Спротив системи: як проходить "перетворення" міліції в поліцію

Процес реального перетворення міліції у поліцію проходить через болісну атестацію. УНІАН поцікавився, з чим стикаються атестаційні комісії в різних регіонах України.

У листопаді минулого року українська міліція за одну ніч перетворилась на поліцію, але для більшості кадрового складу відомства – лише формально. Процес реального перетворення проходить через болісну для багатьох атестацію колишніх міліціонерів на всіх рівнях.

Звільнені міліціонери планують судитися

Так, першими шляхом тестування було «відфільтровано» правоохоронців Києва і Київської області. Другою стала Хмельницька. В результаті атестації, 1601 правоохоронець підтвердив відповідність займаним посадам. Однак загалом із 2078 діючих правоохоронців Хмельницької області звільнено лише 303 людини, або 14,6%.

Несподівані результати з’явилися на етапі атестації вищого керівництва поліції Хмельниччини. Виявилося, що «за бортом» опинилися практично всі заступники начальника обласної поліції та деякі начальники міськрайонних відділів. «У Хмельницькому у нас все складно. Серед керівництва вищої ланки пішли 99%, 34% — на рівні начальників райвідділів, і 17% — рядовий склад», - розповідала в одному з інтерв’ю керівник Національної поліції Хатія Деконаідзе.

Втім, члени атестаційних комісій мають дещо іншу інформацію щодо звільнення керівників. «Я трохи здивована, що апеляційні комісії повернули на посади багатьох керівників, котрі не склали атестації, - розповіла УНІАН член атестаційної комісії №2 Головного управління Національної поліції у Хмельницькій області, представник Ради Майдану Олена Покотило. - З 7 керівників, які не пройшли атестацію у нашій комісії, 3 повернулись на свої посади».

Причому, за її словами, ці люди не пройшли поліграф, що, по суті, «підтверджує їхні службові зловживання». «Загалом, із 14 поліцейських, відправлених нашою комісією на поліграф, лише двоє його успішно пройшли», - констатує вона.

Першими шляхом тестування було «відфільтровано» правоохоронців Києва і Київської області / Фото УНІАН

Показовою ситуацією спротиву старої системи можна назвати історію із заступником начальника обласної поліції-начальник громадської безпеки Сергієм Мельником. Він влаштував цілу «постановку» для одного з центральних телеканалів за участю бійців спеціальної роти «Богдан», які їздять на ротації у зону АТО. З перегляду відео складалося враження, що Мельника безпідставно звільняють з поліції, не враховуючи його заслуг перед Батьківщиною. «До таких радикальних кроків Мельник готувався заздалегідь. Він навіть намагався збирати підписи від громадських організацій на свою підтримку. Особисто мені шкода тих «богданівців», яких він підставив», - розповідає активістка Покотило.

Втім, дії Мельника згодом були засуджені керівництвом обласної поліції, а сам він - звільнений з «органів».

Однак неуспішна атестація сотні хмельницьких поліцейських плавно переміщується до залів судових засідань: в Єдиному державному реєстрі судових рішень почали з’являтися документи про відкриття справ за позовами колишніх працівників поліції Хмельниччини, яких звільнили з посад за наслідками атестації. Наприклад, як стало відомо УНІАН, збираються судитися за відновлення на посадах екс-начальник хмельницького міського відділу поліції Валерій Онісьєв та його заступник-начальник слідчого відділу Сергій Трач.

Неефективна переатестація? Винні… активісти

Обурення тим, що у нову поліцію проходить більше половини старих кадрів, неодноразово висловлювали на Волині. Втім, коли одна частина жителів Волинської області зауважувала, що в атестаційних комісіях замало представників громадськості, друга частина звинувачувала у всіх гріхах саме активістів. Мовляв, вони не знають всіх тонкощів професії поліцейських, тому не можуть брати участі у відборі останніх. Тих же, хто приймав найактивнішу участь в атестації від громадськості, почали цькувати.

 Атестацію у Волинській області пройшли понад 1600 співробітників поліції / Фото УНІАН

Так, за словами журналістки Громадського радіо Ірини Мусій (відома під псевдонімом Аріна Крапка), їй надходили попередження про те, що, за неналежне голосування у комісії, їй «ноги поламають». «Когось залякують, когось намагаються вмовити. А на когось намагаються вплинути ось так. От така у нас цікава переатестація», - зауважила вона.

Крім того, у лютому одного з організаторів акції на підтримку прозорої і об’єктивної атестації поліцейських Сергія Чурікова жорстоко побили у під’їзді власного будинку. Після нападу трьох невідомих, медики діагностували у чоловіка закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, розсічення частини голови. Крім того, нападники пошкодили машину активіста, і тепер ремонт «потягне» щонайменше на 20 тисяч грн. За словами Сергія Чурікова, перед побиттям він отримував погрози з не визначених телефонних номерів. Чоловік зазначив, що і інші учасники атестаційних комісій, а також їхні рідні, отримували аналогічні погрози.

Дійсно, на іще одного активіста, який безпосередньо був учасником однієї з атестаційних комісій на Волині, Богдана Климчука, напали двоє невідомих- чоловік отримав удар в голову. «Напали двоє в балаклавах, намагались побити. Задали декілька питань, які я задавав на комісії сьогодні. Тому жодних ілюзій, що по хуліганці», - зауважив Богдан Климчук.

В обох випадках поліція відкрила кримінальні провадження за ознаками злочинів: хуліганство із застосуванням холодної зброї, або іншого предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень і хуліганство, вчинене групою осіб, відповідно. А самі активісти однозначно пов’язують напади на себе з громадською діяльністю навколо атестації поліцейських. І, наразі, т. в. о. начальника Національної поліції у Волинській області Петро Шпига також зазначив, що поліція не відкидає версію побиття з метою залякування потерпілих і припускає, що це може бути пов’язано із громадською діяльністю в атестаційних комісіях.

Залякування і цькування членів атестаційних комісій на Волині призвели до того, що вирішувати долю правоохоронців зголошується не так вже багато активістів. І дуже часто в комісіях фіксували плин кадрів.

Цікаво й те, що, за словами журналістки Марії Доманської, яка працювала в одній із атестаційних комісій, досі немає наказів про звільнення осіб, які не пройшли атестацію, та тих, кому відхилили апеляцію. Всі правоохоронці продовжують виконувати свої функції. статистика підсумків атестації співробітників ГУ Нацполіції у Волинській області з’явилася, а потім пропала 17 березня.

Не відповідають займаним посадам і підлягають звільненню з поліції понад 23% керівного складу підрозділів поліції на Волині / Фото УНІАН

Згідно з цією інформацією, в цілому атестацію в області пройшли понад 1600 співробітників поліції. З них майже 20% одержали негативний висновок атестаційних комісій і підлягають звільненню через службову невідповідність або підлягають переведенню на нижчу посаду. Займаним посадам відповідає майже 78% осіб, які проходили атестування, а понад 3% поліцейських заслуговують на підвищення по службі.

Не відповідають займаним посадам і підлягають звільненню з поліції понад 23% керівного складу підрозділів поліції області. Зокрема, двоє заступників начальника ГУ НП у Волинській області та два начальники структурних підрозділів ГУНП. Не відповідають займаним посадам і будуть звільненні також 11 начальників відділів і відділень поліції та їх заступників. Але підводити «червону риску» ще рано, адже незадоволені результатами атестації ще подають заяви до адміністративного суду, щоб домогтися поновлення на посадах.

Не допустити «договірняків»

У Миколаївській області, яка в 2013 році «прогриміла» на весь світ завдяки злочинам врадіївських міліціонерів, атестація співробітників Національної поліції також проходить не без цікавих моментів. Ще до початку тестування, в місцевих ЗМІ з'явилася інформація, підтверджена скріншотами, що колишні міліціонери заздалегідь отримали відповіді на питання в тестах. Однак в перший день тестування тимчасовий голова Центральної атестаційної комісії Миколаївської області, керівник Центру ресоціалізації наркозалежної молоді.

До початку тестування, в місцевих ЗМІ з'явилася інформація, що колишні міліціонери заздалегідь отримали відповіді на питання в тестах / Фото УНІАН

Павло Казарьян спростував такий «злив». «Ті тести, які проходять зараз співробітники поліції, і ті тести, які опубліковані в інтернеті, істотно відрізняються за багатьма ознаками і кожен член комісії має право їх перевірити», - заявив він 22 лютого.

Одна з членів атестаційної комісії, представник «Незалежної медіа-профспілки України» Тетяна Локацька в коментарі УНІАН зазначила, що «випадки були: хороші результати тестів, а на співбесіді - сумні результати».

Втім, інший член комісії, керівник миколаївської філії «Української асоціації інвалідів АТО», учасник АТО Ілля Шполянський, поділившись своїми враженнями від відбору, зауважив, що «результат спілкування з більш ніж 140 поліцейськими і аналіз відповідності їх інтелектуального рівня кількості набраних балів мені чітко показав, що тести куплені не були, всі учасники дійсно здавали їх чесно, публікації з цього приводу в ЗМІ не більше ніж  інформаційна провокація».

На його думку, ця переатестація «просто катування» саме для членів атестаційних комісій. Бо мало того, що вимотує фізично і морально, а й «доводиться часто з поганих вибирати гірших». «Взагалі-то, це дуже «стрьомно», може і страшніше, ніж на передовій було. Я розумію, далеко не все ідеально, але переатестація, хоч і далека від досконалості, все-таки не порожня формальність, а реальна селекція», - вважає він.

«Рівень юридичних знань і кваліфікація поліцейських просто жахливі. Ви навіть не уявляєте, яких елементарних речей не знають слідчі та заступники начальників районних відділів, що працюють в МВС по 15 років», - розповів Шполянський.

І це стосується навіть елементарних питань, на кшталт, «хто очолює Національну поліцію» або «які гілки влади в Україні ви знаєте».

Атестація охопить Україну, область за областю, і завершиться за рік / Фото УНІАН

Втім, таких випадків тиску на членів атестаційних комісій, як було зазначено вище, в Миколаївській області не було. А ось скористатися знайомствами правоохоронці, що проходили атестацію, пробували. Тиску чи погроз не було, але «приватні особи на подяку натякали». «Мені дзвонили деякі мої знайомі і просили за своїх друзів поліцейських. Знаю, така - ж ситуація і у інших членів комісій з Миколаєва», - розповів Шполянський.

«Знайомі намагалися переконати моїх друзів, що такий-то міліціонер насправді хороший хлопець. Разом посміялися. Хоча й сумно. Люди все-таки намагаються пролізти в нове, використовуючи старі способи «договірняків», - вважає  Локацька.

Перетворення міліції в поліцію триває. Атестація охопить Україну, область за областю, і завершиться за рік. А активістам, які візьмуть на себе тягар відбору міліціонерів у нову поліцію, слід вже зараз брати до уваги проблеми, з якими стикнулися їх колеги в інших регіонах.

Віталій Тараненко (Хмельницький), Світлана Мех (Луцьк), Анна Михайлюк (Миколаїв)

УНІАН в Google News