєкторій і типовий час перебування "кентаврів" в поясі між планетами-гігантами до тих пір, поки вони не будуть викинуті з нього внаслідок гравітаційних пертурбацій.
За словами астрономів, поточні оцінки небезпеки, використовувані НАСА, не враховують того, що "кентаври" нестабільні за своєю природою – їх орбіта швидко й хаотично змінюється. Як показують розрахунки їх траєкторій, подібні астероїдо-комети можуть наближатися до Землі кожні 30-100 тисяч років, що робить їх помітно більш небезпечними, ніж сьогодні вважає НАСА.
Читайте такожNASA показало, як змінюється космічна погода Сонячної системи (відео)
Їх небезпека для Землі полягає в тому, що вони являють собою заморожені конгломерати з льоду і досить великих фрагментів астероїдів, які будуть розкидані по всьому біляземному простору в тому випадку, якщо "кентавр" проникне у внутрішню частину Сонячної системи і розтане.
Ці уламки, як стверджують Ешер і його колеги, можуть представляти собою загрозу для життя на нашій планеті. На користь цього говорить те, що багато знаменитих кратерів, пов'язаних з масовими вимираннями, з'явилися на Землі одночасно з цілим рядом інших великих кратерів, а також існування безлічі метеорних потоків, чиї мікроастероїди колись були частиною "кентаврів" або звичайних комет.
З іншого боку, ймовірність цього дуже мала – як показують розрахунки британських астрономів, шанси на падіння одного з таких небесних тіл не перевищують 0,7%, що говорить про те, що людство може спати спокійно. Тим не менш, вірогідність подібного катаклізму все ж є і її слід враховувати при оцінці астероїдної загрози, підсумовують автори статті.
