Монастир відкрито у смт. Роздольне Роздольненського району (АР Крим) на місці парафії Спасо-Преображенського кафедрального собору.
“Усі три єпархії Криму – Сімферопольська, Феодосійська, Джанкойська - є частиною УПЦ. В церковно-юридичному плані нічого не змінилось. Підтвердження тому - відкриття нового монастиря Української Православної Церкви в Джанкойській єпархії, згідно рапорту єпископа Джанкойського і Роздольненського Української Православної Церкви Аліпія”, - прокоментував рішення Священного Синоду керуючий справами УПЦ МП митрополит Антоній.
Читайте такожУ колишніх володіннях Януковича хочуть відродити Межигірський монастир (рос.)
“Нова редакція статутів, затверджена Священним Синодом Української Православної Церкви, не передбачає жодних змін у праві власності на церковне майно у Криму. Більш того, за законодавством України УПЦ не є юридичною особою, тому вона не володіє і не розпоряджається майном. Власниками церковного майна у Криму є або єпархіальні управління, або конкретні релігійні громади. Саме вони як юридичні особи і розпоряджаються власним майном”, - пояснив керуючий справами УПЦ МП.
Водночас митрополит Антоній зазначив, що “відсутність статусу юридичної особи у релігійних об’єднань призводить до того, що ми фактично не можемо ніяк вплинути на ситуацію з церковним майном у Криму”.
“Кримські єпархії залишаються складовою частиною УПЦ, однак ми не маємо жодних юридичних важелів для захисту церковного майна у Криму”, - зазначив спікер Церкви.
“Перед нами постає більш глобальне питання - про характер державно-церковних взаємин в Україні. Нажаль, маємо визнати, що самі принципи державно-церковної взаємодії в Україні залишаються чітко не встановленими. У сфері взаємин між Церквою та державою більше непрозорого і незрозумілого, ніж чітко встановленного та врегульованого”, - констатує митрополит Антоній.
Владика нагадав, що понад десять років тому Всеукраїнська рада Церков та релігійних організацій створила проект Концепції церковно-державних відносин в Україні.
“Однак, і досі це так і залишається проектом. Можливо, ми мали б замислитися над тим, щоб укласти між державою та релігійними конфесіями угоди, які б чітко встановлювали характер нашої взаємодії”, - підсумував керуючий справами УПЦ МП.
