Розкопки на Поштовій: гроші проти історії

Доля пам’ятки архітектури, яку нещодавно знайшли у Києві під час будівництва на Поштовій площі, вирішується цими днями. Влада обіцяє зберегти унікальну знахідку, але не виділяє археологам коштів. Заплатити готові фірми, пов’язані з «Сім’єю» - щоб «легалізуватись» і убезпечитись від заборони будівництва.

Нещодавно в районі Поштової площі у Києві, на ділянці між Річковим вокзалом і Володимирським спуском, на глибині 7,5 метрів археологами були виявлені фрагменти будівель та кілька предметів побуту: вінці зрубу і частокіл, між якими, ймовірно, проходила вулиця. «Спочатку був знайдений пізньосередньовічний Київ із магістралями та водопровідними трубами, пізніше – Київ часів Київської Русі. Сьогодні говоримо про горизонти 11 століття, - розповів УНІАН директор центру археології Києва Михайло Сагайдак. – Кожен шар – унікальний і в історичному, і в науковому значенні. Загалом, ще коли на Почтовій будували метро в 70-х роках, археологи вперше наштовхнулись на археологічні рештки. І вже тоді Поділ стали називати київськими Помпеями».

Втім, останню знахідку швидко засипали землею, а на місці унікальної вулиці, яка могла би стати однією з візитних карток старовинного Києва, городяни побачили працюючий екскаватор, тобто, продовження робіт з будівництва торговельного центру. Це викликало неабиякий резонанс у суспільстві. Однак археологи заспокоюють: метод засипання землею до подальшого відновлення робіт справді існує та використовується у всьому світі. «Тут не можна дати однозначної відповіді, адже треба бачити саму пам’ятку, оцінити її стан, глибину, на якій вона знайдена, аби говорити про те, чи правильно археологи Києва зробили, засипавши, тимчасово, цей об’єкт. Втім, така практика існує, це правда», - розповів УНІАН польський археолог Павєл Свонцовський.

«Інше питання, що про жодне будівництво довкола не може бути й мови, - додає він. – Було знайдено лише частину древнього міста. Можливо, подальші розкопки призведуть до більших  історичних сенсацій».

Археологічні розкопки на Поштовій площі / УНІАН

Схожі думки озвучила й заступник генерального директора з науково-реставраційної роботи Науково-дослідного реставраційного центру України Тетяна Бичко, яка вказала на необхідність розширення території  археологічних робіт та значного фінансування такого проекту. «Питанням розкопок керує директор центру археології Києва Михайло Сагайдак і я переконана, що центр правильно вчинив, коли на певний час, засипав знахідку. Однак, відновлення робіт – це лише малий крок у великій роботі. Тут мова навіть не про реставрацію, а про консервацію проекту – це великі кошти, які поки ніхто не виділив. Наскільки я розумію, ані Міністерство, ані влада столиці, досі не визначились, хто саме фінансуватиме роботу», - розповіла вона УНІАН.

За словами експерта, мова йде про наукове дослідження. Адже, фактично, це кілька нашарувань ґрунту, кожне з яких принесло свої відкриття. «Ми  говоримо про 18 століття, потом йдуть наступні нашарування, згодом - 11-13 століття. Кожне з цих нашарувань по своєму унікальне та важливе в історичному сенсі. Саме тому, дуже важливо зберегти цей комплекс. Наскільки мені відомо, планується, що музей буде на нижніх поверхах торгового центру. Однак, як на мене, це не зовсім доречно, адже було розкопано лише 500 метрів. Зрозуміло, що це не все, що можна знайти на Поштовій…».

Так чи інакше, розкопки вже скандальної пам’ятки архітектури повинні відновитися найближчим часом. Однак лишається питання, як саме це буде відбуватись і де для цього віднайдуть кошти. Мова, насамперед, йде про те, що розширення території для археологічних досліджень, навряд чи буде – наразі на площі вже зводять бетонну стіну. У той же час будівельники запевняють, що вже знайдена старовинна вулиця від цього не постраждає. Так, забудовники запропонували використовувати новий метод виконання робіт TOP-DOWN, що передбачає установку несучих конструкцій та плити перекриття над об'єктом. Це дозволить безпечно продовжити археологічні роботи, музеєфікувати знайдені артефакти, а також паралельно завершувати реконструкцію транспортної розв'язки на Поштовій площі.

Археологічні розкопки на Поштовій площі / УНИАН

За словами керівника проекту реконструкції площі Максима Скачкова, бетонна конструкція зводиться для того, аби археологи відновили розкопки на місці, де були виявлені рештки поселення киян XI-XII століть і частина давньої вулиці: «У лютому вони (археологи) розкопали котлован глибиною 7-8 метрів, і перебувати в ньому було небезпечно, адже там проходять тунелі метро. Схил розкопок потрібно чимось утримувати, щоб запобігти обвалу землі. Ця плита буде утримувати стінки, і вчені зможуть працювати в безпеці. Плита робиться з початку травня, і буде споруджуватися по всій площі майбутнього торгового центру. Ми плануємо закінчити її до 15 червня. З цього дня туди зайдуть археологи і відновлять роботи».

На практиці це означає, що у безпосередній близькості до старовинних артефактів виросте бетонна стіна 30 сантиметрів завтовшки, яка, справді,  відгородить будівництво від древнього міста, але, одночасно, й унеможливить подальше просування розкопок. Автор проекту реконструкції Поштової площі, архітектор Андрій Миргородський, коментуючи ситуацію, зазначив, що зараз на будівництві позначили зони, де цінних знахідок не виявлено і де можна проводити будівельні роботи. «Так, на перевірених ділянках будівництво буде продовжуватися», - розповів він.

Втім, на думку археолога Павла Свонцовського, за таких умов для повноцінної роботи науковців забудовники мали би виділити, як мінімум, 500 квадратних метрів навколо того місця, де були знайдені рештки давньої вулиці. Однак жодних подібних розпоряджень від центральної та міської влади, яка повинна опікуватись такими знахідками, до розробників плану реконструкції Поштової площі не надходило.

Фінансове питання

Як уже зазначалось вище, навіть задля збереження знайденого необхідні значні кошти: реставрація, дослідження, консервація, створення музею, не кажучи вже про розширення ділянки розкопок. І поки що не зовсім зрозуміло, хто саме буде займатись фінансовим питанням. У департаменті будівництва та житлового забезпечення при КМДА зазначають, що і в міністерстві, і в міській адміністрації були створені робочі групи для забезпечення та захисту археологічних знахідок.

Так, Міністерством культури України наказом від 16.03.2015 створено робочу групу на чолі з першим заступником Міністра культури Ігорем Ліховим, до складу якої увійшли представники КМДА – заступник голови міської адміністрації Ганна Старостенко на Управління охорони культурної спадщини. У свою чергу, у виконавчому органі Київської міської ради створено оперативну групу під головуванням заступника голови КМДА Павла Рябікіна.

Ці дві групи, проводять наради із залученням фахівців, затверджують план заходів із збереження та дослідження з подальшим експонуванням археологічних знахідок під час виконання робіт при реконструкції транспортної розв’язки на Почтовій площі та вирішують питання консервації древнього міста.

Тобто, жодне з відомств поки не взяло на себе зобов’язань щодо фінансування збереження знахідок, а всі археологічні роботи на Поштовій площі зараз фінансує забудовник.

В прес-службі Управління охорони нерухомої культурної спадщини Міністерства культури стверджують, що пропозиція, аби фінансування консервації було частково здійснено за державний, а частково – за місцевий рахунок, озвучувалась. Однак коштів на 2015 рік не відділили.

До слова, реставратори вказують, що знахідка потребує особливих методів консервування, адже мова йде про роботу з деревом, яке набрало вологу. Тому його слід замінити на іншу речовину, аби деревина не зазнала трансформації.

Знахідки археологів на Поштовій площі / УНІАН

Директор центру археології Києва Михайло Сагайдак, коментуючи фінансову сторону питання, лише розводить руками, мовляв «в Києві не було ніяких розкопок, які профінансували б місто або держава». «Дуже важко сказати, скільки коштів необхідно, адже курс валют значно зріс. Два роки тому, наприклад, це могло бути 60 мільйонів гривень. Також залишається незрозумілим те, яким саме буде музей. Адже його проект і кошторис не затверджені. Спочатку варто повністю дослідити ділянку, а вже потім обробити концепцію комплексу – чи буде він окремою садибою, або буде мати вигляд великого простору», - зазначає він.

Цікавий забудовник

А поки археологи «ламають голови» де взяти кошти на майбутній музей, сусіднє із «древнім містом» будівництво торгового центру жодних проблем із фінансуванням не зазнає. Нагадаємо, що зведення торгового центру на Поштової площі з перших днів викликало багато суперечок та конфліктів. Скажімо, тодішня мерія за керівництва Олександра Попова, який зараз перебуває під слідством за події на Майдані у 2013-2014 роках, практично проштовхнула будівництво ТЦ у проект реконструкції площі. Більше того, будівельні  роботи почалися задовго до отримання необхідних дозволів.

Знахідки археологів на Поштовій площі / УНІАН

Втім, навіть після зміни київської влади у минулому році, фірми-забудовники залишаються тими ж. Так, у департаменті будівництва та житлового забезпечення зазначають, що «проектно-кошторисна документація будівництва об’єкта багатофункціонального призначення та комплексного благоустрою скверу на Поштовій площі окремою чергою будівництва у складі проекту «Реконструкція транспортної розв’язки на Поштовій площі у Подільському районі» розроблена на замовлення ТОВ «Хенсфорд-Україна». За даними витягу з державного реєстру, ця компанія заснована на початку лютого 2013 року (тобто за півтора місяці до обрання її інвестором будівництва на Поштовій) британською компанією «Хенсфорд Імпекс ЛЛП». Навесні 2013 року у ЗМІ з’явилась інформація про директора фірми, якій «віддали» Поштову площу, - Марину Ткаченко. Журналісти пов’язали її із «Сім’єю» - найближчим колом колишнього президента України Віктора Януковича.

У розслідуваннях дворічної давнини йшлося про те, що маловідома британська «матір» київської кампанії-забудовника володіє ще однією фірмою в столиці України – ТОВ «Віас Груп». Якщо компанія, котра займається будівництвом ТЦ на Поштовій, згідно реєстру, знаходиться на Круглоуніверситетській, 10, то її «сестра» зареєстрована на вулиці Кірова, 90, квартира 16, місто Бровари. І за тією ж адресою зареєстровані ТОВ «СПС-Груп», ТОВ «Дім Лісника» і ТОВ «Енерго Сім».

Нагадаємо, що ТОВ «Дім Лісника» належала мисливська резиденція Януковича в Сухолуччі, а ТОВ «СПС-Груп» займалась поставками дверей з ліванського кедра за 64 тисячі доларів для резиденції президента-утікача в Межигір'ї. Компанія також володіє 20% статутного капіталу фірми «Лемтранс» (що мала ексклюзивний контракт на перевезення вантажів «Укрзалізницею» за спеціальними тарифами), яка у 2012 році перейшла під управління «СКМ» Рината Ахметова. Щодо ТОВ «Енерго Сім», то її власником є Марина Пелих, яка, в свою чергу, є дружиною так званого «завгоспа» екс-президента, колишнього керівника Державного управління справами Андрія Кравця.

Але і це ще не все. Генеральним підрядником будівництва на Поштовій є корпорація «Альтіс-Холдиг» - одна з найбільших «китів» українського будівельного бізнесу і лідер з виконання державних замовлень. Наприклад, «Альтіс-Холдиг» займалась ремонтом та реконструкцією Київського залізничного вокзалу, Мистецького Арсеналу, а нещодавно одна з «дочок» концерну – ТОВ «Інфробуд» - отримала держзамовлення на зведення фортифікаційних споруд у зоні АТО.

Також, згідно даних, оприлюднених на сайті Фіскальної служби України, забудовник Поштової площі досі судиться за виплату боргів, пов’язаних із об’єктами Євро-2012. Так, за рішенням Господарського суду Києва від 2 лютого 2015 року вирішено стягнути з корпорації «Альтіс-Холдинг» на користь державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького» основну заборгованість за надані послуги у розмірі 13 722 грн 72 коп, 3% річних у розмірі 669  грн 97 коп та 1 827 грн судового збору.

Іншим рішенням Господарського суду Києва вирішено сягнути з Державного підприємства «Дирекція з будівництва об’єктів до  Євро-2012 у м. Львові» на користь Корпорації «Альтіс-Холдинг» 42 901 728 грн 92 коп основного боргу,  2 429 530 грн 79 коп – 3% річних, 8 859 207 грн 02 коп – інфляційні, та 73 080 грн судового збору.

Саме через справи, пов’язані з об’єктами для Євро-2012, корпорацію часто  згадають у прив’язці до людини, близької до Рината Ахметова – Бориса Колеснікова. Однак офіційним засновником та керівником «Альтис-Холдинг» є заступник голови ради директорів очолюваної Левом Парцхаладзе «Конфідераціі будівельників України» - Олександр Глімбовський.

…Наразі компанії-забудовники, які сьогодні виділяють кошти для ведення розкопок, готові профінансувати і консервацію древнього міста на Поштовій. Втім, таким чином власники майбутнього торгового центру отримають на нижньому поверсі ТЦ історичну пам’ятку «під склом», своєрідний «атракціон», і, найголовніше – можуть убезпечити себе від подальших розкопок та можливої заборони зведення торгового центру.

Ольга Каретнікова-Котягіна

УНІАН в Google News