Атмосфера серед переселенців нервова і гнітюча, пише Новое Время.
46-річний шахтар Іван Чеча, 36-річна медсестра Наталія Скоробогата і їхній 8-річний син Влад виїхали на своїй машині з селища Чернухіне 24 січня, коли життя там стало зовсім нестерпним через безперервні обстріли.
Також мотивом для виїзду став страх розправи з боку бойовиків - сім'я підтримувала українську армію.
Читайте такожВ Україні з'явився омбудсмен для переселенців"Пускали набирати воду в колодязі, топили для них (українських військових - ред.) лазню, давали консервацію. Через це багато односельців відмовилися від спілкування з ними. Про те, що треба терміново від'їжджати, сім'ю попередили військові. Вони ж забезпечили в дорогу - дали пару мішків картоплі, крупи, макарони, чай, навіть туалетний папір", - пише видання.
"Ми поїхали не тому, що падають бомби, а тому, що боялися: зайдуть сепаратисти і нам помстяться", - пояснює Іван Чеча.
Більшість переселенців у Святогірську не будують планів і хочуть додому, навіть якщо міста, де вони жили, зруйновані.
Чеча і Скоробогата у цьому плані становлять виняток - вони вважають, що назад дороги немає. Пара планує зняти маленький будинок у сільській місцевості і почати життя з нуля. Про переїзд говорять з посмішкою і начебто не втрачають оптимізму, але деякі фрази видають їх стан.
“У нас немає мрії. Тепер ми живемо одним днем і пливемо за течією", -говорить Скоробогата.
