З повним текстом дослідження можна ознайомитися в журналі Scientific Reports, передає Газета.ру.
Вчені досліджували шлях горлиць (птахів сімейства голубиних) і очеретяних співочих птахів від Африки до Близького Сходу або Європи. У випадку обох видів дослідники виявили, що частка нових нейронів збільшувалась в відповідності до дальності їх перельоту.
Читайте такожВчені з'ясували, як птахи обирають місце для відпочинку під час міграції
Вчені зловили 12 горлиць і шість очеретяних співочих в Йорданській рифтовій долині в Ізраїлі. Цікаво, що дослідники визначили дальність польоту по ізотопах різних речовин на пір'ї птахів — по відомим значенням ізотопів вуглецю і водню, виявленим у воді, грунті та рослинах, можна визначити, у якій географічній зоні вони потрапили на птаха. Потім ці відстані порівнювали з кількістю нових нейронів, виявлених у головному мозку птахів, — для цього ще до перельоту вчені фарбували певні клітини мозку птахів у різні кольори. Дослідники виявили, що обидва види показують тенденцію до збільшення нейронів у відповідності з міграційною відстанню, і що різні ділянки мозку зазнають зміни.
Читайте такожВчені назвали причину швидкого навчання ворон
Один з авторів роботи Урі Рол коментує: «Ці попередні дані свідчать про новому напрямку в дослідженнях. Те, що ми, люди, робимо протягом дня, може зробити нас більш «розумними», тобто наша повсякденна діяльність може фактично визначати наш розумовий потенціал в майбутньому». Цей висновок можна зробити виходячи з подібності речовини головного мозку ссавців і птахів.
