Як повідомляє Центр інформації Української православної церкви Московського патріархату, посилаючись на голову адміністративного апарату Київської митрополії УПЦ МП архімандрита Віктора (Коцабу), сьогодні православні святкують перенесення з Едеси до Константинополя Нерукотворного Образу Господа Ісуса Христа.
«В народі це свято більше відоме як Горіховий Спас завдяки початку збору горіхів. Образ Христа дуже шанували, тому третій Спас, після Медового і Яблучного, називали ще Спас на полотні, Полотняний або Хлібний. В цей день відбувалися ярмарки, на яких торгували полотнами», - повідомив отець Віктор.
«Це свято встановлене православною церквою на честь перенесення з Едеси до Константинополя Нерукотворного Образу Господа Ісуса Христа у Х столітті. У документі, знайденому в IV столітті Євсевієм Кесарійським в Едеському архіві, йшлося про те, що володар Едеси Авгарь хворів на проказу. Знаючи про чудодійні здібності Ісуса Христа, він послав до Спасителя живописця Ананія з листом, в якому просив Господа прийти та зцілити його. Господь обіцяв послати до князя одного зі своїх учнів, а всі спроби Ананії написати образ Ісуса Христа залишилися безуспішними. Тоді Господь попросив подати йому рушник і витер ним Своє обличчя. На рушнику відбився його лик. Після воскресіння Христа апостолом Фомою був посланий до Едеси один з 70-ти учнів Христа - Фаддей, який за допомогою Нерукотворного Образу Спасителя зцілив царя і розповсюдив там християнство», – пояснив отець Віктор.
Читайте такожУ Києво-Печерській лаврі відкрилася православна виставка "Медовий Спас"
За словами монаха, у часи іконоборчої єресі у Візантії VIII століття на доказ істинності іконошанування папа Григорій II (715-731 роки) надіслав константинопольському імператору листа, в якому вказав на зцілення царя Авгаря та перебування Нерукотворного Образу в Едесі як на загальновідомий факт.
Православною церквою цей тип ікони розглядався як найважливіше свідчення істинності іконошанування, заповіданого самим Христом.
«Образ Ісуса Христа, встановлений царем Авгарем над головними воротами міста, викрали мусульмани, і лише дев’ять століть потому він був викуплений візантійським імператором Михайлом III. У 944 році, за царювання Костянтина Багрянородного, Едеський образ був перенесений до Константинополя, тоді ж і було встановлено його вшанування. Пізніше із зображення Христа було написано безліч ікон, які мали назви Спас на полотні, Спас Нерукотворний», – зауважив священнослужитель.
«Хлібним Спасом називають свято тому, що напередодні відзначалося Успіння Пресвятої Богородиці, з яким пов’язувалося закінчення жнив. У цей день пекли пироги з борошна нового врожаю. З цього дня християнам дозволялося їсти горіхи нового врожаю», – додав отець Віктор.
